ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СУЧАСНИК, КЛУБ ТВОРЧОЇ МОЛОДІ

  Бібліографічне посилання: Білокінь С.І. СУЧАСНИК, клуб творчої молоді [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=suchasnyk__klub_tvorchoji_molodi (останній перегляд: 24.04.2019)
СУЧАСНИК, КЛУБ ТВОРЧОЇ МОЛОДІ

"СУЧАСНИК", Клуб творчої молоді "Сучасник" — неформальна організація шістдесятників, яка об’єднала нонконформістів, здебільшого талановиту студентсь-ку молодь повоєного покоління, що мешкала в Києві. До її складу входили поети В.Симоненко, М.Вінграновський, І.Жиленко, В.Стус, Л.Костенко, І.Драч, М.Холодний, прозаїки Є.Гуцало, Є.Концевич, В.Шевчук, літ. критики І.Світличний, І.Дзюба, Є.Сверстюк, художники А.Горська, В.Зарецький, Л.Семикіна, Г.Севрук, О.Заливаха, В.Кушнір, Г.Зубченко та ін. Намагалися їх очолити й контролювати діячі київ. міськ. к-ту Ленінської комуністичної спілки молоді України (І.Солдатенко і Т.Главак).

Формально перші збори клубу відбулись 8 березня 1960 в Театральному ін-ті. "С." зародився як орг-ція загальнодемократично-інтернац. напряму. Як свідчив Л.Танюк, прийшли К.Кримець і Є.Ганін від музикантів, І.Ткачиков — від архітекторів, "щедрівна група" з консерваторії, О.Бердник — від письменників. Коли до клубу увійшли художники А.Горська, В.Зарецький, Г.Пришедько, Г.Зубченко, клуб швидко українізувався. Процес відбувався навколо розбудови музею І.Гончара (утворився 1959). Першим президентом клубу став реж. Л.Танюк. Коли, з точки зору властей, "С." став некерованим і Л.Танюк почав готувати в Одесі та Львові політично загострені спектаклі, його вирішили усунути. У лютому 1963 клуб очолив В.Зарецький. Клуб ніде не реєструвався. Формальних планів роботи і звітів не було. Членських квитків чи посвідчень не існувало. Проте "С." став масовою орг-цією. Це відбулося завдяки щедрувальникам і танцюристам з ансамблю "Веснянка" В.Нероденка. До них приєдналися хористи із "Жайворонка" — хору, що виник 1961 при Київ. консерваторії (керівники — Б.Рябокляч, В.Смогитель і В.Завойський). Згодом виник нар. фольклорно-етногр. хор Л.Ященка "Гомін" (1969).

У формуванні ідеології шістдесятництва вирішальну роль відіграли антології Яра Славутича "Розстріляна муза" ([Detroit,] 1955), Б.Кравціва "Обірвані струни: Антологія поезії поляглих, розстріляних, замучених і засланих 1920—1945" (Нью-Йорк, 1955) та Ю.Лавріненка "Розстріляне відродження: Антологія 1917—1933" ([Paris,] 1959; див. "Розстріляне відродження"), збірник документів "Вивід прав України/Впорядкування, вступна стаття і довідки Б.Кравцева" ([Нью-Йорк,] 1964), вплив політика (колиш. діяча УКП), прозаїка Б.Антоненка-Давидовича, широко ерудованого перекладача Г.Кочура, пропагандиста бойчукізму, мистецтвознавця І.Врони. Усі троє були в’язнями комуніст. таборів. Активно підтримував лідерів клубу реж. М.Крушельницький.

Діяльність членів "С." підсумували літ. критики укр. еміграції. Побачили світ монографія І.Кошелівця "Сучасна література в УРСР" ([Нью-Йорк,] 1964), де розгорнуто концепцію чотирьох поколінь рад. літератури й визначено роль останнього з них ("Шестидесятники"), видання О.Зінкевича "З генерації новаторів — Світличний і Дзюба" (Балтимор, вид-во "Смолоскип", 1967) та Б.Кравціва "Шістдесят поетів шістдесятих років: Антологія нової української поезії" (Нью-Йорк, 1967).

