ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТОЛОЧКО ОЛЕКСІЙ ПЕТРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Ричка В.М. ТОЛОЧКО Олексій Петрович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tolochko_O (останній перегляд: 22.04.2019)
ТОЛОЧКО ОЛЕКСІЙ ПЕТРОВИЧ

ТОЛОЧКО Олексій Петрович (н. 07.06.1963) — дослідник історії Київської Русі та укр. середньовіччя, джерелознавець. Д-р істор. н. (2005). Чл.-кор. Національної академії наук України (2009). Н. в м. Київ. Закінчив істор. ф-т Київ. ун-ту. Від 1985 працює в Ін-ті історії АН УРСР (із 1990 — Ін-т історії України АН УРСР (із 1991 — АН України), із 1994 — Інститут історії України НАН України). 1989 захистив у Ін-ті історії АН УРСР канд. дис. на тему: "Структура князівської влади в Південній Русі в середині IХ — середині ХIII ст." 1991—96 працював у Ін-ті укр. археографії АН України (із 1995 — Інститут української археографії та джерелознавства імені М.Грушевського НАН України), де завідував відділом пам’яток укр. історіографії. Співредактор наук. збірника "Mediaevalia Ucrainica: ментальність та історія ідей" (1992—97). Із 1997 — старший наук. співробітник відділу історії України середніх віків і раннього нового часу Ін-ту історії України НАН України.

Від 2001 — зав. Центру досліджень з історії Київ. Русі. Один із засновників і співредактор альманаху середньовічної історії та археології Сх. Європи "Ruthenica". 2005 захистив докторську дис. за монографією ""История Российская” Василия Татищева: источники и известия" (М.—К., 2005).

Викладав курси із середньовічної та ранньомодерної історії Сх. Європи в Гарвардському ун-ті (Кембридж, США), Центральноєвроп. ун-ті (Будапешт, Угорщина), Варшавському ун-ті (Польща). 2002—10 викладав у Нац. ун-ті "Києво-Могилянська академія".

Проходив наук. стажування в Українському науковому інституті Гарвардського університету (США, 1998, 2006), Центральноєвроп. ун-ті (Угорщина, 2001), Домі наук про людину (Франція, 2002), Центрі російських та східноєвропейських студій Торонтського ун-ту (Канада, 2008), Центрі середньовічних студій Бергенського ун-ту (Норвегія).

Член ред. колегій часописів "Критика" (Київ), "Український гуманітарний огляд" (Київ), "Harvard Ukrainian Studies" (Кембридж, США).

Фахівець у галузі давньорус. історії, літописання та джерелознавства. Його дослідницькі інтереси охоплюють широке коло проблем середньовічної історії Сх. Європи, історії літописання, а також істор. думки Нового часу. Автор бл. 200 наук. праць, із них — 5 монографій.

Розпочавши свій творчий шлях у науці зі студій над проблемами еволюції форм держ. влади в Київ. Русі, він невдовзі звернувся до вивчення ментальної картини світу середньовічної Русі, зосередився на текстології писемних джерел. Результатом джерелознавчого аналізу літописних текстів стали численні публікації вченого, в яких по-новому висвітлюються проблеми походження, хронології та ідейно-літ. оснащення "Повісті временних літ", Київського літопису, Галицько-Волинського літопису, Густинського літопису та ін. літописів, а також "Правди Руської". Перу Т. належить фундаментальне монографічне дослідження, присвячене джерелознавчому аналізові "Історії Російської" В.Татищева, в якому він переконливо спростував усталену історіографічну легенду про унікальний і достовірний характер знаменитих "татищевських відомостей" про Київ. Русь. Ще однією сферою наук. інтересів Т. є новий для укр. історіографії напрям досліджень з історії культ. пам’яті — пригадування києво- рус. минулого в ранньомодерній Україні.

Лауреат Держ. премії України в галузі н. і т. (2001).


Праці:
  1. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. К., 1992
  2. Roman Mstyslavic’s Constitutional Project of 1203: Authentic Document or Falsification «Harvard Ukrainian Studies», 1994, vol. 18, no. 3—4
  3. Київська Русь: Україна крізь віки, т. 4. К., 1998 (у співавт.)
  4. Kievan Rus’ around the Year 1000. В кн.: Europe around the Year 1000. Warsaw, 2001
  5. Leo Kishka’s Annales sancti Nestoris and Tatishchev’s Chronicles. «Paleoslavica» (Cambridge, Massachusetts), 2002, vol. 10, no. 2
  6. «All the Happy Families...»: The Rurikids in the Eleventh Century. В кн.: The Neighbours of Poland in the 11th Century. Warsaw, 2002
  7. Problems of Religious Legitimization of the Rurikids of Rus’. В кн.: Monotheistic Kingship: The Medieval Variants. Budapest, 2004
  8. Україна і Росія в історичній ретроспективі, т. 1: Українські проекти в Російській імперії. К., 2004 (у співавт.)
  9. «История Российская» Василия Татищева: Источники и известия. М.—К., 2005
  10. Краткая редакция Правды Руской: Происхождение текста: Ruthenica. Supplementum 2. К., 2009
  11. Киевская Русь и Малороссия в ХIХ веке. К., 2012
Література:
  1. Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник: Серія «Українські історики», вип. 1. К., 1998
  2. Інститут історії України НАН України: 1936—2006. К., 2006

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ГУСТИНСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • HARVARD UKRAINIAN STUDIES
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМЕНІ М.ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ
  • РУСЬКА ПРАВДА
  • RUTHENICA
  • ТАТИЩЕВ ВАСИЛЬ МИКИТОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ГАРВАРДСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

  • Пов'язані терміни:
  • ДАВНЬОРУСЬКОЇ НАРОДНОСТІ КОНЦЕПЦІЯ
  • ГУСТИНСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ ТА В УКРАЇНСЬКІЙ ДІАСПОРІ
  • МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНІСТІВ ТА МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ УКРАЇНІСТІВ
  • НОВІТНЯ ІСТОРІОГРАФІЯ
  • ПЕТРО АКЕРОВИЧ
  • РУСЬКА ПРАВДА
  • ТАТИЩЕВ ВАСИЛЬ МИКИТОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)