ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТИШКЕВИЧІ

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. ТИШКЕВИЧІ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tyshkevychi_rid (останній перегляд: 21.08.2019)
ТИШКЕВИЧІ

ТИШКВИЧІ (Тишковичі) — українсько-білоруський рід 15—19 ст. Його родоначальником вважається київ. боярин Тишко Каленикович (2-га пол. 15 ст.), котрий, у свою чергу, походив із боярського київського роду Калениковичів 14—15 ст. (від Тишка беруть початок також Скумини-Тишкевичі, Каленицькі-Тишкевичі, Стретовичі-Тишкевичі, Олехновичі-Стецькі). У 16—17 ст. Т. були пов’язані з князями Вишневецькими, Вольськими, Головчинськими, Заславськими, Масальськими, Острозькими, Соломирецькими, також з Воловичами та ін. шляхетськими родами. Син Тишка — Іван — на поч. 16 ст. був архімандритом Києво-Печерської лаври. У 16 ст. до найвизначніших представників роду Т. належали: Василь Тишкевич, черкас. намісник 1536 —37, Олександр (Звір) Тишкевич, київ. городничий (1564). Януш (Ян) Тишкевич, житомир. староста (1626—30), київ. воєвода (1630—49), уже перейшов у католицизм, активно протидіяв Петру Могилі, зокрема прагнув посадити архімандритом Києво-Печерської лаври замість нього свого родича, унійця Германа Тишкевича. Остафій Тишкевич був 1665—68 житомир. старостою. Із серед. 17 ст. рід Т. полонізується. Ряд його представників (Криштоф, київ. підчаший 1646—58, черніг. воєвода 1658—60, і Фелікс (Феліціан) та ін.) брали участь у придушенні Національно-визвол. війни укр. народу 1648—58 і в подіях часів Руїни. Криштоф Тишкевич — один з учасників дипломатичних переговорів з Б.Хмельницьким у Переяславі (нині м. Переяслав-Хмельницький) 1649 і в подальші роки. Маєтності Т. були на Київщині, Волині, також у Білорусі. Рід Т. займав помітне місце в Речі Посполитій у 18 ст. У 19 ст. особливо відзначилися музеєзнавець і колекціонер Пій Тишкевич (1756 —1858) та його сини: Костянтин (1806—68), учасник польського повстання 1830—1831, та Остафій (1814—73). Вони відомі як освітні діячі, засновники білорус. наукової археології (Костянтин створив у Логойську (нині місто Мінської обл., Білорусь) перший білорус. археол. музей), автори важливих праць у галузі історії, етнографії, фольклористики, музеєзнавства. Рід Т. існує і в наші дні, переважно в Польщі (до нього належить насамперед відома кіноактриса Беата Тишкевич).

Дж.: Пам’ятки історії Східної Європи. Острог—Варшава—М., 1999; Руська (Волинська) Метрика. К., 2002.


Література:
  1. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця ХIV до середини ХVII ст. (Волинь і Центральна Україна). К., 1993
  2. Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IХ — початок ХVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Львів, 2000

Посилання:
  • ГОРОДНИЧИЙ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА
  • МАСАЛЬСЬКІ (МОСАЛЬСЬКІ)
  • ОСТРОЗЬКІ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПЕТРО МОГИЛА
  • ПОЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1830–1831
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • ВОЄВОДА
  • ВОЛИНЬ
  • ВИШНЕВЕЦЬКІ
  • ЗАСЛАВСЬКІ

  • Пов'язані терміни:
  • ХАЛЕЦЬКІ, БОЯРСЬКИЙ РІД
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МИХАЙЛО
  • ЛАТИФУНДІЇ
  • ПОЛОНІЗАЦІЯ
  • РЖИЩІВ
  • ТИШКЕВИЧ МИХАЙЛО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)