1965 І.Світличний нелегально передав непідцензурні вірші й щоденник В.Симоненка для публікації в мюнхенському вид-ві "Пролог" (ж. "В.Чорновіл — "Лихо з розуму: Портрети двадцяти "злочинців”" (Париж, 1967). Шістдесятники поширювали видану в Мюнхені (ФРН) працю М.Прокопа "Україна і українська політика Москви" (ч. 1. Мюнхен, 1956).

Чи не найпоказніше діяльність клубу творчої молоді виявилась у протестних масових вечорах, що відбувалися в найкращих тодішніх київ. залах, поетичних вечорах по київ. ін-тах. 14 травня 1962 у Жовтневому палаці к-ри (будинок колиш. НКВС УРСР із в’язницею) відбувся вечір Л.Курбаса, який організував Л.Танюк. Виступили причетні до "Березоля" нар. арт. СРСР В.Василько, ректор Харків. театрального ін-ту Д.Власюк, нар. арт. СРСР О.Сердюк, нар. арт. СРСР Н.Ужвій, нар. худож. СРСР А.Петрицький, дружина Остапа Остапа Вишні В.Губенко-Маслюченко, засл. арт. УРСР О.Романенко, нар. арт. СРСР М.Крушельницький.

В обстановці хрущовської "відлиги" в "С." виникла група ентузіастів, що збирала матеріали про репресії 1930-х рр. А.Горська, В.Симоненко і Л.Танюк в лісі в районі Биківні виявили рештки людських кістяків. 23 грудня 1962 в Жовтневому палаці "С." провів вечір пам’яті страченого драматурга М.Куліша. Із вступним словом виступив М.Бажан.

1 червня 1963 відбувся вечір пам’яті В.Маяковського, сценарій якого написав І.Дзюба. Там було публічно прочитано вірш "Долг Украине". Широким відгомоном розійшовся вечір І.Франка, що відбувся 8 червня 1963 в Ін-ті харчової промисловості ім. А.Мікояна на Володимирській вул. Після нього біля пам’ятника І.Франку читали вірші, зокрема С.Тельнюк — "Пісеньку останнього гурона". Друга частина вечора пройшла зі смолоскипами.

Під грифом "С." в Київ. філармонії, де працювала Т.Цимбал, і Укр. театрального товариства було надруковано афішу вечора Лесі Українки, призначеного на 31 липня 1963. В останній момент його заборонили. Утім І.Дзюба як ведучий провів його "під штахетами", "на лавках". Т.Цимбал прочитала яскраво політ. твори Лесі Українки "Товаришці на спомин", "Мрії", "І ти колись боролась". Нові вірші прочитали Л.Костенко, І.Жиленко, М.Вінграновський, І.Драч, С.Тельнюк. Виступив також Є.Сверстюк. 12 березня 1964 відбувся останній, шевченківський, вечір "С." в Жовтневому палаці. Режисером дійства був Б.Головатюк, учень М.Крушельницького. Стрижнем програми стали Шевченкові твори, які читав ("І мертвим, і живим" — повністю) диктор укр. радіо, згодом — священик, П.Бойко.

У повсякденності діяльність клубу провадилася за секціями — театральною, мистецькою та ін. Із лекціями виступали І.Світличний, Г.Логвин, що керував поїздками по істор. місцях України з вивченням архіт. пам’яток. Відбулися лекції, присвячені Г.Косинці, Є.Плужнику, М.Хвильовому та ін. Велику роль відігравали міжособистісні контакти з молодими діячами Львова та ін. міст.

Діяльність "С." викликала шалену протидію з боку властей. Активну публічну діяльність членів клубу припинили арешти 1965 (Є.Кузнєцової, Я.Геврича, О.Мартиненка, І.Русина, І.Світличного, М.Гриня). 1970 була вбита А.Горська. 1972 прокотилася нова хвиля арештів. Діяльність шістдесятників набула згодом характеру дисидентства.

