ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТКАЧЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Удод O.A. ТКАЧЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tkachenko_O (останній перегляд: 18.06.2019)
ТКАЧЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ

ТКАЧЕНКО Олександр Миколайович (н. 07.03.1939) — політ. і держ. діяч, Голова ВР України (1998—2000). Канд. екон. н. (1992). Н. в м. Шпола (нині місто Черкас. обл.). 1963 закінчив Білоцерківський с.-г. ін-т, отримав фах агронома. Трудову діяльність розпочав 1956—58 слюсарем Шполянської МТС. 1963—66 працював агрономом у Таращанському р-ні Київ. обл. 1966—70 — 1-й секретар Таращанського райкому ЛКСМУ. Із 1970 — на парт. роботі: зав. відділу, секретар і 1-й секретар райкому, інспектор ЦК КПУ. 1982—85 — голова Терноп. обласного виконкому. 1985 призначений міністром сільс. госп-ва УРСР, із липня 1990 — 1-й заст. голови РМ УРСР. 1992—94 — президент агропром. асоціації "Земля і люди". 1992 захистив канд. дис. у формі наук. доповіді на тему: "Організаційно-економічні фактори ефективності сільськогосподарського виробництва". Із травня 1994 по квітень 1998 — 1-й заст. Голови ВР України. 1996—2001 — заст. голови Сел. партії України. Після обрання Верховної Ради України 3-го скликання в результаті виборчого марафону, що тривав з 12 травня по 7 липня 1998 ("спікеріада"), став Головою ВР України. 1999 взяв участь у президентських виборах, але в результаті провалу т. зв. канівської четвірки (блок Є.Марчука, О.О.Мороза, В.Олійника та Т.) незадовго до голосування 31 жовтня 1999 зняв свою кандидатуру на користь П.Симоненка. У січні 2000 у ВР України виникла більшість у складі 237-ми депутатів, яка почала ставити питання про переобрання кер-ва парламенту. Обструкція Т. призвела до політ. кризи, що завершилась "оксамитовою революцією", усуненням його з посади та обранням спікером І.Плюща.

Із листопада 2001 — член КПУ (див. Комуністична партія України доби незалежності), із червня 2005 — член Президії КПУ. Обирався нар. депутатом ВР України 4-го (2002—06), 5-го (2006—07) та 6-го скликань (2007—12). Був членом фракції КПУ, працював у к-ті фінансів і банк. діяльності, очолював к-т з питань екон. політики.

Нагороджений орденами "Знак пошани" (1972), Трудового Червоного Прапора (1973), Леніна (1977), Жовтневої Революції (1984), кн. Ярослава Мудрого 5-го ст. (1999).


Література:
  1. Олександр Миколайович Ткаченко. «Трибуна», 1999, № 7—8
  2. Хто є хто в Україні. К., 2001

Посилання:
  • КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ ДОБИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ
  • МАРЧУК ЄВГЕН КИРИЛОВИЧ
  • МОРОЗ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ПЛЮЩ ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

  • Пов'язані терміни:
  • КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ ДОБИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ
  • МОРОЗ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО
  • ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)