ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДИПЛОМАТИЧНІ ПРЕДСТАВНИЦТВА, МІСІЇ ТА КОНСУЛЬСЬКІ УСТАНОВИ УКРАЇНСЬКИХ УРЯДІВ 1917–1920

  Бібліографічне посилання: Лупандін О.І. ДИПЛОМАТИЧНІ ПРЕДСТАВНИЦТВА, МІСІЇ ТА КОНСУЛЬСЬКІ УСТАНОВИ УКРАЇНСЬКИХ УРЯДІВ 1917–1920 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dyplomat_predstavnyctva_uryadiv (останній перегляд: 17.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДИПЛОМАТИЧНІ ПРЕДСТАВНИЦТВА, МІСІЇ ТА КОНСУЛЬСЬКІ УСТАНОВИ УКРАЇНСЬКИХ УРЯДІВ 1917–1920

ДИПЛОМАТИЧНІ ПРЕДСТАВНИЦТВА, МІСІЇ ТА КОНСУЛЬСЬКІ УСТАНОВИ УКРАЇНСЬКИХ УРЯДІВ 1917–1920. Дипломатична служба укр. урядів 1917–20 формувалася й діяла згідно із законами та розпорядженнями Української Центральної Ради, Ради міністрів Української Держави, Директорії УНР. Усі тогочасні укр. уряди, незалежно від характеру їхньої політики, впродовж усього періоду їх існування (1917–20) розглядали укр. дипломатичну службу як певну цілісність, спрямовану на виконання завдань зовн. політики д-ви, захист її прав та інтересів за кордоном. Гол. метою укр. дипломатичних представництв і місій було досягнення визнання України на міжнар. арені. Діяльність консульських установ полягала в захисті інтересів укр. громадян за кордоном, регламентації перебування іноземців на тер. України.

Зовн.-політ. діяльність укр. урядів 1917–20 здійснювалась у таких напрямах: відносини з д-вами Четверного союзу (див. Брестський мирний договір УНР з державами Четверного союзу 9 лютого 1918), РСФРР, країнами Антанти, нейтральними д-вами, а також держ. утвореннями, що виникли на тер. колиш. Російської імперії. За УЦР уряд установив відносини з д-вами Антанти, прийняв у груд. 1917 представників Великої Британії, Франції й Румунії. Згідно з Брестським мирним договором УНР з державами Четверного союзу 9 лютого 1918, УНР встановила дипломатичні відносини з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною, Болгарією, які визнали її суб'єктом міжнар. права. Однак унаслідок підписання Брестського мирного договору були припинені відносини з країнами Антанти.

За часів Української Держави 1918 дипломатичні відносини України набули дальшого розвитку. Уряд гетьмана П.Скоропадського відіслав своїх представників до 10 д-в та прийняв іноз. представників з 11 д-в. На місце призначених УЦР послів до Німеччини, Австро-Угорщини, Туреччини було призначено ін., засновано посольства в Болгарії, Всевеликому Війську Донському. Були направлені дипломатичні місії до Фінляндії, Швейцарії, Румунії, Кубані, сканд. країн, д-в Антанти. В цей час у Києві тривали укр.-рос. мирні переговори. Рос. делегація одночасно виконувала функцію тимчасового дипломатичного представництва РСФРР в Укр. Д-ві.

До травня 1918 консульські установи України активно діяли в Берліні, Відні, Стамбулі, Бухаресті, Грузії (з поширенням повноважень на Вірменію та Азербайджан). За часів Укр. Держави консульська мережа розвивалася насамперед за рахунок розширення її в регіонах Росії, де діяло 30 консульських установ. За цей час було також акредитовано консула в Мінську, направлено консула до Риги (нині столиця Латвії), в лип. відкрито консульство в Данцігу (нині м. Гданськ, Польща), Софії, Тифлісі (нині м. Тбілісі, Грузія), у верес. – в Баку (нині столиця Азербайджану), наприкінці жовт. призначено консулів у Яссах (Румунія), Варшаві та Гельсінкі. Загалом на той час працювало 50 консульських установ. У зв'язку з розривом РСФРР 13 верес. 1918 Брестського мирного договору РСФРР з державами Четверного союзу 3 березня 1918 й відносин з Укр. Д-вою (жовт. 1918) консульські контакти між Рад. Росією й Україною припинилися.

Характерною рисою діяльності консульських установ за часів Директорії УНР була орієнтація на Європу. Консульські установи існували в Берліні, Брюсселі, Відні, Женеві, Гаазі, Гельсінкі, Лондоні, Мюнхені, Парижі, Стокгольмі, Цюриху та ін. Оскільки Директорія УНР фактично втратила контроль над країною, то вона не мала можливості приймати іноз. дипломатичних представників. У цей час на Паризьку мирну конференцію 1919–1920 було відправлено укр. делегацію, яка, до того ж, була повноважним дипломатичним представником УНР у Франції, також було відправлено чимало місій до ін. країн: Великої Британії, США, Італії, Бельгії, Нідерландів, Данії, Ватикану, Румунії, Естонії, Латвії (з Литвою), Грузії, Чехословаччини, Угорщини. У Варшаві перебувала дипломатична делегація УНР з метою переговорів. Продовжували існувати посольства, що були засновані за часів Укр. Д-ви.

Після 1920 іноземні д-ви поступово згорнули офіц. взаємини з дипломатичними представництвами й консульськими установами Директорії УНР, оскільки змушені були визнати уряд УСРР (див. Дипломатія Української СРР 1920–1922).

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Трембіцький В. Українська консульська служба в 1918–1924 рр. "ЛУ". 1990, 9, 16 серп.
  2. Дорошенко Д. Історія України: 1917–1923 рр., т. 2. К., 2002.

Посилання:
  • АНТАНТА
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • БРЕСТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР РСФРР З ДЕРЖАВАМИ ЧЕТВЕРНОГО СОЮЗУ 3 БЕРЕЗНЯ 1918 Р.
  • БРЕСТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР З ДЕРЖАВАМИ ЧЕТВЕРНОГО СОЮЗУ 9 ЛЮТОГО 1918 Р.
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ДИПЛОМАТІЯ УКРАЇНСЬКОЇ СРР 1920–1922
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • КУБАНЬ
  • КИЇВ
  • ПАРИЗЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ 1919–1920
  • РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • СТАМБУЛ
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • ВАРШАВА
  • ВІДЕНЬ
  • ВСЕВЕЛИКЕ ВІЙСЬКО ДОНСЬКЕ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)