ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТОРРІЧЕЛЛІ ДЖОРДЖО

  Бібліографічне посилання: Варварцев М.М. ТОРРІЧЕЛЛІ Джорджо [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=torrichelli_dzhordzho (останній перегляд: 18.02.2019)
ТОРРІЧЕЛЛІ ДЖОРДЖО

ТОРРІЧЕЛЛІ (Torricelli) Джорджо (Георгій Іванович; 1796—1843) — архітектор, проектувальник і організатор містобудування в Пн. Причорномор’ї 1-ї пол. 19 ст. Н. в м. Лугано (Швейцарія). За походженням італієць. Його батько — Джованні Торрічеллі — один із перших живописців-монументалістів Одеси: від 1819 займався худож. розписом інтер’єрів у новобудовах. Того ж року Джорджо Торрічеллі розпочав працювати в Одес. буд. к-ті. 1827 обійняв посаду міськ. архітектора. Склав ген. план Одеси, за яким відбувався комплексний розвиток міста як екон. і культ. центру Півдня України. У 1830-х рр. за проектами Т. розгорнулися масове спорудження жител і приміщень для торгівлі та складування товарів, розбудова мор. порту, зведення пром. об’єктів (канатна ф-ка, млини та ін.), закладів громад. призначення. Забудова площ і вулиць здійснювалася за принципом формування цілісних архіт. ансамблів. Визначними творами архіт. мистецтва Т. стали Музей Одеського товариства історії та старожитностей (1836), сходи до моря — найбільші в Європі (пізніша назва "Потьомкінські", проект Ф.Боффо), Англ. клуб з анфіладою парадних залів (нині Музей мор. флоту України; 1842), гостиний двір Пале-Рояль, Свято-Покровський собор (1836), Архангело-Михайлівський і Свято-Успенський монастирі. У 1830-х рр. за планами Т. в Керчі у співавторстві з архіт. О.Дігбі збудовано в антич. традиціях величний ансамбль зі сходами на гору Мітрідат, археол. музеєм та некрополем. В Ялті зведено у формах неоготики церкву Святого Іоанна Златоуста. 1840 в с. Мошни (нині село Черкас. р-ну Черкас. обл.) Т. збудував Спасо-Преображенську церкву — архітектура якої поєднує правосл., катол. і мусульманські риси.


Література:
  1. Стара Одеса: Архітектура Причорномор’я. Одеса, 1927
  2. Тимофієнко В. Зодчі України кінця ХVIII — початку ХХ століть. К., 1999
  3. Варварцев М. Італійці в культурному просторі України (кінець ХVIII — 20-ті рр. ХХ ст.). К., 2000
  4. Пам’ятки архітектури і містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. К., 2000

Посилання:
  • БОФФО ФРАНЧЕСКО
  • КЕРЧ
  • МУЗЕЙ ОДЕСЬКОГО ТОВАРИСТВА ІСТОРІЇ ТА СТАРОЖИТНОСТЕЙ
  • ОДЕСА
  • ЯЛТА, МІСТО АРК

  • Пов'язані терміни:
  • ЧОРНОМОРСЬКЕ (АК-МЕЧЕТЬ), АРК
  • ШВЕЙЦАРІЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)