ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТВАРДОВСЬКИЙ САМУЕЛЬ

  Бібліографічне посилання: Тарасенко І.Ю. ТВАРДОВСЬКИЙ Самуель [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tvardovskyj_S (останній перегляд: 21.08.2019)
ТВАРДОВСЬКИЙ САМУЕЛЬ

ТВАРДОВСЬКИЙ (Twardowski) Самуель зі Скшипни (бл. 1595 — червень 1661) — польс. поет і хроніст. Походив із давнього роду дрібної великопольс. шляхти. Н. в с. Лютиня біля Скшипні, що під Твардовим (останнє пояснює походження його прізвища). Т. навч. у відомому єзуїтському колегіумі архієпископа Карнковського в Каліші (нині місто Великопольського воєводства, Польща). Брав участь у Хотинській війні 1621, імовірно і в ін. воєнних кампаніях, зокрема в моск. походах 1616—17. Після Хотинської війни був учасником посольства кн. К.Збаразького до Османської імперії (1622—24). Пізніше служив різним магнатам (Збаразьким, Вишневецьким, Сенютам, Лещинським, Опалінським). 1631 він видав свій перший друкований твір (ода єпископу Станіславу Лубенському), а 1633 — віршовану реляцію, що містить спогади про посольство кн. К.Збаразького ("Przeważna legacja"), пробував сили в жанрі політ. сатири. Спалах 1648 Нац. революції укр. народу змусив хроніста тікати до Великопольщі. Т. брав участь у походах військ Речі Посполитої проти козаків (1651), спостерігав за роботою елекційного сейму 1649, написав і ви- дав ряд історико-публіцистичних творів, в яких описав повстання в Україні (вони потім увійшли до складу його гол. твору — "Wojna Domowa"). Поема "Владислав IV" (1649) була серед тих творів, які викликали гострий протест моск. уряду, внаслідок чого 10 сторінок цієї книги польс. власті мусили офіційно спалити. У роки "Потопу" (цей термін, як і термін "золотий спокій", уперше ввів Т.) хроніст схилився до підтримки швед. короля Карла Х Густава, але потім визнав свою політ. помилку. На схилі життя Т. активно працював над гол. справою свого життя — віршова- ною хронікою "Wojna Domowa" ("Громадянська війна"). Першу її частину він видав ще за життя 1660 і завершив у рукописі наступні три її книги, довівши виклад подій до Оливського миру (1660). Цей рукопис пройшов цензуру з боку єзуїтів та був виданий посмертно з певними змінами і скороченнями (Каліш, 1681).

У червні 1661 Т. помер.

Т. був одним із найвідоміших польс. поетів, за свого життя видав практично всі свої твори, бл. 10-ти ("Легація", "Палац Лещинських", "Сигнал", "Щаслива московська експедиція найяснішого Владислава IV", "Владислав IV", "Дафна", "Прекрасна Паскваліна", імовірно "Катафалк"). Для істориків України особливе значення мають "Легація" та "Катафалк". Якщо в першій можна знайти важливі сюжети стосовно Хотинської війни 1621 і дій запороз. козаків на чолі з гетьманом П.Конашевичем-Сагайдачним, про султаншу Роксолану і Абази-пашу, який мав укр. походження, то в "Катафалку" гол. увага приділяється роду Фірлеїв.

Гол. твором Т. є "Wojna Domowа", написана в жанрі епічної поеми.

Хоча "Wojna Domowа" має в цілому компілятивний характер, однак завдяки використанню Т. джерел, які не дійшли до нашого часу, в його осн. творі є чимало оригінальних важливих звісток, особливо щодо визвол. війни, Корсунської битви 1648, Збаразької облоги 1649, Берестецької битви 1651 та ін.

Світогляд Т. базувався на домінуючій у тодішній Речі Посполитій ідеології "сарматизму".

