ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ

  Бібліографічне посилання: Гуцал П.З. ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ternopilska_oblast (останній перегляд: 21.08.2019)
ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ (до 9 серпня 1944 — Тарнопільська область) — адм.-тер. одиниця у складі України. Створе-на 4 грудня 1939. На пн. межує з Рівненською областю, на сх. — із Хмельницькою областю, на пд. — із Чернівецькою областю, на зх. — з Івано-Франківською областю та Львівською областю. Територія 13,8 тис. км2 (2,28 % від території України). Населення 1076,6 тис. осіб (міське — 44,15 %; лютий 2013). Центр — м. Тернопіль. В області — 17 р-нів, 18 міст, 17 селищ міськ. типу, 1020 сіл, 597 сільс. рад. За етнічним складом переважають українці (97,9 %); проживають також росіяни (0,9 %), поляки (0,2 %), молдовани (0,1 %). Статус істор. населених місць мають міста Бережани, Бучач, Борщів, Заліщики, Збараж, Зборів, Копичинці, Кременець, Ланівці, Монастириська, Підгайці, Почаїв, Скалат, Теребовля, Тернопіль, Хоростків, Чортків, Шумськ, с-ща міського типу Вишнівець, Гримайлів, Гусятин, Залізці, Золотий Потік, Козова, Коропець, Мельниця-Подільська, Микулинці, Підволочиськ, Скала-Подільська, Товсте.

Т.о. розташов. в зх. частині Подільської височини. Із пн. заходу на пд. схід простягаються Товтри — унікальне природне утворення — пасмо, складене органогенними вапняками. На крайній півночі області підносяться Кременецькі гори. На території Т.о. багато карстових печер, зокрема друга у світі за довжиною печера Оптимістична. Область небагата на корисні копалини: вапняки, глини, мінеральні води. Осн. річки — Збруч (є межею з Хмельн. обл.), Серет, Стрипа, Золота Липа, які впадають у Дністер, а також Горинь (прит. Прип’яті, бас. Дніпра). Територія Т.о. належить до лісової зони і в минулому була вкрита широколистяними лісами.

Територія Т.о. включає частини 3-х історико-геогр. областей України: північ належить до Волині, центр і захід — до Галичини, південь — до Поділля.

Землі сучасної Т.о. почали заселятися в період пізнього палеоліту. Наприкінці 10 ст. вони ввійшли до Київської Русі. Через століття в центр. і пд. частині нинішньої Тернопільщини постало Теребовльське князівство, яке на поч. 1140-х рр. було приєднане до Галицького князівства. Після того, як Галицько-Волин. д-ва припинила існування, із серед. 14 ст. за ці землі почалася боротьба між Королівством Польським та Великим князівством Литовським. 1434 східногалицькі землі ввійшли до Руського воєводства, а західноподільські — до Подільського воєводства. Волин. землі сучасної Т.о. перебували у складі Волинського воєводства. 1672 пд. частина ввійшла до Кам’янецького ейялету Османської імперії (формально належала до нього до 1699, фактично — до 1683). Під час Національної революції 1648—1676 територія Т.о. була ареною бойових дій. Тут, зокрема, відбулися Збаразька облога 1649 і Зборівська битва 1649.

Внаслідок 1-го поділу Речі Посполитої 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) східногалицькі й західноподільські землі нинішньої Т.о. відійшли до володінь Габсбургів (із 1867 — Австро-Угорщина); 1773 до них була приєднана також Збаражчина. Вся ця територія входила до коронного краю Королівство Ґаліції і Лодомерії. 1810—15 більша її частина перебувала під владою Рос. імперії (див. Тернопільський край). У результаті 3-го поділу Речі Посполитої 1795 пн. частина сучасної Т.о. відійшла до Рос. імперії і склала Кременецький пов. Волинської губернії.

