ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТИРАСПОЛЬ

  Бібліографічне посилання: Ксенофонтов Іон, Лукін Тимур ТИРАСПОЛЬ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tyraspil_mst (останній перегляд: 21.08.2019)
ТИРАСПОЛЬ

ТИРАСПОЛЬ (румун. Tiraspol) — місто в Молдові. Розташов. на лівому березі Дністра. Де-юре — адм.-тер. одиниця Республіки Молдова зі статусом муніципія (до складу якого входять також м. Дністровськ і с. Кременчук). Де-факто — столиця самопроголошеної і невизнаної жодною з д-в Придністровської Молдавської Республіки. Населення муніципія — 14,9 тис. осіб (2010; росіяни — 41,6 %, українці — 33,0 %, молдовани — 15,2 %, представники ін. етносів, переважно гагаузи, болгари, білоруси та євреї — 10,2 %). Назва міста утворена від давньогрец. назви Дністра (див. Тірас) та "поліс" — місто.

За Ясським миpним договором 1791 (1792) територія Пд. Пpидністpов’я була анексована Poс. імперією. Незабаром на місці майбутнього міста за вказівкою О.Суворова та за проектом Ф.Деволана заклали фортецю Срединна, спорудження якої завершили 1795. На її території були церква Святого Андрія Первозванного, казарми і склади. 27 січня 1795 поселення при фортеці набуло статус міста. У цей час у місті мешкало більше 2,5 тис. осіб. Т. став центром повіту у складі Новоросійської губернії, а 1803 Тираспольський пов. увійшов до Херсонської губернії. Після рос. анексії Бессарабії (1812) Т. втратив своє положення прикордонного міста, а фортеця так і не зіграла призначену їй воєнно-стратегічну роль і згодом була ліквідована (1835; до нашого часу збереглися вали і пороховий льох).

У зв’язку з розвитоком торгівлі та пром-сті населення міста наприкінці 1-ї пол. 19 ст. зросло до 10 тис. осіб. Збільшилася територія міста. У 2-й пол. 19 ст. в Т. стрімко розвивалася легка і харчова пром-сть. 1867 до Т. від станції Роздільна була прокладена залізнична гілка, яку 1873 продовжили до Кишинева (нині столиця Молдови). Крім пром-сті й торгівлі, значне місце в економіці міста займало сільське госп-во, особливо садівництво. У цей період населення міста збільшилося до 31 тис. осіб (1897). Наприкінці 19 — на поч. 20 ст. в екон. житті міста гол. роль почала відігравати буржуазія, яка займала провідне місце в міській думі.

У січні 1918 більшовики силою зброї захопили владу в місті. Т. став військ. центром Одес. Рад. Республіки. Рад. влада протрималася в місті до початку березня 1918 і остаточно була встановлена 12 лютого 1920. 1924 Т. увійшов до складу Автономної Молдав. СРР (із 1937 — Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка) і 1929 став її столицею. Для комплексної забудови міста, яке здобуло столичний статус, з бюджету УСРР виділили значні кошти. До проектування залучили досвідчених архітекторів з Києва та Одеси. У 1930-ті рр. в Т. спорудили театр, ін-т нар. освіти і ряд пром. підпр-в, зокрема консервні з-ди ім. Першого травня та ім. П.Ткаченка. У серпні 1940 Молдав. АРСР припинила існування, і Т. разом з її частиною ввійшов до новоствореної Молдав. РСР, втративши статус столиці.

Під час німецько-рад. війни 1941—45 Т. був під контролем Румунії (із 10 серпня 1941 до 12 квітня 1944) і входив до Трансністрії, на початку її існування (серпень—жовтень 1941) був її адм. центром.

