ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛЬВІВ

  Бібліографічне посилання: Ісаєвич Я.Д. ЛЬВІВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lviv_mst (останній перегляд: 19.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЬВІВ

ЛЬВІВ – місто, адм. центр Львівської області. Екон. і культурний центр зх. регіону України. Розташов. на гол. європ. вододілі: частина районів міста належить до бас. Зх. Бугу (прит. Вісли), зх. і пд. окраїни – до бас. Дністра. Вузол залізничних, у т. ч. й міжнар., та автомобільних шляхів. Населення 735 тис. осіб (2008).

Найстарші відомі сліди перебування людини на території, що нині входить до складу Л. (у давнину це був зручний прохід із верхньої Наддністрянщини до верхнього Побужжя, обмежений лісистими пагорбами Опілля і Розточчя), належать до доби мезоліту. В ході новітніх розкопок, проведених Інститутом українознавства імені І.Крип'якевича НАН України в центрі міста – поблизу театру ім. М.Заньковецької, – виявлено нашарування решток кількох споруд. Будівлі 19–20 ст. перекривають фундаменти будинків 12–18 ст., нижче виявлено фрагменти забудови 14–18 ст., а під ними рештки жител 12 ст., ще нижче – жител 5–6 ст. Це засвідчує давність поселення на території, де в середині 13 ст. виникло місто під назвою "Львів". Першу писемну згадку про Л. подає Галицько-Волинський літопис у зв'язку з описом пожежі в м. Холм, що сталася 1256. За словами літописця, полум'я було таким сильним, що заграву могли бачити навіть у Л. Наступні літописні згадки засвідчують наявність у Л. потужних укріплень. Так, 1259, щоб не провокувати ворожих дій монголів, кн. Данило Галицький був змушений навіть їх розібрати. Проте вже 1287 військо золотоординського хана Телебуги не змогло здобути укріпленого Л. й обмежилось тим, що тримало місто в облозі 2 тижні. Місц. львів. джерела 16–17 ст. (М.Ґруневеґ, І.Альнпек, В.Зіморович) одностайно називають засновником міста кн. Лева Даниловича; напис про це, за даними 16 ст., був на Галицькій брамі – гол. в'їзді у Л. з півдня. Однак більшість істориків 19–20 ст. надавали перевагу не цим повідомленням, а літописному свідченню, що Данило Галицький "багато градів будував проти безбожних татар". На підставі цих слів вони обстоювали тезу про заснування міста Данилом. У сучасній історіографії переважає концепція, що поєднує обидві версії: Данило налагодив містобудівельну діяльність у масштабах усієї д-ви, а Лев безпосередньо керував спорудженням міста, призначеного йому в уділ і названого його ім'ям. За Юрія Львовича (1301–08) Л. був столицею об'єднаної Галицько-Волин. д-ви. Після прийняття Юрієм Львовичем титулу короля вживалася і назва "Львівське королівство", засвідчена в іспанській "Книзі знань" 14 ст. Швидкий екон. розвиток і розбудова міста були зумовлені його роллю як центра міжнар. торгівлі на схрещенні шляхів із Центр. Європи до Причорномор'я і з Прибалтики до Угорщини та на Балкани. У Л. оселялися купці з різних країн, серед них переважали німці, поляки, вірмени, євреї. Згадка про війта Бертольда, який від кн. Лева отримав млин Сільський Кут у Винниках (нині місто, підпорядковане Львів. міськраді), засвідчує наявність самоврядної громади для нових міщан за правління цього князя (невідомо, однак, чи Лева Даниловича, чи Лева Юрійовича).

Коли Галицько-Волин. д-ва ослабла в боротьбі з монголами, цим одразу ж скористалися су-сіди, які менше постраждали від нападів військ Золотої Орди. 1340 Л. захопив польс. король Казимир III, але не зумів утриматися в ньому й обмежився пограбуванням князівської скарбниці у Високому замку. 1340–49 містом і всією Галичиною володів кн. Любарт, від його імені управляв Дмитро Дедько. 1349 містом і Галичиною знову оволодів польс. король Казимир III, він прагнув оформити своє панування в цьому краї як персональну унію Королівства Русь і Корони Польської. Однак після короткого перехідного періоду Галичину було включено до Польс. королівства на правах землі. За Л. і навколишню територію велося політ. і військ. змагання Польщі, Великого князівства Литовського і Угорщини. 1349–70 Л. належав Польщі, 1370–72 і 1379–85 – Угорщині, 1372–78 і 1385–87 був у володінні васала Угорщини кн. Володислава Опольського (той карбував у Л. монету із зображенням лева – герба Львова і Галицької землі; див. Грошик руський), від 1387 і до 1772 належав Короні Польс., яка після Люблінської унії 1569 стала складовою частиною Речі Посполитої; у цей період з 1434 був центром Руського воєводства.

