ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СУРБ-ХАЧ, МОНАСТИР

  Бібліографічне посилання: Вортман Д.Я. СУРБ-ХАЧ, монастир [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=surb_khach (останній перегляд: 21.08.2019)
СУРБ-ХАЧ, МОНАСТИР

СУРБ ХАЧ (вірм. "Святий Хрест") — найвідоміший із монастирів Вірменської апостольської церкви на теренах сучасної України, яскравий взірець вірм. арх-ри в Криму. (Див. також Вірменські колонії в Україні 16—18 століть). Розташов. за 3 км на пд. зх. від м. Старий Крим, на схилах г. Карасан-Оба (вона ж — Гриця).

Достовірна історія монастиря починається 1358 (поширена в літературі дата 1338 є помилковою), коли інок Ованес (фактичний духовний очільник крим. вірмен) та його брати купець Акоб і граматик Хазар із Себастії (нині м. Сівас, Туреччина) заклали церкву Сурб Ншан (Святого Знамення), названу так на честь духовного центру в Себастії. Проте свідчення деяких джерел, а також відмінність між назвами монастиря та його храму дають підстави припускати, що обитель була заснована не пізніше 1347. Назва "Сурб Хач" пов’язана з хачкаром (пам’ятним хрестом), принесеним із Вірменії.

У 14—18 ст. монастир був видатним духовно-просвітницьким центром з уч-щем, книгосховищем і скрипторієм. Кілька рукописних книг, створених у С.Х., зберігаються в Матенадарані (Ін-ті давніх рукописів у Єревані). У 17—18 ст. в монастирі містилася резиденція вірм. архієпископів Криму. У 18 ст. кількість постійних насельників, імовірно, сягала 25—30 осіб. Обитель припинила діяти 1778 у зв’язку з депортацією вірмен з Криму (див. Переселення християн Кримського ханату до Північного Приазов’я 1778—1780) та була відновлена 1800 (коли був призначений настоятель). Відроджений монастир уже не повернув ані минулого значення, ані минулої кількості насельників.

1925 монастир закрили, із 1926 в його спорудах містився санаторій, потім — піонерський табір, перед самою Великою вітчизняною війною Радянського Союзу 1941—1945 — склад. Під час війни архіт. комплекс постраждав від вибуху снаряда і почав руйнуватися. Із кінця 1950-х рр. ве-лися відновлювальні роботи, у 1970—80-х рр. — археол. дослідження. 1992—2001 проведено реставрацію з відтворенням зруйнованих будівель. 2002 комплекс передано старокримській громаді Вірм. апостольської церкви.

Архіт. ансамбль С.Х. складається із двох частин: 1) група монастирських будівель і 2) терасований схил на пд. зх. від першої частини. Перша частина являє собою замкнений комплекс, споруди якого розташов. впритул одна до одної, утворюючи внутр. простір, розділений на 2 дворики. У сх. частині комплексу розташов. найдавніша і водночас гол. будівля — церква Сурб Ншан, закладена 1358 і завершена до 1368. Храм тринефний, чотиристовпний, увінчаний напівсферичною банею з барабаном. Із зх. до церкви прибудований гавіт (притвор), датований останньою чвертю 14 ст. Над його пд.-зх. рогом височить дзвіниця. Археол. дослідження виявили рештки монастирських споруд 14 ст. Замість них у 17 ст. були споруджені нові: у зх. частині комплексу — двозальна трапезна (2-га пол. 17 ст.), в якій збереглися величезні камін і піч; у південній — келії (1694; поширена в літературі дата 1719 є помилковою). Вхід на територію комплексу розташов. на його пд.-зх. розі та влаштований таким чином, що його видно тільки із близької відстані.

Стіни будівель споруджено з бутового каменю-пісковика, а колони, склепіння, попружні арки, наличники — із тесаних вапнякових блоків (склепіння трапезної — із цегли). Архіт. деталі прикрашені різьбленим орнаментом. Збереглися фрагменти живопису, графіті, різьблені пам’ятні написи (зокрема, на бараба- ні храму з датою його спорудження).

Друга частина ансамблю в сучасному вигляді склалася в 17—19 ст. На схилі утворено 4 рівні терас, які підтримуються підпірними стінами і з’єднані між собою сходами. 2 середні тераси в минулому були зайняті садами та городами. На терасах розташовані 2 фонтани (архітектурно оформлені джерела), які вперше згадуються в 1630-х рр.

На пд. від першої частини ансамблю 1906 спорудили готель для прочан (не зберігся, відтворений 1976).


Література:
  1. Якобсон А.Л. Армянская средневековая архитектура в Крыму. «Византийский временник», 1956, т. 8
  2. Домбровский О., Сидоренко В. Солхат и Сурб Хач. Симферополь, 1978
  3. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР (каталог-справочник), т. 2. К., 1985
  4. Бабаян Ф., Корхмазян Э. Армянские монастыри Сурб Хач и Святого Степаноса близ города Старый Крым. Ереван, 2000
  5. Саргсян Т., Петросян М. Крым: Монастырь Сурб Хач. Симферополь, 2008

Посилання:
  • ПЕРЕСЕЛЕННЯ ХРИСТИЯН КРИМСЬКОГО ХАНАТУ ДО ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ'Я 1778–1780
  • СТАРИЙ КРИМ, МІСТО АРК
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВІРМЕНСЬКА АПОСТОЛЬСЬКА ЦЕРКВА
  • ВІРМЕНСЬКІ КОЛОНІЇ В УКРАЇНІ 16-18 СТ.

  • Пов'язані терміни:
  • СТАРИЙ КРИМ, МІСТО АРК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)