ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗЕМСЬКІ УСТАВНІ ГРАМОТИ

  Бібліографічне посилання: Чехович В.А. ЗЕМСЬКІ УСТАВНІ ГРАМОТИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zemski_ustavni_gramoty (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗЕМСЬКІ УСТАВНІ ГРАМОТИ

ЗЕМСЬКІ УСТАВНІ ГРАМОТИ, земські устави, обласні привілеї – законодавчі акти у Великому князівстві Литовському (ВКЛ) та Короні Польській, якими (до запровадження Литов. статуту 1529; див. Статути Великого князівства Литовського) королі польс. і вел. князі литов. підтверджували давні права тієї або ін. землі й на основі цих прав встановлювали норми її взаємовідносин з центр. держ. владою. Це були автономні статути земель, своєрідні місц. конституції. На відміну від привілейних грамот, що запроваджували нове право, З.у.г. ґрунтувалися на давньому праві відповідної землі.

Відомі 8 З.у.г. для укр. земель: 6 з них стосувалися земель, що входили до складу ВКЛ, 2 – західноукр. земель, підпорядкованих Короні Польс. Найдавніші з них: грамота короля польс. і верховного кн. литов. Владислава II Ягайла 1427 (або 1432) для Луцької землі та грамота короля польс. і вел. кн. литов. Казимира IV Ягеллончика 1456 для Галицької землі. Решта – грамоти пізнішого часу: одна грамота 1516 – для Дорогичинської землі (Підляшшя), дві грамоти (1501 і 1509) – для Волинської землі, дві грамоти (1507 і 1529) – для Київської землі та одна грамота 1501 – для Більського повіту (див. Повіт) на Підляшші. Ч. з цих грамот містить посилання на попередні їм грамоти, які до нас не дійшли. Крім цих земських грамот, існували також уставні грамоти, якими надавалися часткові привілеї окремим областям. Особливістю більш пізніх грамот є те, що вони містять чимало норм, які стосуються не всього нас. тієї чи ін. землі, а окремих станів цієї землі.

Загалом З.у.г. містили норми цивільного, фінансового, кримінального та процесуального права. В них зафіксовано інститути та норми давнього укр. звичаєвого права.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Лащенко Р. Лекції по історії українського права, ч. 2. Литовсько–польська доба, вип. 1. Прага, 1924
  2. Чубатий М. Огляд історії українського права: історія джерел та державного права, ч. 2. Мюнхен, 1947
  3. Полонська–Василенко Н. Історія України, т. 1. К., 1995.

Посилання:
  • ГАЛИЦЬКА ЗЕМЛЯ
  • КАЗИМИР ІV ЯГЕЛЛОНЧИК
  • КОРОНА, КРОНА
  • КИЇВСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ПІДЛЯШШЯ
  • ПОВІТ
  • СТАНИ, УСТАЛЕНІ СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ В СЕРЕДНЬОВІЧНИХ ТА РАННЬОМОДЕРНИХ СУСП-ВАХ
  • СТАТУТИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 1529, 1566, 1588
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВОЛИНСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ЯГАЙЛО, ВЕЛ. КНЯЗЬ ЛИТОВ.
  • ЗЕМЛЯ, ЯК ТЕРМІН
  • ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО

  • Пов'язані терміни:
  • КАЗИМИР ІV ЯГЕЛЛОНЧИК
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • ЛИТОВСЬКА МЕТРИКА
  • СИГІЗМУНД I СТАРИЙ
  • УСТАВНІ ЗЕМСЬКІ ГРАМОТИ ВКЛ
  • ЗЕМЕЛЬНІ КОНТРАКТИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)