Місто здавна мало магдебурзьке право. На думку деяких істориків, грамота польс. короля Казимира III 1356 була не першим наданням Л. цього права, а тільки його підтвердженням. Акт 1356 закріпив поділ Л. на місто і передмістя, причому лише власники нерухомого майна в межах міських мурів могли мати статус повноправних міщан. При покровительстві королів. влади з 2-ї пол. 14 ст. провідне місце в міськ. управлінні зайняли католики, спершу це були здебільшого німці, а з 1-ї пол. 16 ст. – переважно польс. поселенці. В оточеній мурами і валами центр. частині були виділені окремі ділянки, де могли володіти будинками русини (українці), вірмени, євреї. На передмістя ці обмеження не поширювалися. Передмістя ділилися на північне, підвладне королів. старості (пізніше Під-замче), і південне, воно підлягало міській владі (пізніші Галицьке передмістя і частина Краківського). Старостинське передмістя включало територію, заселену ще в княжу добу, саме тут була сконцентрована значна частина укр. населення (у 16–17 ст. у Л. діяли 15 правосл. церков, з них 12 – у старостинському передмісті, одна – на Руській вул. в межах мурів, одна – у Галицькому передмісті). З монастирів найстаршими були православні Онуфріївський і Святоюрський та католицькі домініканський і францисканський.

Від 1364 Л. був осередком вірмено-григоріанського єпископства (див. Вірменська Апостольська церква).

На відміну від ін. укр. міст, у Л. була не одна єврейс. громада, а дві: крім новозаснованої в 14 ст. міської, залишилася громада в Краківському передмісті, що виникла ще в княжі часи.

1412 до Л. перенесено з Галича Римо-католицьку митрополію. До її юрисдикції належали римокатол. парафії всіх українських земель, крім Закарпатської України.

1539 засновано Львів. правосл. єпископство.

Міське самоврядування (воно охоплювало лише повноправних міщан) складалося з ради (її члени позмінно виконували обов'язки бурмистра; див. Рада міська за магдебурзьким правом), війта та очолюваної ним суд. колегії – лави (спершу лавників було 7, з 1385 – 9, з поч. 17 ст. – 12). Уряд війта та місця в раді й лаві належали представникам обмеженого кола родин з числа найбагатших купців, які утворювали міський патриціат, решта міщан вважалися поспільством. Рада контролювала діяльність цехів, котрі об'єднували ремісничих майстрів. Цехи відомі у Л. з 14 ст.; на 1425 їх було 9, на 1579 – 20, у 1-й пол. 17 ст. – понад 30. У більшості цехів цехмістрів обирали лише з числа католиків; у малярському цеху переважали православні й вони обирали одного з двох цехмістрів. Шевці-українці утворювали свій окремий цех. Були також окремі єврейс. цехи.

Поспільство внаслідок наполегливої боротьби домоглося утворення 1577 контрольного органу – колегії сорока мужів (квадраґінтавірат). На засіданнях "станів і націй" по черзі подавали голоси представники ради, лави, вірменських і українських громад.

Гол. чинником екон. розвитку міста стала міжнар. торгівля, особливо транзитна. Через Л. вів торг. шлях з пд. Німеччини та пн. Італії до італ. колоній Криму (див. Італійська колонізація Північного Причорномор'я), а після падіння Візантії – до Стамбула та ін. міст Туреччини. Л. користувався правом складу, за яким транзитні товари протягом 15 днів мали виставлятися на продаж у місті. З Бл. Сходу через Стамбул, Крим, Балкани надходили прянощі, прикраси, шовк та ін. сх. товари. З Криму, островів Іонійського моря та Угорщини привозили вина, із Зх. і Центр. Європи та Польщі – сукно, металеві вироби, одяг. У торгівлі сх. товарами гол. роль відігравали вірм. і грец. купці. З часом значна частина міжнар. торгівлі перейшла до єврейс. купців. Розвиток ремесла і торгівлі супроводився зростанням чисельності населення міста: на поч. 15 ст. у Л. проживало бл. 10 тис., у 1-й пол. 17 ст. – 20–25 тис. осіб. За кількістю населення і екон. потенціалом Л. був найбільшим містом на укр. землях з 14 ст. до 1830-х рр., потім за цими ж показниками на перше місце вийшла Одеса.