У 1950-ті рр. в місті почалося створення великої пром-сті, зокрема електротехнічної, металообробної і текстильної. Т. динамічно розвивався аж до кінця 1980-х рр. Високі темпи вир-ва, буд-во нових індустріальних та інфраструктурних об’єктів сприяли припливу населення як з Молдови, так і з Росії та України. У наш час Т. залишається великим пром. і культ. центром. 2002 споруджено один з найбільших в Європі спорткомплекс "Шериф". Численні пам’ятники, зокрема Г.Котовському (1960), О.Суворову (1979), В.Леніну (1987), О.Пушкіну (1990), імп. Катерині II (2007), Ф.Деволану (2007), а також меморіал Слави (1972). Діє Тираспольський об’єднаний музей.


Література:
  1. Очерки истории Тирасполя. Кишинев, 1967
  2. Куклев В. Тирасполь — город на Днестре. Кишинев, 1972
  3. Орленко В. Днестровская новь. Одесса, 1979
  4. Анцупов И.А. и др. Исторические корни связей и дружбы украинского и молдавского народов. К., 1980
  5. Тираспольский межрайонный историко-краеведческий музей. Кишинев, 1982
  6. Челышев Б.Д. Тирасполь. Кишинев, 1989
  7. Тимофієнко В. Нотатки військового інженера Ф. Деволана про діяльність на Півдні України. «Архітектурна спадщина України», 1996, вип. 3, ч. 2
  8. Chirtoaga I. та ін. O istorie a regiunii transnistrene din cele mai vechi timpuri până în prezent. Chişinău, 2007; Republica Moldova: Ediţie enciclopedică. Chişinău, 2011

Посилання:
  • БЕССАРАБІЯ
  • БІЛЬШОВИКИ
  • БУРЖУАЗІЯ
  • ДЕВОЛАН
  • ГАГАУЗИ
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КОТОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • КИЇВ
  • ЛЕНІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
  • МІСЬКА ДУМА
  • МОЛДАВСЬКА АРСР
  • НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ОДЕСА
  • ПОВІТ
  • ПРИДНІСТРОВСЬКА МОЛДАВСЬКА РЕСПУБЛІКА (ПМР; ПРИДНІСТРОВ'Я)
  • ПУШКІН ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • СУВОРОВ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ТІРАС
  • ТРАНСНІСТРІЯ
  • ЯССЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1792 (1791)

  • Пов'язані терміни:
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ТА ІСТОРІЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ
  • ДРУГИЙ ЗИМОВИЙ ПОХІД АРМІЇ УНР 1921
  • ГАРКАВИЙ ІЛЛЯ ІВАНОВИЧ
  • ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО ПРИ ІМПЕРАТОРСЬКОМУ НОВОРОСІЙСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
  • КОНСТИТУЦІЯ АВТОНОМНОЇ МОЛДАВСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1925
  • КОНСТИТУЦІЯ МОЛДАВСЬКОЇ АВТОНОМНОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1938
  • КОРДОНИ ДЕРЖАВНІ УКРАЇНИ, ПРИНЦИПИ ТА ІСТОРИЧНА ПРАКТИКА ЇХ ВИЗНАЧЕНЬ
  • ПРИДНІСТРОВСЬКА МОЛДАВСЬКА РЕСПУБЛІКА (ПМР; ПРИДНІСТРОВ'Я)
  • ПРИКОРДОННА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  • РІШЕЛЬЄ АРМАН-ЕММАНУЕЛЬ-СОФІЯ-СЕПТІМАНІ ДЕ ВІНЬЄРО ДЮ ПЛЕССІ, ГРАФ ДЕ ШИНОН, ГЕРЦОГ ДЕ РІШЕЛЬЄ
  • РУМУНІЯ
  • РУМУНІЗАЦІЯ
  • ШУМСЬКИЙ ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • СТАРІНОВ ІЛЛЯ ГРИГОРОВИЧ
  • СУДЕЦЬ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ТРАНСНІСТРІЯ
  • ЦВЄТКОВ ГЛІБ МИКОЛАЙОВИЧ
  • УМАНСЬКО-БОТОШАНСЬКА ОПЕРАЦІЯ (1944)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)