У роки незалежності України з ініціативи Н.Світличної було розроблено концепцію громад. орг-ції "Музей шістдесятництва", який очолив М.Плахотнюк (нині філіал Музею історії міста Києва). Колиш. діячі "С.", а також вид-во "Смолоскип", що перебазувалося до Києва, відіграють провідну роль у видаванні джерел з його історії (Л. та Н. Світличні, Л.Танюк, І.Дзюба, М.Коцюбинська, Є.Сверстюк та ін.).


Література:
  1. Касьянов Г. Незгодні: Українська інтелігенція в русі Опору 1960—80-х років. К., 1995
  2. Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні: Середина 1950-х — початок 1990-х років. К., 1998
  3. Данилюк Ю., Бажан О. Опозиція в Україні (друга половина 50-х — 80-ті рр. ХХ ст.). К., 2000
  4. Корогодський Р. Брама світла: Шістдесятники. Львів, 2009
  5. Білокінь С. Клуб творчої молоді «Сучасник». В кн.: Київ і кияни: Матеріали щорічної науково-практичної конференції, вип. 10. К., 2010
  6. Рух Опору в Україні, 1960—1990: Енциклопедичний довідник. К., 2010
  7. Білокінь С. Клуб творчої молоді «Сучасник» (1960—1965). К., 2012

Посилання:
  • АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ БОРИС ДМИТРОВИЧ
  • БАЖАН МИКОЛА ПЛАТОНОВИЧ
  • БЕРДНИК ОЛЕСЬ (ОЛЕКСАНДР) ПАВЛОВИЧ
  • БЕРЕЗІЛЬ, ТЕАТР
  • БИКІВНЯ
  • ЧОРНОВІЛ В'ЯЧЕСЛАВ МАКСИМОВИЧ
  • ДРАЧ ІВАН ФЕДОРОВИЧ
  • ДЗЮБА ІВАН МИХАЙЛОВИЧ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГОНЧАР ІВАН МАКАРОВИЧ
  • ГОРСЬКА АЛЛА ОЛЕКСАНДРІВНА
  • ГУЦАЛО ЄВГЕН ПИЛИПОВИЧ
  • ХВИЛЬОВИЙ МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
  • КОЧУР ГРИГОРІЙ ПОРФИРОВИЧ
  • КОШЕЛІВЕЦЬ ІВАН МАКСИМОВИЧ
  • КОСИНКА ГРИГОРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КОСТЕНКО ЛІНА ВАСИЛІВНА
  • КРАВЦІВ БОГДАН-ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • КУЛІШ МИКОЛА ГУРОВИЧ
  • КУРБАС ЛЕСЬ
  • КИЇВ
  • ЛАВРІНЕНКО ЮРІЙ АНДРІАНОВИЧ
  • ЛЕНІНСЬКА КОМУНІСТИЧНА СПІЛКА МОЛОДІ УКРАЇНИ
  • ЛЕСЯ УКРАЇНКА
  • ЛОГВИН ГРИГОРІЙ НИКОНОВИЧ
  • ЛЬВІВ
  • МАЯКОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • МУЗЕЙ ІСТОРІЇ МІСТА КИЄВА
  • ОДЕСА
  • ПЕТРИЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ ГАЛАКТІОНОВИЧ
  • ПЛАХОТНЮК МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
  • ПЛУЖНИК ЄВГЕН ПАВЛОВИЧ
  • ПРОКОП МИРОСЛАВ
  • РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
  • СЕМИКІНА ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА
  • СЕРДЮК ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • СЕВРУК ГАЛИНА СИЛЬВЕСТРІВНА
  • ШЕВЧУК ВАЛЕРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ШІСТДЕСЯТНИКИ
  • СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО Г. М.)
  • СТУС ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ
  • СВЕРСТЮК ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • СВІТЛИЧНА НАДІЯ ОЛЕКСІЇВНА
  • СВІТЛИЧНИЙ ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • СИМОНЕНКО ВАЛЕНТИН
  • УЖВІЙ НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА
  • ВАСИЛЬКО ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ
  • ВІНГРАНОВСЬКИЙ М.
  • ВРОНА ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ВИШНЯ ОСТАП
  • ЗАРЕЦЬКИЙ ВІКТОР ІВАНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • СЕМИКІНА ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА
  • СЕВРУК ГАЛИНА СИЛЬВЕСТРІВНА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)