Л. став осередком розвитку укр., польс., єврейс., вірм. к-ри. 1573–74 тут діяла перша на укр. землях друкарня, в ній І.Федоров видав "Апостол" Львівський і "Буквар" Львівський.

Про Л. писали істор. книги: І.Альнпек уклав латинською мовою істор. нарис, М.Ґруневеґ дав опис міста нім. мовою, В.Зіморович створив лат. мовою хроніку "Потрійний Львів". У місті були написані укр. мовою публіцистичні пам'ятки "Пересторога" і Львівський літопис. Польс. і лат. мовами писали тут вірші і прозові твори С.-Ф.Кльонович і Ш.Шимонович. У Л. жив вірм. письменник Симеон Дпір Лехаці, тут працювали кілька єврейс. книжників.

Від 1580-х рр. провідною громадсько-політ. і церк. організацією укр. населення міста було Львівське братство при Свято-Успенській церкві на Руській вул., воно 1593 отримало права ставропігії. При ньому діяли Львівська братська школа, Львівська братська друкарня. Крім гол. міськ. братства, братства створювалися також у передміських парафіях (усього бл. 10), вони спільно виступали проти національно-реліг. обмежень укр. населення.

При римо-катол. парафіях і вірм. соборі діяли школи для дітей цих релігій. Високим рівнем відзначалася латиномовна катол. кафедральна школа. 1608 заснована школа при єзуїтському монастирі (з 1661 і до скасування 1773 ордену єзуїтів вона діяла на правах академії, тобто ун-ту).

9 жовтня 1648 військо Б.Хмельницького зайняло передмістя Л., а 14–16 жовтня М.Кривоніс здобув Високий замок, після цього міська громада виплатила контрибуцію і козац. військо зняло облогу, оскільки поспішало вирушило в напрямі Замостя (нині м. Замосць, Польща). 20–27 вересня 1655 місто тримали в облозі армія Б.Хмельницького і рос. війська В.Бутурліна. 1672 Л. намагалася захопити турец. армія за підтримки війська П.Дорошенка (останній був на боці Туреччини у війні проти Польщі). 6 вересня 1704 швед. військо під проводом Карла ХІІ здобуло Л. і змусило магістрат виплатити великий викуп. Не раз місто мусило давати контрибуцію також загонам польс. війська, які не отримували платні й кошти на своє утримання збирали від населення.

2-га пол. 17 і більша частина 18 ст. – період занепаду Л. Зумовлена політикою шляхти екон. криза, війни, епідемії спричинили стагнацію ремесла. У міжнар. торгівлі Л. поступився Бродам. Ослабла центр. влада, на передмістях розширилися юридики (ділянки, де адм. влада належала феод. землевласникам – магнатам або церк. установам). Проте Л. залишався й далі культ. осередком. Серед міщан було багато освічених людей, деякі з них мали великі б-ки, вихідці зі Л. навч. в закордонних ун-тах. Крім Львів. братської друкарні, діяли друкарні М.Сльозки, Львів. єзуїтського колегіуму (див. Єзуїтські школи), І.Филиповича та ін. Упродовж 16–18 ст. Л. був центром образотворчого мист-ва. У місті працювали укр. малярі-іконописці Ф.Сенькович і М.Петрахнович, архіт. з Італії: Павло Римлянин, Петро Красовський, Петро з Барбони (загалом у Л. у різні роки були збудовані, зокрема, Свято-Миколаївська церква 12–14 ст., Вірм. собор кінця 14 ст., Римо-катол. кафедральний собор 15–18 ст., вежа Корнякта, Свято-Успенська церква, збудована братством 1590–1631, каплиця Камп'янів (кін. 16 ст. – 1609–29), каплиця Боїмів (1609 –17), костьол бернардинців (1600–30), собор святого Юра (1744–64), Домініканський костьол (1749–64), численні житлові будинки – Чорна кам'яниця, 1577, будинок К.Корнякта, 1580).

