ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТИША МИХАЙЛО

  Бібліографічне посилання: Горобець В.М. ТИША Михайло [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tysha_M (останній перегляд: 23.02.2019)
ТИША МИХАЙЛО

ТИША Михайло (р. н. і р. с. не-від.) — військ. діяч, звягельський (волин.) полковник. Походив з міщанської родини Сх. Волині. До початку Національно-визвол. війни укр. народу серед. 17 ст. займався в м. Звягель (нині м. Новоград-Волинський) кушнірським промислом (І.Крип’якевич зараховував Т. до числа заможних волин. міщан). З початком козац. повстання 1648 Т. очолив антиурядовий виступ звягельських міщан і селян із прилеглих сіл, на чолі яких здобув Звягельський замок і місц. костьол. Упродовж літа 1648 поширив повстання на прилеглі до Звягеля міста, а з початком осені здобув Луцьк, Рівне, Острог, Клевань, Олику. Як звягельський сотник брав участь у зх. поході Б.Хмельницького 1648. На поч. 1649 обраний на уряд полковника Звягельського (Волин.) полку (див. Звягільський полк). Навесні 1649 гостро конфліктував із кн. С.Корецьким, котрий намагався відновити на землях Сх. Волині шляхетські порядки. На початку березня 1649 Т. на чолі кількох тисяч козаків, переслідуючи звягельського старосту (див. Староство), приступом оволодів м. Острог, знищивши польс. військ. залогу та місц. шляхту. На початку літньої Збаразько-Зборівської кампанії 1649 Т. був вибитий коронними військами під командою сандомирського воєводи А.Фірлея зі Звягеля, після чого був змушений передислокувати свій полк на схід від р. Случ (прит. Горині, бас. Дніпра). Згодом як звягельський полковник Т. брав участь в облозі козац. військами Збаража та Зборівській битві 1649. Після розформування згідно з умовами Зборівського договору Звягельського полку в "Реєстрі Війська Запорозького" 1649 Т. записаний як козак Овруцької сотні Київського полку. Подальша його доля не відома.

Дж.: Ojczyste spominki w pismach do dziejόw dawnej Polski: diaryusze, relacye, pamiętniki i t. p., t. 1. Krakόw, 1845; Jakuba Michałowskiego, wojskiego lubelskiego a pόżniéj kasztelana bielskiego Księga pamiętnicza z dawnego rękopisma będącego własnością Ludwika Hr. Morsztyna. Krakόw, 1864; Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, т. 3. СПб., 1861; Т. 15. СПб., 1892.


Література:
  1. Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький. Львів, 1990
  2. Грушевський М.С. Історія України-Руси, т. 8. К., 1995
  3. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький: соціально-політичний портрет. К., 1995

Посилання:
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КЛЕВАНЬ
  • КОЗАК, СЛОВО
  • КРИП'ЯКЕВИЧ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КИЇВСЬКИЙ ПОЛК
  • ЛУЦЬК
  • МІЩАНИ
  • НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ОЛИКА
  • ОСТРОГ
  • РЕЄСТР ВІЙСЬКА ЗАПОРІЗЬКОГО 1649
  • РІВНЕ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СТАРОСТВО
  • ВОЄВОДА
  • ЗБАРАЖ
  • ЗБОРІВСЬКА БИТВА 1649
  • ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ ПОЛК

  • Пов'язані терміни:
  • ДОНЕЦЬ ІВАН
  • НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)