ТОВАРИСТВО ІСТОРИКІВ-МАРКСИСТІВ — науково-громад. орг-ція істориків, заснована при Комуністичній академії в м. Москва 1925. Згідно зі статутом, затвердженим в лютому 1926, метою т-ва було "об’єднання всіх марксистів-істориків, наукова розробка питань історії та марксистської методології історії, боротьба з буржуазними викривленнями історії, пропаганда й популяризація марксистського методу та досягнень у галузі історії, методики викладання історичних дисциплін у школах та вишах".

У складі т-ва працювали дійсні члени та члени-кореспонденти. Структурно складалося із секцій історії революц. руху (1928 реорганізована в секцію методології та методики історії); соціологічної (із 1929 — секція для вивчення докапіталіст. формацій); історії Росії; історії ВКП(б); історії Заходу (ін. назва — секція для вивчення історії Зх. Європи і Америки); історії Сходу; історії юнацького руху; комісії для вивчення збройних повстань; громадян. та революц. війн (із підсекціями: СРСР, Заходу, східних та колоніальних країн і загальнотеор. питань; із кінця 1929 приєдналася до воєнної секції Комуніст. академії); історії пролетаріату; імперіалістичної війни 1914—17.

Відділення т-ва, крім найбільших міст Росії (Архангельськ, Воронеж, Іркутськ, Ленінград (нині м. Санкт-Петербург), Новосибірськ та ін.), існували в Азербайджані, Білорусії, Грузії, Узбекистані, Україні (див. Українське товариство істориків-марксистів), а також у Криму. У грудні 1929 створене Північнокавказ. відділення т-ва.

На поч. 1930-х рр. т-во об’єднувало бл. 400 осіб, більшість з яких були членами ВКП(б). Головою Ради т-ва був М.Покровський (1925—32), ученим секретарем — П.Горін. У роботі т-ва брали активну участь В.Антонов-Саратовський, В.Волгін, Г.Зайдель, В.Ігнатовський, В.Кнорін, М.Лукін, В.Максаков, М.Марр, В.Невський, М.Нечкіна, Г.Панкратова, Д.Рязанов, Ц.Фрідлянд, О.Шестаков та ін.

Члени т-ва читали доповіді та проводили диспути, брали участь у дискусіях, вели н.-д. та літературно-популяризаторську роботу. 28 грудня 1928 — 4 січня 1929 т-во провело Всесоюзну конференцію істориків-марксистів, на якій Україну представляли Й.Гермайзе, З.Гуревич, О.Камишан, С.Кокошко, Г.Рохкін, М.Рубач, М.Свідзінський, С.Семко, Р.Шпунт, М.І.Яворський та ін. Під час конференції працювали секції історії ВКП(б), історії народів СРСР, історії Зх. Європи, соціологічна, методична, з дослідження історії збройних повстань та революц. і громадян. війн, а також відбулася нарада істориків Сходу. На конференції було ухвалено рішення про реорганізацію т-ва у всесоюзне.

Після відкриття Ін-ту історії при Комуніст. академії (листопад 1929) ввійшло до його складу. Фактично припинило активну діяльність після смерті М.Покровського. Формально перестало існувати 1936 у зв’язку з ліквідацією Комуніст. академії.

Друкованими органами т-ва були часописи "Историк-марксист" (1926—41) та "Борьба классов" (1931—36), також друкувалася популярна істор. література.

Фонд т-ва зберігається в Архіві РАН.

Юркова О.В.

1. Покровский М.Н. Задачи Общества историков-марксистов. «Историк-марксист», 1926, т. 1
2. Устав Общества историков-марксистов. Там само
3. Труды Первой Всесоюзной конференции историков-марксистов, т. 1—2. М., 1929
4. Комаренко Н.В. Установи історичної науки в Українській РСР (1917—1937 рр.). К., 1973
5. Алаторцева А.И. Журнал «Историк-марксист», 1926—1941 гг. М., 1979
6. Козлов Б.И., Савина Г.А. Коммунистическая академия ЦИК СССР (1918—1936): Vатериалы к социальной истории, вып. 1—2. М., 2008—09