Від 1772 (і до жовтня 1918) Л. був столичним містом Королівства Ґаліції і Лолодомерії – найбільшої провінції Австрії. Наприкінці 18 – у 1-й пол. 19 ст. місто розвивалося переважно як адм. центр краю. Влада в цей час належала австрійс. бюрократичним структурам. Перестали існувати юридики магнатів і церк. установ, знято було обмеження прав некатоликів на купівлю будинків у центрі міста. За володаря Австрійської монархії Йосифа II було скасовано ряд катол. монастирів і їхні будівлі передано урядовим установам, мед. і навч. закладам.

Від 1775 став діяти нім. театр, пізніше виник також польс. театр.

1776 виходила франц. мовою "Gazette de Léopol" – перша газета на укр. землях.

1777 почали розбирати міські мури. За р. Полтва, паралельно до колиш. зх. ("нижчих") валів, сформувався центр. проспект. Виїзні шляхи стали гол. вули-цями нових дільниць міста. Населення зростало за рахунок службовців держ. установ, студентів і учнів, ремісників, робітників мануфактур. Чисельність мешканців 1772 становила 25 тис., 1816 – 41,4, 1827 – 55,5, 1848 – 70,3 тис. осіб. 1807–08 Л. став центром новоутвореної Галицької греко-католицької митрополії.

1783 заснована Львів. духовна семінарія, 1784 – Академічна гімназія у Львові з лат. мовою викладання (з 1849 була німецькомовною, потому поступово 1867–74 стала україномовною). 1784–1805 і з 1817 діяв німецькомовний ун-т (нині Львівський національний університет), а при ньому 1784–1809 – Укр. ін-т (Studium Ruthenum) для підготовки греко-катол. духовенства. Від 1818 діяла 2-га г-зія. 1823 створено Ін-т ім. Оссолінських (див. Оссолінеум), який включав вид-во, б-ку і музей. 1844 на базі австрійс. реальної школи заснована Тех. академія (з 1872 – Львів. вища політех. школа). У місті виходили нім. і польс. періодичні видання (з 1811 – "Gazeta Lwowska"), з 1848 – перша україномовна газ. "Зоря Галицька". Найбільшою в місті була друкарня Піллера, книги церковнослов'ян. та укр. мовами видавав львів. Ставропігійський інститут. У Л. працювали художники Л.Долинський, Й.Свобода, скульптори А.Шімзер, Г.Вітвер.

Початок революцій 1848–1849 в Європі був сигналом до активізації громадсько-політ. руху у Л. Польс. визвол. рух очолила Нац. рада (Rada Narodowa). Першою укр. політ. організацією стала Головна руська рада, під її егідою проведено з'їзд укр. освіт. діячів (Собор руських учених 1848). 1 листопада 1848 демонстрація проти абсолютистського режиму Габсбургів переросла в революц. виступ, який було придушено після артилер. обстрілу центру міста (див. Львівське повстання 1848).

1849 в ун-ті засн. кафедра укр. мови і літератури. Гол. вимогою укр. громад. і освіт. діячів було розширення політ. прав українців і виділення укр. частини Галичини в окрему провінцію.

Арх-ра Л. розвивалася під впливом віденських зразків: театр Скарбка (архіт. Л.Піхль, 1837 –42), Будинок інвалідів (Т.Гансен, 1855–63), будинок сейму (Ю.Гохберґер, 1877–81), Міський театр (З.Горґолевський, 1897 –1900), готель "Жорж" (Г.Гельмер і Ф.Фельнер, 1899–1901).

1861 Л. отримав залізничне сполучення з Перемишлем (Пшемисль, Польща), Краковом і Віднем, 1866 – з Чернівцями, 1870 – з Тернополем і Підволочиськом, 1873 – зі Стриєм, Закарпаттям і Будапештом (нині столиця Угорщини).

1864 у Л. виник укр. театр при т-ві "Руська бесіда". 1868 засновано Львівське товариство "Просвіта".

Наприкінці 1860-х рр. юрид. статус Л. змінився внаслідок перетворення Австрійс. імперії на конституційну Австро-Угор. монархію (див. Австро-Угорщина) і надання Галичині крайової автономії. Однак недемократ. виборче право зумовило перевагу в Галицькому крайовому сеймі польс. великих землевласників, політ. інтереси яких представляли подоляки і станьчики, з поч. 20 ст. – ендеки (див. Польська національна демократія). Статут 1870, який регламентував нові засади самоврядування міської громади, не забезпечував укр. і єврейс. населенню Л. сприятливих умов для національно-культ. розвитку. Разом з тим конституційний лад в Австро-Угор. д-ві створював умови для боротьби за демократизацію сусп. ладу, надавав представникам різних національностей можливість об'єднуватися для захисту своїх нац. прав у громад. орг-ції та партії політичні, боротися за розширення свого представництва в крайовому сеймі й віденському парламенті.

