ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СЕНЮТИ-ЛЯХОВЕЦЬКІ

  Бібліографічне посилання: Тесленко І.А. СЕНЮТИ-ЛЯХОВЕЦЬКІ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=senjuty_ljakhovetski (останній перегляд: 22.03.2019)
СЕНЮТИ-ЛЯХОВЕЦЬКІ

СЕНЮТИ-ЛЯХОВЕЦЬКІ — гілка шляхетського роду Сенют власного герба; землевласники Волинського воєводства.

Центр володінь — м. Ляхівці Кременецького пов. Волин. воєводства (нині смт Білогір’я).

Родоначальником Сенют був боярин кн. Івана Острозького Сенюта Супрунович Кобакович, який жив у серед. 15 ст. Його нащадки започаткували 3 гілки роду — Ляховецьку, Ольшаницьку (село Кременецького пов. Волин. воєводства, нині с. Вільшаниця Білогірського р-ну Хмельн. обл.) та Радогоську (Велика Радогощ Кременецького пов. Волин. воєводства, нині село Ізяславського р-ну Хмельн. обл.).

Найвідоміші з-поміж С.-Л.:

Єсько Сенютич (п. між 1527 і 1533), син острозького боярина, володимирський городничий (1513—18). Його онук Федір Григорович Сенюта (п. бл. 1595) посідав уряди кременецького городничого (1574—95) і кременецького войського (1572—94). У шлюбі з дочкою люблінського каштелянаМиколая Фірлея Катажиною мав 3-х синів. Старший з них Павло-Криштоф Федорович С.-Л. (1589—1640) відомий як один із покровителів аріанської секти (див. Аріанство) на Волині. Разом із братом Абрамом студіював в ун-тах Гейдельсберга (Німеччина; 1603) та Лейдена (Голландія; 1605). 1612 аріанин Павло-Криштоф став католиком і на власний кошт звів у Ляхівцях домініканський монастир Святої Трійці. У фундаційному акті зобов’язувався не підтримувати аріан і "схизматиків" (православних), що проживали в його володіннях. Наступного року виїхав у подорож до Італії, побував у Падуї, Римі та ін. містах. Після повернення до Речі Посполитої повторно став аріанином (1616) і відтоді своєї конфесійної приналежності вже не змінював аж до смерті, натомість відбудував збір (молитовний дім) у Ляхівцях і заснував нові — у Корниці та Тихомлі (обидва села нині в Білогірському р-ні Хмельн. обл.). Одружений з Катериною Немиричівною, дочкою київ. підкоморія аріанина Стефана Немирича, у шлюбі з якою дітей не мав. Усі володіння по смерті Павла-Криштофа С.-Л. успадкував його небіж Петро Абрамович С.-Л.

Ляховецька гілка роду вигасла, імовірно, на поч. 18 ст.


Література:
  1. Niesiecki K. Herbarz Polski, t. 8. Lipsk, 1841
  2. Собчук В. Походження волинської шляхетської родини Сенют. В кн.: Третя наукова геральдична конференція. Львів, 1993
  3. Tazbir J. Sieniuta Paweł Krzysztof. В кн.: Polski słownik biograficzny, t. 37. Kraków, 1996—97
  4. Urzędnicy wołyńscy XIV—XVIII wieku: Spisy. Kórnik, 2007
  5. Довбищенко М.В. Волинська шляхта у релігійних рухах кінця XVI — першої половини XVII ст. К., 2008
  6. Сінкевич Н. Laudare. Benedicere. Praedicare: Домініканський орден на Волині в кінці XVI — на початку XVIII ст. К., 2009

Посилання:
  • АРІАНСТВО
  • БІЛОГІР'Я
  • ГОРОДНИЧИЙ
  • КАШТЕЛЯН
  • ПІДКОМОРІЙ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • ВОЙСЬКИЙ
  • ВОЛИНЬ
  • ВОЛИНСЬКЕ ВОЄВОДСТВО

  • Пов'язані терміни:
  • СОЦИНІАНСТВО, АНТИТРИНІТАРИЗМ
  • ТИХОМЕЛЬ
  • ЯМПІЛЬ, СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)