ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОДІЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

  Бібліографічне посилання: Михайловський В.М. ПОДІЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=podilske_knjazivstvo (останній перегляд: 16.12.2018)
ПОДІЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

ПОДІЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО – державно-територіальне утворення, що виникло в середині 1340-х рр. внаслідок боротьби за спадщину Галицько-Волинського князівства (Королівства Русь). Засноване кн. Юрієм Коріятовичем, сином Михайла-Коріята Гедиміновича (див. Коріятовичі), в серед. 1340-х рр. Територія князівства охоплювала землі від межиріччя Стрипи і Золотого Потоку (обидві притоки Дністра) на зх., до Дніпра – на сх. На пд. зх. природною межею була р. Дністер, на пд. – степова зона, підконтрольна в той час Золотій Орді. На пн. межувало з Волинською землею та Київською землею.

Першими правителями були князі Юрій і Олександр Коріятовичі, які до 1366 виступали на боці роду Гедиміновичів, а від 1366 були у васальній залежності від Королівства Польського. Починаючи від цього часу володарі П.к. виступали парою: правили разом старший і наступний за віком брати (дуумвірат). 1374 кн. Юрій Коріятович здійснив невдалу спробу посісти престол у сусідньому Молдавському князівстві, але був отруєний місц. боярами. Заангажованість Коріятовичів у справи Молдав. князівства була пов'язана з одруженням їхньої сестри Анастасії з молдов. господарем Петром Мушатом (1375–91).

1377 князі Олександр і Борис Коріятовичі внаслідок військ. походу угор. і польс. короля Людовіка I Анжуйського на рус. землі визнали ленну залежність від нього. Свідченням цього є знайдена монета подільського півгроша із зображенням на реверсі анжуйського герба. Карбувалася монета в Смотричі – першій столиці П.к. Починаючи від серед. 1370-х рр., більшої ваги завдяки унікальному геогр. положенню набув Кам'янець (нині м. Кам'янець-Подільський). 1374 місто отримало від князів Юрія та Олександра Коріятовичів право на самоврядування (магдебурзьке право).

Після смерті 1382 угор. і польс. короля Людовіка I Анжуйського князі Борис і Костянтин Коріятовичі взяли дієву участь в обранні вел. кн. литов. Ягайла на польс. королів. престол і одруженні його з польс. королевою Ядвігою. Але Коріятовичі зберегли ленну присягу Угор. королівству, внаслідок чого вони були єдиними серед удільних князів, хто не склав присяги вірності королеві польс. і вел. кн. литов. Владиславу II Ягайлу після 1386. У результаті військ. походу вел. кн. литов. Вітовта восени 1394 князі Федір Коріятович і Василь Коріятович були змушені здати Кам'янець і втекти до сусіднього Молдав. князівства, а згодом – на Закарпаття, де кн. Федір Коріятович як васал і родич угор. короля Сигізмунда Люксембурга отримав м. Мукачеве і комітат Берег. Після цієї виправи зх. частина Поділля із замками Кам'янець, Смотрич, Червоногрод (неподалік с. Нирків Заліщицького р-ну Терноп. обл.), Скала (нині смт Скала-Подільська), Бакота (колишнє село Кам'янець-Подільського р-ну Хмельн. обл.; нині знято з облікових даних) була надана на княжому праві (ius ducalis) краківському воєводі Спиткові з Мельштина. Після його загибелі 1399 у битві на Ворсклі (прит. Дніпра; див. Ворскла, битва на річці 1399) король польс. і верховний кн. литов. Владислав II Ягайло передав Зх. Поділля своєму молодшому братові кн. Свидригайлу, який правив П.к. до кінця 1401, коли втік до Тевтонського ордену. Князі Федір і Василь Коріятовичі остаточно відмовилися від П.к. 1403.


Література:
  1. Молчановский Н. Очерк известий о Подольской земле до 1434 года. К., 1885
  2. Prochaska A. Podole lennem Korony 1352–1430. "Rozprawy Akademii Umiejętnośi: Wydział Historyczno-Filozoficzny, seria 2" (Kraków), 1895, t. 7
  3. Akta unji Polski z Litwą 1385–1791. Kraków, 1932
  4. Halecki O. Przyczynki genealogiczne do dziejów układu krewskiego. "Miesięcznik heraldyczny", 1935, rocz. 14, nr. 7–8
  5. Шабульдо Ф. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. К., 1987
  6. Tęgowski J. Wydarzenia na Rusi w drugiej połowie 1382 r. В кн.: Cracovia. Polonia. Europa: Studia z dziejów średniowiecza ofiarowane Jerzemu Wyrozumskiemu w sześćdziesiątą piątą rocznicę urodzin i czterdziestolecie pracy naukowej. Kraków, 1995
  7. Czamańska I. Mołdawia i Wołoszczyzna wobec Polski, Węgier i Turcji w XIV i XV w. Poznań, 1996
  8. Tęgowski J. Sprawa przyłączenia Podola do Korony Polskiej w końcu XIV wieku. В кн.: Teki krakowskie, t. 5. Kraków, 1997
  9. Його ж. Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów. Poznań–Wrocław, 1999
  10. Kurtyka J. Podole pomiędzy Polską i Litwą w XIV i 1 połowie XV wieku. В кн.: Kamieniec Podolski: Studia z dziejów miasta i regionu. Kraków, 2000
  11. Погорілець О., Саввов Р. Монета подільського князя Костянтина. "Нумізматика. Фалеристика", 2004, № 3
  12. Шостопал А. Монети XIV ст., карбовані на Поділлі. Там само, 2007, № 3
  13. Михайловський В. Спільне правління братів Коріатовичів на Поділлі (1340-ві – 1394 рр.): Структура оточення. "УІЖ", 2009, № 5.

Посилання:
  • ФЕДІР КОРІЯТОВИЧ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГЕДИМІНОВИЧІ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КОМІТАТ
  • КОРІЯТОВИЧІ
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • КОРОЛІВСТВО РУСЬ
  • КИЇВСЬКА ЗЕМЛЯ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МОЛДАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • МУКАЧЕВЕ
  • ПЕТРО МУШАТ
  • ПІВГРІШ
  • ПОДІЛЛЯ
  • СКАЛА-ПОДІЛЬСКА , СМТ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СМОТРИЧ , СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • СВИДРИГАЙЛО, СВИДРИГАЙЛО-БОЛЕСЛАВ ОЛЬГЕРДОВИЧ
  • ТЕВТОНСЬКИЙ ОРДЕН
  • ВІТОВТ (ВІТАУТАС)
  • ВОЄВОДА
  • ВОЛИНСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ВОРСКЛА, БИТВА НА РІЧЦІ 1399
  • ЯГАЙЛО, ВЕЛ. КНЯЗЬ ЛИТОВ.
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ

  • Пов'язані терміни:
  • ФЕДІР КОРІЯТОВИЧ
  • ЯЗЛОВЕЦЬ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • КОРІЯТОВИЧІ
  • ОЛЬГЕРД
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • РУСЬКИЙ ДОМЕН КОРОЛЯ
  • СМОТРИЧ , СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • СНЯТИН, МІСТО ІВАНО-ФРАНКОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТЕРЕБОВЛЯ, МІСТО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)