Л. стає гол. екон. осередком Галичини. Тут виникають нові підпр-ва (переважно харчової і легкої пром-сті, також металообробні), численні комерційні фірми, банки (1870 було 16 підпр-в, які вважалися великими, 1902 – 25; 1900 з усіх 278 підпр-в штат у понад 100 робітників мали 22, тобто бл. 8 %; на них працювали 5580 робітників – бл. 55 % усіх робітників у місті; у Л. виникли філії великих австрійс. банків; з укр. фінансових установ найбільшими були страхове т-во "Дністер", засноване 1892, "Центробанк", 1898, Земельний банк іпотечний, 1910).

Населення Л. 1869 становило 87 тис. осіб.

1871 Л. було поділено на дільниці: центральну, галицьку, краківську, жовківську і личаківську. Поява кінного (1879) і електричного (1893) трамвая стимулювала розбудову нових мікрорайонів. Наприкінці 19 ст. до міста приєднано села Клепарів, Замарстинів і Знесіння. На поч. 20 ст. у Л. сходилися 9 залізничних ліній, місто стало найбільшим транспортним вузлом на укр. землях.

1871 у Л. засновано природничий музей родини графів Дідушицьких.

Політ. характер мав Львів. процес соціалістів 1878, на ньому були засуджені І.Франко, М.Павлик, Г.Павлик, Ос.Терлецький та ін. 1878–92 у Л. виходила робітн. газета польс. мовою "Praca" (див. "Праца"), її ред. був Й.Данилюк.

1880 і 1881 у Л. відбулися екон. страйки друкарів, 1886 – страйк меблярів, 1888 – пекарів. 1 травня 1890 біля ратуші проведено першу на укр. землях першотравневу демонстрацію.

1880 у Л. відбулося перше масове віче українців. У місті зосередилися керівні органи т-в, діяльність яких поширювалась на всю Галичину й мала загальнонац. значення.

Згідно з даними перепису, населення Л. 1890 становило 128 тис. осіб.

1892 Т-во імені Шевченка було реорганізоване в Наукове товариство імені Шевченка.

1893 почав діяти Історичний музей міста Львова.

Польс. к-ру репрезентували Літ. т-во ім. Міцкевича, Т-во людової школи, Польс. істор. т-во.

Діячі різних політ. напрямів гуртувалися навколо місц. газет, зокрема, органами народовців були "Вечерниці", "Мета", "Правда", з 1880 – "Діло", виданнями москвофілів (див. Москвофільство) – "Слово", "Галицька Русь", "Галичанин" та ін. Радикально-демократ. і соціаліст. пресу започаткували часописи І.Франка та М.Павлика "Громадський друг", "Дзвін", "Народ".

Виходили органи польс. східногалицьких консерваторів, нац. демократів ("Słowo Polskie"), людовців (газ. "Kurjer Polski", її співробітником був І.Франко).

З різними течіями єврейс. політ. руху були пов'язані часописи, що їх видавали сіоністи (див. Сіонізм), а також діячі, які орієнтувалися на нім. або польс. к-ру.

1900 населення Л. становило 149 тис. осіб (разом з військовими – 160 тис.).

1905 митрополит А.Шептицький створив церк. музей, 1909 перетворений на Національний музей у Львові.

1910 у місті проживало 206 тис. осіб (з них 19,2 % – греко-католики, переважно українці, 50,2 – римо-католики, головно поляки, 27,8 % – євреї).

Із 410 книг, виданих 1913 укр. мовою в усіх країнах світу, а також із 83 укр. періодичних видань, у Л. було видрукувано відповідно 299 і 65.

У Л. працювали укр. письменники І.Франко, М.Павлик, В.Щурат, В.Пачовський, М.Яцків; великий вплив на літ. життя у Л. мали М.Драгоманов, О.Кониський, П.Куліш.

З польс. письменників, котрі жили у Л., найвідомішими стали А.Фредро, Я.Каспрович, М.Конопніцька, Г.Запольська, Л.Стафф.

