 Бібліографічне посилання: Шепель Л.Ф.
КОРНІЙЧУК Олександр Євдокимович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Korniychuk_O (останній перегляд: 13.03.2022)
 Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці
КОРНІЙЧУК ОЛЕКСАНДР ЄВДОКИМОВИЧ
КОРНІЙЧУК Олександр Євдокимович (25(12).05.1905–14.05. 1972) – письменник-драматург, публіцист, держ. і громад. діяч доби СРСР. Акад. АН УРСР (1939), акад. АН СРСР (1943), Герой Соц. Праці (1967). Н. на ст. Христинівка (нині м. Христинівка) в багатодітній сім'ї слюсаря. 1923 став слухачем робітничого факультету, а через 2 роки – студентом Київ. інституту нар. освіти, який закінчив 1929. Працював сценаристом, ред., зав. худож. відділу на Київ., Харків. та Одес. кіностудіях. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 його життя було пов'язане з фронтовою, громадсько-політ. і держ. діяльністю. Був політпрацівником, кореспондентом центр. газет і партизан. видань. Від 1943 – заст. наркома закордонних справ СРСР та нарком закордонних справ УРСР. Від 1949 – чл. ЦК КПУ і з 1952 – чл. ЦК КПРС. 1953–54 – 1-й заст. голови РМ УРСР. Чл. Всесвітньої ради миру (1956) та її президії. Був одружений з В.Василевською, останньою дружиною була М.Захаренко-Корнійчук. Літ. діяльність розпочав 1925 (роботою "Він був великий", присвяченою В.Леніну). Як драматург дебютував 1928 п'єсою "На грані". У період правління в країні Й.Сталіна (Й.Сталін цікавився його творчістю, мав з ним особисті зустрічі, висловлював йому свої побажання щодо його праць) видрукував, зокрема: драми "Загибель ескадри" (2-га премія на Всесоюзному конкурсі, 1933), "Платон Кречет" (1934; Держ. премія СРСР, 1941) та "Богдан Хмельницький" (1939), комедію "В степах України" (1941), п'єси "Фронт" (1942), "Макар Діброва" (1948), "Калиновий гай" (1950). Найбільш відомими творами 1960-х рр. були "Над Дніпром" (1960), "Сторінка щоденника" (1964), "Пам'ять серця" (1969). Лауреат п'яти Держ. премій СРСР (1941, 1942, 1943, 1949, 1951) і премії УРСР ім. Т.Шевченка (1971). Нагороджений 5-ма орденами Леніна, ін. орденами, лауреат Міжнар. Ленінської премії "За зміцнення миру між народами" (1960). П. у м. Київ, похований на Байковому цвинтарі. У с. Плюти Обухівського р-ну Київ. обл. створено будинок-музей О.Корнійчука. В Києві по вул. Шовковичній № 10, де жив К., на його честь встановлено меморіальну дошку. |
дата публікації: 2008 р.
Праці: - Твори, т. 1–5. К., 1966–68
- Зібрання творів, т. 1–5. К., 1986–88
- Драматичні твори. К., 1999.
Література: - Горбунова Е. Драматургия А.Корнейчука. М., 1952
- Пархоменко М. Александр Корнейчук. М., 1952
- Гебель В.А. А.Е. Корнейчук. М., 1957
- Старинкевич Є. Олександр Корнійчук. В кн.: Літературні портрети, т. 1. К., 1960
- Кобылецкий Ю.С. Драматург и время. М., 1973
- Пам'ять серця. Спогади про Олександра Корнійчука. К., 1978
- Вакуленко Д. Олександр Корнійчук. К., 1985
- Корнійчук М.Ф. І в пам'яті, і в серці. К., 1988
- Харченко О.Д. Літературні читання в Плютах. "Архіви України", 1988, № 4
- НАНУ: Персональний склад: 80 років. К., 1988
- Коломієць Р. Титан міфотворення: До 90-річчя з дня народження Олександра Корнійчука. "Культура і життя", 1995, 21 черв.
- Василенко Р. Життя в гримі та без: Шляхами діаспори. К., 1999
- НАН України. Персональний склад. 1918–2003. К., 2003.
|
див. також ресурси 