Ворожа оцінка Т. Національної революції 1648—1676 багато в чому є типовою для польс. еліти, він тенденційно зводив її до начебто громадян. війни. Т. всіляко очорнював укр. повстанців, апологетизував каральні акції військ Речі Посполитої, роздмухував успіхи польс. зброї, внаслідок чого при описі битв у "Wojnie Domowej" наявні значні диспропорції. Одним із перших в польс. історіографії Т. сформував міф про кн. Я.Вишневецького як рятівника Польщі, а його дії в обложеному Збаражі представив як апогей ратної слави. Хроніст шукав причини повстання в ірраціональній ненависті селян до панів, вбачав у повстанні Божу кару за гріхи польс. сусп-ва, вважав повстанців бичем Божим. Він ненавидів і демонізував Б.Хмельницького та його сподвижників, однак був змушений визнати розум і відвагу гетьмана, порівнював його з Александром Македонським, Ганнібалом і Спартаком. Т. також вказав і на цілком реальні причини повстання: надмірний визиск шляхтою підданих, надто тяжкі для козаків умови угоди на Масловому Ставі (1638), зловживання королів. комісарів, шляхетську анархію, жовнірське свавілля. Концепція походження запороз. козацтва Т. є достатньо продуманою. Він підкреслив ідентичність русинів-українців із козаками, досить докладно описав спосіб життя козаків, вказав на важливу роль козаків і зокрема гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного в боротьбі проти агресії Осман. імперії. Т. виявив і здатність відійти від відвертої ворожості щодо укр. повстанців. Шанс для досягнення польсько-укр. компромісу він вбачав у Гадяцькому договорі 1658 і при цьому визнав право козаків мати свою д-ву в межах Речі Посполитої. Т. час від часу вживав такі геогр. терміни, як "Україна" та "Біла Русь", чітко відмежовував їх від "Московії" і "Польщі".

Вплив творчості Т. на польс. літературу 17 — поч. 18 ст. був дуже значним, він відчувається на творах таких польс. авторів, як С.Шемйот, Я.-К.Хаур, М.-К.Сарбевський, К.Опалінський, особливо — В.Коховського та В.Потоцького. Це — текстуальні запозичення, також наслідування стилю та істор. поглядів автора "Wojny Domowej".

"Wojnu Domowu" активно використовували укр. літописці. Вона зберігалася в ряді тогочасних б-к, зокрема, її перекладали українською прилуцький полковий обозний С.Лукомський і козац. старшина С.Савицький, її активно використали козац. літописці Г.Граб’янка і, особливо, С.Величко, причому вони пропускали антиукр. випади польс. поета-хроніста. Можна сказати, що "Wojna Domowa" провокувала укр. літописців на створення праць-відповідей.


Праці:
  1. Wojna domowa z kozaki, tatari, moskwą, szwedami i węgry. Calissu, 1681
  2. Przeważna legacyja. Warszawa, 2000
  3. Pałac Leszczyńskich. Warszawa, 2002
Література:
  1. Kowalkowski A.F. O rękopisie i wydaniach «Wojny Domowej» Samuela Twardowskiego. В кн.: Archiwum Literackie, t. 14. Wrocław—Warszawa—Kraków, 1969
  2. Kaczmarek M. Epicki kształt poematów historycznych Samuela Twardowskiego. Wrocław—Warszawa—Kraków—Gdańsk, 1972
  3. Kuran M. Retoryka, historia i tradycja literacka w twórczości okolicznościowej Samuela Twardowskiego. Łódż, 2008
  4. Тарасенко І.Ю. «Wojna Domowa» польського хроніста С. Твардовського як історичне джерело та пам’яткa історичної думки. К., 2011

Посилання:
  • БЕРЕСТЕЦЬКА БИТВА 1651 Р.
  • ЄЗУЇТИ
  • ГАДЯЦЬКИЙ ДОГОВІР 1658
  • ГРАБ'ЯНКА ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ І ЙОГО ЛІТОПИС УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КОЗАЦТВА
  • КАРЛ Х ГУСТАВ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ХОТИНСЬКА ВІЙНА 1621
  • КОХОВСЬКИЙ ВЕСПАСІАН
  • КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ ПЕТРО КОНОНОВИЧ
  • КОРСУНСЬКА БИТВА 1648
  • КОЗАК, СЛОВО
  • ЛУКОМСЬКИЙ СТЕФАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • МАСЛОВИЙ СТАВ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОКСОЛАНА
  • РУСИНИ
  • САРМАТИЗМ
  • САВИЦЬКИЙ СТЕФАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ВЕЛИЧКО САМІЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ТА ЙОГО ЛІТОПИС
  • ВИШНЕВЕЦЬКІ
  • ВИШНЕВЕЦЬКИЙ ЯРЕМА (ІЄРЕМІЯ)
  • ЗБАРАЖ
  • ЗБАРАЗЬКА ОБЛОГА 1649
  • ЗБАРАЗЬКІ

  • Пов'язані терміни:
  • КНИГОЗБІРНІ ВИКЛАДАЧІВ ТА ВИПУСКНИКІВ КИЇВСЬКОЇ АКАДЕМІЇ
  • ЛУКОМСЬКИЙ СТЕФАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • РОКСОЛАНА
  • РИМОВАНА ХРОНІКА
  • САВИЦЬКИЙ СТЕФАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ШИМАНОВСЬКИЙ САМУЕЛЬ
  • ТУЛЬЧИН, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ВЕЛИЧКО САМІЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ТА ЙОГО ЛІТОПИС


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)