ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТЕВТОНСЬКИЙ ОРДЕН

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. ТЕВТОНСЬКИЙ ОРДЕН [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tevtonskyj_orden (останній перегляд: 17.12.2018)
ТЕВТОНСЬКИЙ ОРДЕН

ТЕВТОНСЬКИЙ ОРДЕН (Німецький орден; лат. Ordo Theutonicorum, нім. Deutscher Orden) — католицька рицарсько-чернецька орг-ція та заснована нею в Пд.-Сх. Прибалтиці середньовічна д-ва. Т.о. як орг-ція сформувався в захопленій хрестоносцями Палестині 1190—99; статутними завданнями ордену були опіка над прочанами і хворими та боротьба з "невірними". Від початку серед членів ордену домінували німці. На чолі ордену стояв пожиттєво обраний великий магістр. Його резиденція спочатку була в м. Акра (нині м. Акко, Ізраїль), після її здобуття мусульманами (1291) — у м. Венеція (Італія). Після вигнання з Палестини Т.о. осів у Європі, де здобув великі володіння (переважно на теренах Священної Рим. імперії; див. "Священна Римська імперія германської нації").

1211 загін тевтонських рицарів на запрошення угор. короля Андраша II прибув до Угорщини для оборони її пд.-сх. кордонів від половців, але 1224—25 рицарів вигнали з країни. Незабаром тевтонські рицарі прибули до Мазовецького князівства, куди їх запросив кн. Конрад I для боротьби з язичниками-пруссами. Творцем Т.о. як самостійної д-ви був великий магістр Герман фон Зальца (правив 1209—39), який спирався на акт герм. імп. Фрідріха II Штауфена (1226) та уго- ду з кн. Конрадом I (1230). 1230 Т.о. почав завоювання Пруссії (прибалт. земель між Віслою та Німаном), яке було завершено 1283. 1235 до Т.о. прилучили частину Добжинських рицарів ордену. 1237 до Т.о. приєдналися рештки розгромленого литовцями Ордену мечоносців; землі останнього ввійшли до складу орденської д-ви як Лівонське ландмейстерство (філія) Т.о. (див. Лівонський орден). На кінець 13 ст. Пд.-Сх. Прибалтика стала осн. ареною діяльності Т.о., що було закріплено 1309 перенесенням резиденції великого магістра з Венеції до м. Марієнбург (польс. Мальборк; нині м. Мальборк Помор. воєводства, Польща). Воєнно-політ. та госп. успіхи ордену були забезпечені, зокрема, активною участю в його війнах західноєвроп. рицарства та припливом нім. колоністів. Місц. балтське населення (прусси, ятвяги) було частково винищене, частково християнізоване й асимільоване німцями.

У 13—14 ст. Т.о. підтримував відносини з Галицько-Волинським князівством; деякі дослідники вважають можливим вести мову про союз двох д-в, спрямований проти Польщі та Золотої Орди. Відомі договори про дружбу, укладені з Т.о. князями Андрієм Юрійовичем і Львом Юрійовичем (1316, з посиланням на попередні договори), кн. Юрієм II (Болеславом Тройденовичем; 1325, 1327, 1334, 1335). Між двома д-вами (зокрема, між містами Львів і Торн (Торунь; нині м. Торунь Куявсько-Помор. воєводства, Польща)) велася жвава торгівля.

У 1280-ті рр. почалася війна Т.о. з Великим князівством Литовським, яка тривала аж до поч. 15 ст. Попри це Т.о. інколи виступав як союзник литов. князів: за допомогою хрестоносців ве- ли боротьбу за великокнязівський престол князі Вітовт (1383—84, 1388—92) і Свидригайло (1396, 1402—07, 1431—32, 1433—35); загін тевтонських рицарів на чо- лі з Марквартом фон Зальцбахом брав участь у битві на Ворсклі (див. Ворскла, битва на річці 1399).

1309 Т.о. захопив Сх. Помор’я з м. Гданськ (нині місто Помор. воєводства, Польща). Загроза з боку Т.о. зблизила Королівство Польське і ВКЛ, які завдали йому поразки у "Великій війні" 1409—1411 (її кульмінацією стала Грюнвальдська битва 1410). Орден почав занепадати. Після Тринадцятирічної війни 1454—66 з Польщею Т.о. за Торунським миром 1466 визнав себе васалом польс. короля і втратив частину території з містами Данциг (Гданськ) і Марієнбург (т. зв. Королів. Пруссія); столицю Т.о. перенесли до м. Кенігсберг (нині м. Калінінград, РФ). 1525 великий магістр Альбрехт Гогенцоллерн перейшов у протестантизм і перетворив орден на світську д-ву — залежне від Польщі (до 1657) герцогство Пруссія (т. зв. Князівська Пруссія). Т.о. як орг-ція проіснував до 1809, відновлений 1834 як суто доброчинна спілка, що існує дотепер.