Розвиток істор. науки у Л. пов'язаний з діяльністю М.Грушевського, Ю.Целевича, І.Шараневича, С.Томашівського, І.Крип'якевича, М.Кордуби, І.Кревецького, Ф.-К.Ліске, В.Лозінського, К.Шайнохи, Л.Кубалі, Я.Птасьніка, О.-М.Бальцера, М.Балабана. Вивченням і популяризацією істор. та культурно-мистецьких пам'яток Л. займалися, зокрема, краєзнавці А.Шнайдер, Б.Януш, дир. міськ. архіву О.Чоловський, бургомістр Т.Рутовський,

В ун-ті викладали зоолог В.Дибовський, філософ К.Твардовський, математик Р.Смолуховський, у політехніці – архіт. Ю.Захарієвич, геолог Ю.Медвецький, хімік І.Мосціцький.

У Л. діяли керівні органи укр. політ. партій – Української радикальної партії (засн. 1890), Української соціал-демократичної партії (1899), Націонал-демократ. партії (1899), ряду польс. і єврейс. партій та орг-цій.

Від поч. 20 ст. провідні позиції серед польс. політ. сил у Л. зайняли націонал-демократи, це загострило польсько-укр. протистояння. Виявом цього стали вбивство намісника Галичини А.Потоцького, здійснене у Львові 12 квітня 1908 М.Січинським, а також загибель А.Коцка в ході демонстрації за створення укр. ун-ту (1 липня 1910). У цей час у Л. відбувалися масові демонстрації за демократизацію виборчого права. Напередодні Першої світової війни в місті діяли укр. і польс. напіввійськ. організації. 28 червня 1914 відбувся Шевченківський здвиг – масова маніфестація членів "Сокола", Укр. січового союзу (див. "Січі"), "Пласту", спортивних т-в.

3 вересня 1914 в ході Галицької битви 1914 Л. був зайнятий рос. військами і став центром Галицького генерал-губернаторства. Царська адміністрація заборонила укр. партії та організації, укр. пресу, депортувала політ. опонентів. 22 вересня 1915, після поразки рос. військ у Горлицькій битві 1915, Л. повернувся під владу Австро-Угорщини.

18–19 жовтня 1918 у Л. відбулася Укр. нац. рада. Вона проголосила створення в Галичині, на Буковині й у Закарпатті Укр. д-ви (згідно з Тимчасовим осн. законом від 13 листопада 1918, її було названо Західноукраїнська Народна Республіка). 1 листопада 1918 укр. прапор піднято над Львів. ратушею (див. Листопадова національно-демократична революція в Галичині 1918). Українсько-польс. бої в місті тривали до 22 листопада 1918, а облога міста укр. армією – до квітня 1919.

1919–39 Л. був під контролем Польщі. У грудні 1920 став адм. центром Львів. воєводства. У цей час були порушені зв'язки Л. із традиційними ринками на сх. і пд. Це негативно позначилося на станові його економіки. Міжнар. ярмарок "Східні торги" не зміг активізувати позиції Л. у світ. торгівлі.

Польс. влада всіляко обмежувала можливості вільного розвитку укр. к-ри. Ун-т, який фактично був двомовним, перетворили на польс. ун-т ім. Яна-Казимира (в ньому працювали математик С.Банах, філософ Р.Інґарден, біохімік Я.Парнас, лінгвіст Є.Курилович, бактеріолог Р.Вайґль, історик права П.Домбковський). 1921–25 діяв Львівський таємний український університет, 1922–25 – Львів. таємна укр. висока політех. школа. 1920 засновано Укр. військово-істор. т-во, 1923 – Українське богословське наукове товариство. 1927 Українська греко-католицька церква заснувала Львівську богословську академію, її ректором був о. Й.Сліпий. НТШ розгорнуло дослідження з археології (Я.Пастернак), історії (І.Крип'якевич), літературознавства (К.Студинський, В.Щурат), мовознавства (В.Сімович), фольклористики (Ф.Колесса), книгознавства (Є.Пеленський), медицини (М.Панчишин).

У місті було засновано низку польс. і єврейс. фахових товариств. Світ. слави зажила львівсько-варшавська філос. школа, заснована ще перед I світ. війною К.Твардовським.

