ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТЕСЛЕНКО АРХИП ЮХИМОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Лазанська Т.І. ТЕСЛЕНКО Архип Юхимович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Teslenko_A (останній перегляд: 21.08.2019)
ТЕСЛЕНКО АРХИП ЮХИМОВИЧ

ТЕСЛЕНКО Архип Юхимович (02. 03(18.02).1882—28(15).06. 1911) — письменник. Н. в с. Харківці (нині село Лохвицького р-ну Полтав. обл.) в бідній сел. родині. Навч. в церковно-парафіяльній та церковно-вчительській (1894) школах, з останньої був виключений за вільнодумство. Наймитував, якийсь час працював писарчуком у Лохвицькому волосному управлінні та учнем у лохвицького нотаріуса. Згодом влаштувався на курси телеграфістів при ст. Долинська Харково-Миколаївської залізниці, але через слабкий зір залишив навчання і повернувся в рідне село. Тут організував драм. гурток, ставив п’єси "Назар Стодоля" Т.Шевченка, "Невольник" М.Л.Кропивницького, "Бурлака" І.Карпенка-Карого, брав участь у роботі драм. гуртка при лохвицькому Нар. домі. Під час революції 1905—1907 включився в боротьбу, організував революц. гурток, читав і поширював заборонену літературу, долучився до роботи "Селянської спілки", став учасником лохвицького повстання наприкінці 1905. За приналежність до "Селянської спілки" восени 1906 заарештований і засланий на 2 роки до В’ятської губернії. Повернувся із заслання на поч. 1909 тяжко хворим до села, де й незабаром помер.

Перші літ. спроби розпочав, навчаючись у церковно-вчительській школі, — рос. мовою. 1903 написав велику драму "Не стоїть жить". В укр. літературі посів помітне місце своїми реалістичними, соціально-загостреними оповіданнями із сільс. життя. Т. став співцем сільс. бідноти, людей із високими мріями і прагненнями добра, які розбивалися об мури тогочасної дійсності. Друкуватися почав 1906 в газетах "Громадська думка" та "Нова Громада" ("Радощі", "Хуторяночка", "За пашпортом", "Школяр", "Любов до ближнього", "У схимника" та ін.). Після заслання написав автобіографічні оповідання. В останній повісті "Страчене життя" (1910) Т. змалював трагічну долю талановитої сел. дівчини. Певне місце у творчому доробку Т. посідають його кореспонденції до київ. газет "Рада" та "Село" .

У м. Лохвиця та на могилі письменника в Харківцях встановлено пам’ятники.


Праці:
  1. Повне зібрання творів. К., 1967
Література:
  1. Півторадні В.І. Архип Тесленко. К., 1982

Посилання:
  • ГРОМАДСЬКА ДУМКА
  • КАРПЕНКО-КАРИЙ
  • КРОПИВНИЦЬКИЙ МАРКО ЛУКИЧ
  • НОВА ГРОМАДА
  • РАДА
  • РЕВОЛЮЦІЯ 1905–1907 В УКРАЇНІ
  • СЕЛО ГАЗЕТА
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ЛОХВИЦЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)