У серпні 1914 підавстрійс. землі сучасної Т.о. окупували рос. війська. Від листопада 1918 й до липня 1919 вони були частиною Західноукраїнської Народної Республіки, а в серпні—вересні 1920 складали майже всю територію Галицької Соціалістичної Радянської Республіки. Кременецький пов. належав 1918—20 до Української Народної Республіки та Української Держави. Восени 1920 вся нинішня Тернопільщина остаточно була захоплена Польщею, і тут функціонували Тернопільське й Волинське воєводства. Відповідно до радянсько-німецьких договорів 1939 упродовж 17—19 вересня 1939 її зайняла Червона армія. 28 жовтня 1939 територія Тернопільщини ввійшла до УРСР у складі СРСР. У січні 1939 Т.о. була поділена на 38 районів (у січні 1963 їх стало 14, однак 1966 створено два нові р-ни, а в грудні 1991 — ще один).

З початком Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 у червні 1941 Т.о. окупувала гітлерівська Німеччина. Територію колиш. Терноп. воєводства 1 серпня 1941 приєднали до дистрикту "Галичина" Генеральної губернії. Територію колиш. Кременецького пов. Волин. воєводства включили в генерал-комісаріат "Волинь—Поділля" райхскомісаріату Україна. 1943 на території Тернопільщини, особливо активно в її волин. частині, почали діяти підрозділи Української повстанської армії. Більша частина території Т.о. звільнена від гітлерівських окупантів в результаті Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції 1944, а остаточно — з початком Львівсько-Сандомирської наступальної операції 1944. До 1950 війська МВС і спецпідрозділи МДБ вели бойові дії проти загонів УПА.

У 2-й пол. 20 ст. були здійснені заходи щодо розвитку в Т.о. пром-сті, значним індустріальним центром став Тернопіль. У незалежній Україні економіка області зазнала трансформацій, що загалом характерні в нашій д-ві. У пром-сті провідними є харчова, легка, деревообробна (у т. ч. меблева) галузі. Стабільно розвивається аграрний комплекс. Перспективним для області став туризм.

На Тернопільщині народилися: Ш.-Й.Агнон, Р.Андріяшик, Вас.Барвінський, Вол.Барвінський, Ол.Барвінський, Ос.Барвінський, М.Бойчук, І.Борисикевич, В.Будзиновський, М.Вериківський, І.Верхратський, В.Гжицький, В.М.Гнатюк, громад. і державний діяч С.Голубович, І.Я.Горбачевський, М.Грушевська, С.Дністрянський, Р.-Д.Клячківський, Г.Коллонтай, С.Крушельницька, театральний режисер і актор М.Крушельницький, М.Куземський, О.Кульчицька, О.Купчинський, Р.Купчинський, В.Л.Левицький, Б.Лепкий, Є.Лукасевич, худож. А.Манастирський, О.Назарук, композитор Н.Нижанківський, Ю.Опільський, М.Паращук, І.Пулюй, композитор Д.Січинський, Й.Сліпий, Ю.Словацький, Я.Й.Стецько, Я.С.Стецько, К.Студинський, В.Темницький.

У Т.о. — 180 пам’яток арх-ри нац. значення, серед них — ансамбль Почаївської Свято-Успенської лаври, домініканський монастир у Тернополі (1749— 79), ратуша в Бучачі, палац князів Вишневецьких у Вишнівці (1720—44), синагога в Гусятині (16—17 ст.), замок у Збаражі (17 ст.), Кременецький замок, комплекс Кременецького єзуїтського монастиря (1731—43), Свято-Успенська церква в Підгайцях (1650—53), дерев’яні церкви Святого Іоанна Богослова в с. Скорики Підволочиського р-ну (див. Іоанна Богослова церква; 17 ст.) та Вознесіння Господнього в Чорткові (1738). Від 2001 діють Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник та держ. історико-архіт. заповідник у Бережанах (див. "Бережани" ), від 2005 — нац. заповідник "Замки Тернопілля" (створений на базі історико-архіт. заповідника у Збаражі (існує з 1999), об’єднує замки у Збаражі, Вишнівці, Скалаті, Теребовлі, Микулинцях, Золотому Потоці, Язловці, Скалі-Подільській, селах Підзамочок Бучацького р-ну і Кривче Борщівського р-ну). У Т.о. розташов. визначні центри паломництва — православна Почаївська Свято-Успенська лавра і греко-катол. Марійський духовний центр у с. Зарваниця Теребовлянського району.