У 1920–30-ті рр. Л. був осередком боротьби за право українців на самовизначення. 18 березня 1923 відбулася 40-тис. демонстрація проти визнання Радою послів д-в Антанти анексії Східної Галичини Польщею. Найбільшим впливом серед укр. громади користувалися Українська народна трудова партія (1919–25) і Українське національно-демократичне об'єднання (1925–39), які фактично контролювали непарт. Орг-цію українців м. Львова. У вересні 1920 у Л. створено тимчасову Начальну колегію Української військової організації. Від 1929 діяли підпільні структури Організації українських націоналістів. У Л. мали місце замахи укр. підпільників на начальника Польс. д-ви Ю.Пілсудського (25 вересня 1921) та президента Польщі С.Войцєховського (5 вересня 1924). За дорученням ОУН М.Лемик 21 жовтня 1933 в знак протесту проти голодомору 1932–1933 років в УСРР застрелив працівника генерального консульства СРСР у Львові О.Майлова. У травні–липні 1936 у Л. відбувся Львівський процес ОУН 1936 над 23 членами ОУН, серед них були С.Бандера, Я.Стецько, Р.Шухевич.

У місті були зосереджені керівні органи укр. партій (Укр. національно-демократ. об'єднання, Укр. радикальної партії, Укр. соціал-демократ. партії, Укр. катол. нар. партії, підпільної Комуністичної партії Західної України), освіт. т-в (Львів. т-ва "Просвіта", "Рідної школи" та ін.).

Л. залишався найбільшим на західноукр. землях осередком книговидання і преси. Видавнича спілка "Діло" видавала газ. "Діло", тижневик "Неділя", книжкову серію "Бібліотека Діла". 1923 І.Тиктор заснував концерн "Українська преса", який друкував щоденну газ. "Новий час", тижневик для селян "Народна справа", "Історичну бібліотеку", що включала "Велику історію України", "Історію культури", "Історію українського війська", "Всесвітню історію". Християн. і патріотичні ідеали репрезентував місячник "Дзвони", націоналістичним було спрямування місячника "Вістник" (ред. – Д.Донцов), ліберально-демократичним – двотижневика "Назустріч". Виходили також укр. радянофільські часописи "Вікна" (редактори – Я.Галан, С.Тудор), "Нові шляхи" (ред. – А.Крушельницький), польс. "Sygnałу".

У Л. творили укр. письменники Б.Антонич, О.Гаврилюк, В.Бобинський, С.Гординський, П.Козланюк, Г.Костельник, Б.Кравців, польс. письменники О.Ортвін, Ю.Віттлін, М.Вольська, Т.Збєшховський, укр. художники І.Труш, О.Новаківський, П.Ковжун, укр. скульптори С.Литвиненко, А.Коверко, польс. скульп. Л.Дрекслерувна.

1935 в місті було зареєстровано 6242 комерційні підпр-ва, з них 3022 торгували продуктами, 1340 – одягом. Обіг капіталів пром. закладів становив лише чверть обігу капіталів торг. фірм. Більшість підпр-в належала єв-рейс. і польс. промисловцям та комерсантам; з підпр-в, власниками яких були українці, найвідомішими стали буд. фірма І.Левинського, кондитерська ф-ка "Фортуна нова", хімічна ф-ка "Елегант". В екон. житті регіону зросла роль укр. кооп. об'єднань, їхні адміністрації розташовувалися у Л. (Маслосоюз, Центросоюз, Нар. торговля, Ревізійний союз укр. кооперативів), діяли Союз укр. купців і промисловців, ремісниче т-во "Зоря".

Представники ліворадикальної та радянофільської інтелігенції провели Антифашистський конгрес діячів культури у Львові 1936.

Радянсько-нім. договір 23–24 серпня 1939 (див. Радянсько-німецькі договори 1939) передбачав входження до СРСР Зх. України з м. Львів. У серед. вересня 1939 нім. війська вели на підступах до Л. бої з польс. гарнізоном (див. Друга світова війна), 19 вересня зі сх. надійшли рад. частини. 22 вересня польс. військо здало зброю Червоній армії, яка того ж дня увійшла у Л. 26–28 жовтня у Л. проведено Народні збори Західної України, делегати до них були попередньо підібрані новою владою. Попри недемократичність виборчої процедури більшість українців схвалювали возз'єднання укр. земель, єврейс. населення вітало рад. владу, натомість переважна частина поляків вважала рад. владу окупаційною. Усі укр., польс., єврейс. партії та громад. організації були заборонені, націоналізовані пром. підпр-ва – підпорядковані рад. адм. органам. Укр. мова впроваджувалася до вищих навч. закладів, зростала кількість укр. шкіл, відкривалися масові б-ки, у той же час гол. завданням культурно-освіт. установ вважалася комуніст. пропаганда. Розпочалися масові репресії – звільнення з роботи "неблагонадійних", ув'язнення, депортації, страти. Наприкінці червня 1941 в тюрмах Л. співробітники НКВС УРСР вбили понад 2 тис. українців, поляків, євреїв, причому серед жертв переважала інтелігенція.

