ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РАДИ РОБІТНИЧИХ, СЕЛЯНСЬКИХ І СОЛДАТСЬКИХ ДЕПУТАТІВ, ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ, НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ

  Бібліографічне посилання: Кульчицький С.В. РАДИ РОБІТНИЧИХ, СЕЛЯНСЬКИХ І СОЛДАТСЬКИХ ДЕПУТАТІВ, ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ, НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=rady_robitnychykh_seljanskykh (останній перегляд: 18.11.2018)
РАДИ РОБІТНИЧИХ, СЕЛЯНСЬКИХ І СОЛДАТСЬКИХ ДЕПУТАТІВ, ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ, НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ

РАДИ РОБІТНИЧИХ, СЕЛЯНСЬКИХ І СОЛДАТСЬКИХ ДЕПУТАТІВ, ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ, НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ. Ради робітн., сел. і солдатських депутатів – спочатку масові політ. орг-ції, які виникли під час революцій 1905–07 та 1917–18; після більшовицького перевороту в Петрограді в листопаді (жовтні) 1917 – органи влади (див. Компартійно-радянська система державної влади в СРСР).

Робітн. ради з'явилися 1905 в містах, охоплених масовими страйками. Страйкуючі підпр-ва делегували до них своїх представників для узгодження спільних дій. У Кадіївці (нині м. Стаханов Луган. обл.) такий координаційний орган назвали Радою робітн. депутатів, у Катеринославі (нині м. Дніпропетровськ) – Делегатськими зборами, у Миколаєві– Зборами депутатів, у Харкові – Комісією виборних тощо. Назва "Ради робітничих депутатів" закріпилася за ними в жовтні 1905.

За прикладом рад робітн. депутатів у деяких місцевостях виникли ради робітн., матроських і солдатських депутатів, ради робітн. і сел. депутатів, ради сел. депутатів. Для соціаліст. партій поява рад була несподіваною, але кожна приклала зусилля, щоб делегувати до них своїх представників. Меншовики та есери (див. Партія соціалістів-революціонерів) розглядали ради як страйкові к-ти або органи місц. самоврядування. Більшовики побачили в них органи, за допомогою яких вони могли б встановити в країні свою диктатуру. В.Ленін 1905 зазначив, що "в політичному відношенні Раду робітничих депутатів слід розглядати як зародок тимчасового революційного уряду".

1917 ради теж виникли без участі соціаліст. партій, але кожна намагалася провести до них якомога більше своїх представників. Восени 1917 більшовики здобули більшість у великих радах, взяли у свої руки підготовку Другого Всеросійського з'їзду Рад 1917 і створили на з'їзді в коаліції з лівими есерами новий уряд – Раду нар. комісарів. Із цього моменту Ради перетворилися з масових політ. орг-цій на органи влади. За допомогою утворених у грудні 1917 органів держ. безпеки РНК вилучила з рад представників усіх ін. партій (за винятком партії лівих есерів, з якою більшовики створили урядову коаліцію, що діяла до літа 1918). У Радах залишилися більшовики і категорія безпартійних у статусі "співчуваючих".

10 липня 1918 Конституція Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки проголосила Росію Республікою рад робітн., солдатських і сел. депутатів. У прийнятій 14 березня наступного року Конституції Української Соціалістичної Радянської Республіки 1919 вказувалося, що влада здійснюється на території республіки радами робітн., сел. і червоноармійських депутатів. Це положення повторювалося в Конституції Української Соціалістичної Радянської Республіки 1929, затвердженій Всеукр. з'їздом Рад 15 травня 1929.

За Конституцією СРСР 1936 і Конституцією Української Радянської Соціалістичної Республіки 1937 рад. органи влади дістали нову назву – ради депутатів трудящих. Депутатами рад. органів влади могли стати представники від "блоку комуністів і безпартійних", які визначалися в парт. к-тах і висувалися в кандидати на передвиборних зборах трудящих, що організовувалися парткомами і профспілками.

За Конституцією СРСР 1977 і Конституцією Української Радянської Соціалістичної Республіки 1978 політ. основою Союзу і республіки оголошувалися Ради нар. депутатів. У незалежній Україні звання "народний депутат" зберігається за громадянами, які обираються до Верховної Ради України на основі заг., рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.


Посилання:
  • БІЛЬШОВИКИ
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬК
  • ДРУГИЙ ВСЕРОСІЙСЬКИЙ З'ЇЗД РАД 1917
  • ХАРКІВ
  • КОМПАРТІЙНО-РАДЯНСЬКА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В СРСР: ТВОРЕННЯ, ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ, КРАХ
  • КОНСТИТУЦІЯ РОСІЙСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ФЕДЕРАТИВНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1918
  • КОНСТИТУЦІЯ СРСР 1936
  • КОНСТИТУЦІЯ СРСР 1977
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1937
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1978 (ПІСЛЯ ВНЕСЕНИХ 1991 ДО ТЕКСТУ КОНСТИТУЦІЇ ЗМІН – КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ)
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1919
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1929
  • ЛЕНІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
  • МЕНШОВИКИ
  • МИКОЛАЇВ
  • ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
  • ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

  • Пов'язані терміни:
  • РАДИ ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ
  • РАДИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)