Література:
  1. Теодорович Н.И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии, т. 3: Уезды Кременецкий и Заславский. Почаев, 1893
  2. Шляхами золотого Поділля, т. 1—3. Філадельфія, 1960—83
  3. ІМіС УРСР: Тернопільська область. К., 1973
  4. Тернопілля: сторінки історії. Тернопіль, 1995
  5. Археологія Тернопільщини. Тернопіль, 2003
  6. Тернопільський енциклопедичний словник, т. 1—4. Тернопіль, 2004—09
  7. Моє Тернопілля: науково-популярне видання. Тернопіль, 2009
  8. Бурма В. Привиди старих замків: Тернопільщина. Тернопіль, 2012

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АГНОН(ЧАЧКЕС) ШМУЕЛЬ
  • АНДРІЯШИК РОМАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • БАРВІНСЬКИЙ ОСИП ГРИГОРОВИЧ
  • БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
  • БАРВІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ
  • БАРВІНСЬКИЙ ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БЕРЕЖАНИ
  • БОЙЧУК МИХАЙЛО ЛЬВОВИЧ
  • БОРЩІВ
  • БОРИСИКЕВИЧ ІВАН
  • БУЧАЧ
  • БУДЗИНОВСЬКИЙ В'ЯЧЕСЛАВ
  • ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЧОРТКІВ, МІСТО ТЕРНОПОЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ДНІСТРЯНСЬКИЙ СТАНІСЛАВ СЕВЕРИНОВИЧ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛИЧИНА, ДИСТРИКТ
  • ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГАЛИЦЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РАДЯНСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГЕНЕРАЛ-КОМІСАРІАТИ
  • ГЕНЕРАЛЬНА ГУБЕРНІЯ
  • ГНАТЮК ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • ГОРБАЧЕВСЬКИЙ ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГРУШЕВСЬКА МАРІЯ СИЛЬВЕСТРІВНА
  • ГРИМАЙЛІВ
  • ГУСЯТИН
  • ГЖИЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР ЗЕНОНОВИЧ
  • ГАБСБУРГИ
  • ІОАННА БОГОСЛОВА ЦЕРКВА В С. СКОРИКИ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КАМ'ЯНЕЦЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ХОРСТКІВ, МІСТО ТЕРНОПОЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • КЛЯЧКІВСЬКИЙ РОМАН-ДМИТРО
  • КОЛЛОНТАЙ ГУГО
  • КОПИЧИНЦІ
  • КОРОЛІВСТВО ҐАЛІЦІЇ І ЛОДОМЕРІЇ
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • КОРОПЕЦЬ
  • КОЗОВА
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЗАМОК
  • КРЕМЕНЕЦЬКО-ПОЧАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА СОЛОМІЯ АМВРОСІЇВНА
  • КУЛЬЧИЦЬКА ОЛЕНА ЛЬВІВНА
  • КУПЧИНСЬКИЙ ОЛЕГ АНТОНОВИЧ
  • КУПЧИНСЬКИЙ РОМАН ГРИГОРОВИЧ
  • КУЗЕМСЬКИЙ МИХАЙЛО
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛАНІВЦІ
  • ЛЕПКИЙ БОГДАН СИЛЬВЕСТРОВИЧ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР ЛУКИЧ
  • ЛУКАСЕВИЧ ЄВМЕН
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЛЬВІВСЬКО-CАНДОМИРСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • МЕЛЬНИЦЯ-ПОДІЛЬСЬКА
  • МОНАСТИРИСЬКА
  • МИКУЛИНЦІ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • НАЗАРУК ОСИП ТАДЕЙОВИЧ
  • ОПІЛЬСЬКИЙ ЮЛІАН
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПАРАЩУК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ПІДГАЙЦІ
