ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТИХИЙ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Бажан О.Г. ТИХИЙ Олексій Іванович [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tykhyj_O (останній перегляд: 17.12.2018)
ТИХИЙ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ

ТИХИЙ Олексій Іванович (27.01. 1927—06.05.1984) — правозахисник. Н. на х. Їжевка (нині с. Іжевка Костянтинівського р-ну Донец. обл.). Закінчив філос. ф-т Моск. ун-ту. Вчителював у школах Запорізької та Донецької областей. Уперше заарештований органами МДБ 1948 за критику кандидата в депутати. Отримав 5 років ув’язнення, яке згодом було замінено на умовне. У лютому 1956 зазнав переслідувань вдруге за написання листа до ЦК КПРС із протестом проти окупації Угорщини військами Варшавського договору, засуджений на 7 років таборів суворого режиму. Відбував покарання у Владимирській тюрмі та Мордовії. Після звільнення 1964 став одним з активних учасників дисидентського руху в Україні. У своїх публіцистичних творах "Роздуми про українську мову та культуру в Донецькій області", "Думки про рідний край", "Сільські проблеми" виступив за відновлення укр. мови та к-ри на Донеччині, проти політики русифікації в Україні.

У листопаді 1976 Т. разом із М.Руденком, О.Бердником та ін. діячами національно-визвол. руху в Україні виступив членом-засновником Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод — першої легальної правозахисної орг-ції в Україні. За правозахисну діяльність у липні 1977 засуджений до 10-річного позбавлення волі в таборах особливо суворого режиму і 5-ти років заслання. Покарання відбував у Мордовії.

П. у камері тюремної лікарні в м. Перм (нині місто в РФ). Перепохований 19 листопада 1984 на Байковому цвинтарі в Києві.

Реабілітований у грудні 1990.


Праці:
  1. Роздуми. Збірник статей, документів. Балтимор—Торонто, 1982
Література:
  1. «Лівіше серця — Україна!»: Про Олексія Тихого, його переконання, за які автора визнано «особливо небезпечним рецидивістом». «Донбас», 1991, № 1
  2. Півень В. Пам’ятаю його ім’я: до 10-ї річниці від дня смерті українського правозахисника, політв’язня О. Тихого (1927—1994). «Українське слово», 1994, № 19, 12 травня

Посилання:
  • БАЙКОВИЙ ЦВИНТАР
  • БЕРДНИК ОЛЕСЬ (ОЛЕКСАНДР) ПАВЛОВИЧ
  • КИЇВ
  • РУДЕНКО МИКОЛА ДАНИЛОВИЧ
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • УКРАЇНСЬКА ГРОМАДСЬКА ГРУПА СПРИЯННЯ ВИКОНАННЯ ГЕЛЬСІНК. УГОД

  • Пов'язані терміни:
  • ЛИТВИН ЮРІЙ ТИМОНОВИЧ
  • СТУС ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)