Бібліографічне посилання: Прилуцький В.І. БЕРЕЗА Картузька [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bereza_Kartuzka (останній перегляд: 12.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БЕРЕЗА КАРТУЗЬКА – концентраційний табір, призначений для утримання політв'язнів. Ств. згідно з декретом президента Польщі І.Мосціцького від 18 черв. 1934 поблизу однойменного м-ка (нині м. Береза Брестської обл., Білорусь). Більшість ув'язнених складали українці (члени Організації українських націоналістів та Комуністичної партії Західної України). 1934 тут перебувало 200 осіб, влітку 1939 – бл. 3 тис., у верес. 1939 – бл. 7 тис. (у т. ч. 4,5 тис. українців). Був під безпосереднім наглядом полк. К.Бєрнацького. Коменданти табору – Б.Грефнер і Й.Камаля. Б.К. відзначалася особливо жорстоким режимом. До в'язнів застосовувалися тортури. Табір припинив існування 18 верес. 1939, після поразки Польщі на початку Другої світової війни.