ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТИХОМЕЛЬ

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф., Тесленко І.А. ТИХОМЕЛЬ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tykhoml (останній перегляд: 24.08.2019)
ТИХОМЕЛЬ

ТИХОМЕЛЬ (Тихомль) — село Білогірського р-ну Хмельницької області. Розташов. на р. Горинь (прит. Прип’яті, бас. Дніпра). Населення 255 осіб (2011).

Т. відомий з раннього середньовіччя. Вперше як давньорус. "город" у Погорині згаданий у Київському літописі під 1152, коли київ. і волин. кн. Ізяслав Мстиславич установив тут свого посадника. 1213 чи 1214 в Т. (і одночасно в сусідньому Перемилі) княжили юні Данило і Василько Романовичі (див. Данило Галицький, Василько Романович), позбавлені галицькими й волин. боярами батьківського престолу. Наприкінці 1226 або на поч. 1227 угор. війська здобули Т., а 1233 зазнали під його стінами поразки. У 1-й третині 13 ст. Т. лежав у Шумській волості Погорини.

1240 Т., очевидно, зруйнували монголи. Джерела не зберегли жодної згадки про цей населений пункт аж до серед. 15 ст., коли Погорина вже входила до складу Великого князівства Литовського. Відтоді і до поч. 17 ст. Т. фігурує в документах як село з розташов. неподалік городищем. Давньорус. городище лежить на мисі високого правого берега р. Горинь і має площу бл. 0,7 га. Поруч на плато зафіксовано селище (посад). Археологічно Т. не вивчений.

Першим відомим власником села часів ВКЛ був боярин Сивко Кобакович, спадкоємцями якого виступають пани Сенюти-Ляховецькі. У 2-й пол. 16 ст. село стало адм. центром невеликої волості, в серці якої містився укріплений двір. Тут же, як і в ін. осн. володіннях Сенют, існувала аріанська громада (див. Аріанство) та був заснований збір (молитовний дім). В околицях села дотепер стоїть "аріанська каплиця" — унікальна пам’ятка, зведена, можливо, як усипальниця Сенют наприкінці 16 або в 1-й пол. 17 ст. 1616 на прохання Абрама Сенюти польс. король Сигізмунд III Ваза видав привілей з дозволом осадити в Т. місто, якому надавалося магдебурзьке право. 1618 під час татар. нападу Т. був повністю випалений, а всі його жителі виведені в ясир. Хоча в подальшому пустка була швидко залюднена і вже за 10 років тут налічувалося 39 димів, реалізувати містобудівну ініціативу не вдалося через смерть Абрама Сенюти (1632), тривалий період перебування його дітей в опіці і події національно-визвол. війни укр. народу серед. 17 ст. (див. Національна революція 1648—1676). Із 1681 власниками села були Яблоновські, потім — Сапіги.

Із 2-ї пол. 15 ст. Т. входив до складу Волин. землі ВКЛ, після судово-адм. реформи 1564—66 — до Кременецького пов. Волинського воєводства. Після 2-го поділу Речі Посполитої (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) — у Рос. імперії (у складі Острозького пов. Волинської губернії).

Дж.: Баранович О. Залюднення Волинського воєводства в першій половині XVII ст. К., 1930; Руська (Волинська) метрика: регести документів Коронної канцелярії для українських земель (Волинське, Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства) 1569—1673. К., 2002; Lietuvos Metrika: knyga Nr. 22 (1547): Užrašymų knyga 22. Vilnius, 2010.


Література:
  1. Baliński M., Lipiński T. Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana, t. 2, cz. 2. Warszawa, 1845
  2. Stecki T.J. Wołyń pod względem statystycznym, historycznym і archeologicznym, t. 2. Lwόw, 1871
  3. Żychliński T. Złota księga szlachty polskiej, t. 3. Poznań, 1881
  4. Słownik geograficzny krόlestwa polskiego i innych krajόw słowiańskich, t. 12. Warszawa, 1892
  5. Boniecki A. Herbarz Polski, t. 8. Warszawa, 1905
  6. Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. К., 1984
  7. Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX—XIII вв. К., 1985
  8. Собчук В. Походження волинської шляхетської родини Сенют. В кн.: Третя наукова геральдична конференція (Львів, 4—5 листопада 1993 р.). Львів, 1993
  9. Куза А.В. Древнерусские городища X—XIII вв.: Свод археологических памятников. М., 1996
  10. Заяць А. Урбанізаційний процес на Волині в XVI — першій половині XVII століття. Львів, 2003

Посилання:
  • АРІАНСТВО
  • ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ
  • ДИМ
  • ГОРОДИЩА, ДАВНІ ПОСЕЛЕННЯ
  • ІЗЯСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ПЕРЕМИЛЬ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОГОРИНА
  • ПОСАД
  • ПОСАДНИК
  • САПІГИ
  • СЕНЮТИ-ЛЯХОВЕЦЬКІ
  • СИГІЗМУНД ІІІ ВАЗА
  • ВАСИЛЬКО РОМАНОВИЧ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВОЛОСТЬ
  • ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ВОЛИНСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЯБЛОНОВСЬКІ
  • ЯСИР

  • Пов'язані терміни:
  • БРАТСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПАРАФІЙ УКРАЇНСЬКИХ ПРАВОСЛАВНИХ АВТОКЕФАЛЬНИХ ЦЕРКОВ
  • ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ
  • ЕКЗАРХАТ РПЦ В УКРАЇНІ. ЕКЗАРХАТ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ПОГОРИНА
  • ВАСИЛЬКО РОМАНОВИЧ
  • ЯМПІЛЬ, СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)