Література:
  1. Параска П.Ф. Политика Венгерского королевства в Восточном Прикарпатье и образование Молдавского феодального государства. В кн.: Карпато-Дунайские земли в средние века. Кишинев, 1975
  2. Краўцэвіч А. Тэўтонскі ордэн: ад Ерусаліма да Грунвальда. Мінск, 1993
  3. Матузова В.И. Тевтонский орден во внешней политике князя Даниила Галицкого. В кн.: Восточная Европа в исторической ретроспективе. М., 1999
  4. Бокман Х. Немецкий орден: двенадцать глав из его истории. М., 2004
  5. Матузова В.И. Средневековый Немецкий орден в современной международной историографии. В кн.: Древнейшие государства Восточной Европы: 2002 г.: Генеалогия как форма исторической памяти. М., 2004
  6. Урбан В. Тевтонский орден. М., 2007
  7. Войтович Л.В. Тевтонский орден в политике Галицко-Волынского княжества. «Studia Slavica et Balсanica Petropolitana» (СПб.), 2010, № 2

Посилання:
  • АНДРАШ ІІ
  • АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ
  • ДОБЖИНСЬКИХ РИЦАРІВ ОРДЕН
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГРЮНВАЛЬДСЬКА БИТВА 1410
  • КОНРАД І МАЗОВЕЦЬКИЙ
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • ЛЕВ ЮРІЙОВИЧ
  • ЛІВОНСЬКИЙ ОРДЕН
  • ЛЬВІВ
  • ПОЛОВЦІ
  • ПРОТЕСТАНТИЗМ
  • СВЯЩЕННА РИМСЬКА ІМПЕРІЯ ГЕРМАНСЬКОЇ НАЦІЇ
  • СВИДРИГАЙЛО, СВИДРИГАЙЛО-БОЛЕСЛАВ ОЛЬГЕРДОВИЧ
  • ВЕЛИКА ВІЙНА 1409-1411 РР.
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІТОВТ (ВІТАУТАС)
  • ВОРСКЛА, БИТВА НА РІЧЦІ 1399
  • ЯТВЯГИ
  • ЮРІЙ II, ЮРІЙ-БОЛЕСЛАВ ТРОЙДЕНОВИЧ
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ

  • Пов'язані терміни:
  • АКТИ ІСТОРИЧНІ
  • БАЛТИ
  • ЧЕРНЕЦТВО, ЧЕРНЕЦТВО В ХРИСТИЯНСТВІ
  • ДОБЖИНСЬКИХ РИЦАРІВ ОРДЕН
  • ДРАНҐ НАХ ОСТЕН
  • ЄВРОАТЛАНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ
  • ГЕЙДЕНШТЕЙН РЕЙНГОЛЬД
  • ГОРОДЕЛЬСЬКА УНІЯ 1413
  • ГРЮНВАЛЬДСЬКА БИТВА 1410
  • ІНОКЕНТІЙ IV
  • КАТОЛИЦЬКІ ЧЕРНЕЧІ ОРДЕНИ
  • КЕЙСТУТ
  • ХЕЛМІНСЬКЕ ПРАВО, КУЛЬМСЬКЕ, АБО КУЛЬМЕНСЬКЕ ПРАВО
  • ХРЕБТОВИЧІ
  • КОРОНА ПОЛЬСЬКА, ПОНЯТТЯ ТА НАЗВА ДЕРЖАВИ
  • ЛИТВА, ЛИТОВСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ЛІВОНСЬКИЙ ОРДЕН
  • ЛУЦЬКИЙ З'ЇЗД МОНАРХІВ 1429
  • МАТВІЙ З МЕХОВА
  • МУХИ ПОВСТАННЯ 1490–1492
  • ОЛЕКСАНДР ДОБРИЙ
  • ОЛЕКСАНДР НЕВСЬКИЙ
  • ОЛЕЛЬКО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ОЛЬГЕРД
  • ОПОЛЬСЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ
  • ПОДІЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ПОЛЬЩА
  • ПОРОКИ
  • РАБСТВО В УКРАЇНІ
  • РЕФОРМАЦІЯ
  • ШЕЛЯГ
  • СИГІЗМУНД КОРИБУТОВИЧ
  • УРЯДИ ЦЕНТРАЛЬНІ ТА НАДВІРНІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 14–18 СТОЛІТЬ
  • ВЕЛИКА ВІЙНА 1409-1411 РР.
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІЛЬНЮС
  • ВІТОВТ (ВІТАУТАС)
  • ЯГАЙЛО, ВЕЛ. КНЯЗЬ ЛИТОВ.
  • ЯТВЯГИ
  • ЮРІЙ II, ЮРІЙ-БОЛЕСЛАВ ТРОЙДЕНОВИЧ
  • ЮРІЙ ЛЬВОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)