  • ПІДВОЛОЧИСЬК
  • ПОЧАЇВ
  • ПОЧАЇВСЬКА СВЯТО-УСПЕНСЬКА ЛАВРА
  • ПОДІЛЛЯ
  • ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПРОСКУРІВСЬКО-ЧЕРНІВЕЦЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • ПУЛЮЙ ІВАН ПАВЛОВИЧ
  • РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКІ ДОГОВОРИ 1939
  • РАЙХСКОМІСАРІАТ УКРАЇНА
  • РАТУША
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ШУМСЬК, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СКАЛА-ПОДІЛЬСКА , СМТ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СКАЛАТ, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СЛІПИЙ ЙОСИП ІВАНОВИЧ
  • СЛОВАЦЬКИЙ ЮЛІУШ
  • СТЕЦЬКО ЯРОСЛАВА ЙОСИПІВНА
  • СТЕЦЬКО ЯРОСЛАВ СЕМЕНОВИЧ
  • СТУДИНСЬКИЙ КИРИЛО ЙОСИПОВИЧ
  • ТЕМНИЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР
  • ТЕРЕБОВЛЯ, МІСТО
  • ТЕРЕБОВЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ТЕРНОПІЛЬ
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ КРАЙ
  • ТОВСТЕ, СМТ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ (УПА)
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВЕРХРАТСЬКИЙ ІВАН ГРИГОРОВИЧ
  • ВЕРИКІВСЬКИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ВОЛИНЬ
  • ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ВОЛИНСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ВИШНІВЕЦЬ
  • ЯКІР ЙОНА ЕММАНУЇЛОВИЧ
  • ЗАЛІЩИКИ
  • ЗАЛІЗЦІ
  • ЗБАРАЖ
  • ЗБАРАЗЬКА ОБЛОГА 1649
  • ЗБОРІВ
  • ЗБОРІВСЬКА БИТВА 1649
  • ЗОЛОТИЙ ПОТІК
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЧОРТКІВ, МІСТО ТЕРНОПОЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ГАЛИЧИНА
  • ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ, РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ, СРСР, ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ТА ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ, УРСР
  • ІОАННА БОГОСЛОВА ЦЕРКВА В С. СКОРИКИ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЯЗЛОВЕЦЬ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ХОРСТКІВ, МІСТО ТЕРНОПОЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 1996
  • КОПИЧИНЦІ
  • КОРДОНИ ДЕРЖАВНІ УКРАЇНИ, ПРИНЦИПИ ТА ІСТОРИЧНА ПРАКТИКА ЇХ ВИЗНАЧЕНЬ
  • КОРОПЕЦЬ
  • КОЗОВА
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • ЛАНІВЦІ
  • ЛИТОВЦІ В УКРАЇНІ
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • МЕЛЬНИЦЯ-ПОДІЛЬСЬКА
  • МОНАСТИРИСЬКА
  • МИКУЛИНЦІ
  • ОПІЛЛЯ
  • ПІДГАЙЦІ
  • ПІДВОЛОЧИСЬК
  • ПОЧАЇВ
  • ПОГОРИНА
  • ПОНИЗЗЯ
  • РАЙХСКОМІСАРІАТ УКРАЇНА
  • РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ШУМСЬК, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СКАЛА-ПОДІЛЬСКА , СМТ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СКАЛАТ, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТЕРЕБОВЛЯ, МІСТО
  • ТЕРНОПІЛЬ
  • ТОВСТЕ, СМТ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЗАХІДНА УКРАЇНА, ЯК ТЕРМІН
  • ЗАЛІЩИКИ
  • ЗАЛІЗЦІ
  • ЗБАРАЖ
  • ЗБОРІВ
  • ЗБРУЧ
  • ЗОЛОТИЙ ПОТІК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)