Від 30 червня 1941 до 27 липня 1944 тривала окупація міста; з 1 серпня 1941 Л. був центром дистрикту "Галичина" у складі Генеральної губернії. В перші дні окупації було розстріляно бл. 7 тис. євреїв, страчено групу провідних польс. учених: К.Бартеля, Р.Лоншана де Бер'є, Т.Бой-Желенського, А.Ломніцького, Т.Островського та ін. 1942–43 у Л. знищено бл. 236 тис. євреїв. У концтаборі "Цитадель" проводилися масові розстріли військовополонених. Гол. місцями розстрілів були Янівський табір, гетто, концтабір Белжець, куди завозили єврейс. населення з усієї Галичини. На вулицях і площах Л. проводилися страти (повішення) підозрюваних у сприянні рухові Опору (див. Рухи Опору 1939–1945), у т. ч. членів і симпатиків ОУН. 30 червня 1941 нац. збори у Львові прийняли декларацію про відновлення Укр. д-ви (див. Акт Тридцятого червня 1941). Було сформовано уряд – Українське державне правління – на чолі з Я.Стецьком. Однак уже 9 липня були арештовані голова та кілька міністрів правління. Збройну боротьбу проти окупантів вели підпільні структури ОУН і групи польс. підпілля. Рад. підпільні організації були у Л. нечисленними.

Відразу ж після звільнення Л. від окупації почалося відновлення органів рад. влади, у т. ч. її карально-репресивного апарату. З того часу (і до кінця 1980-х рр.) екон. і культ. життя Л. розвивалося під повним контролем обласного і міськ. к-тів КП(б)У–КПУ, які координували виконання директив ЦК ВКП(б)–КПРС і ЦК КП(б)У–КПУ. За постановою ЦК ВКП(б) Л. мав стати гол. пром. центром зх. областей УРСР. Індустріалізація і культ. перетворення розглядалися як засіб радянізації всіх сфер життя, повного розриву з попередніми нац. традиціями.

Політ. терор служив упровадженню тоталітарної системи (див. Тоталітаризм) у всіх сферах сусп. життя. Першою маніфестацією непокори режимові став масовий похорон митрополита А.Шептицького 5 листопада 1944.

8–10 березня 1946 влада провела збори групи підібраних і заляканих силовими структурами священиків та мирян, які проголосили ліквідацію УГКЦ і передачу її парафій моск. патріархатові.

Масового характеру набули арешти та заслання до Сибіру. Тільки в ніч з 20 на 21 жовтня 1947 з міста було відправлено на заслання 287 родин. Спровоковані рад. спецслужбами вбивства Г.Костельника (20 вересня 1948) та Я.Галана (25 жовтня 1949) стали приводом для подальшого загострення репресій. Кампанії паплюження "українського буржуазного націоналізму" супроводилися посиленням цензури, новими хвилями русифікації. У вищих навч. закладах проводилися чистки викладачів і студентів, у б-ках і музеях вилучалися й частково знищувалися визнані "ідейно шкідливими" книги й експонати; частину їх було запроторено у спецфонди. У боях зі спецслужбами загинули 31 січня 1949 шеф штабу Української повстанської армії О.Гасин (у центрі Львова), 5 березня 1950 – головнокомандувач УПА Р.Шухевич (у с. Білогорща, нині село в межах міста).

Вимушений виїзд зі Л. польс. населення, істотне зменшення у місті кількості євреїв через масове знищення їх у роки війни, арешти й депортації частини місц. людності зумовили зміну нац. і соціальної структури мешканців міста. 1955 українці становили 44,2 % населення, росіяни – 35,6 %, євреї – 7,3 %, поляки – 2,3 %. Швидкий екон. розвиток спричинив приплив до міста сільс. населення, це зумовило зростання в ньому частки українців (1970 їх стало 69 %, росіян – 27,7 %; 1989 – 79,5 %, росіян – 15,8 %). Попри це в органах влади і кер-ві підпр-в росіяни і російськомовні становили більшість. На 1956 осн. значення набули металообробна і машинобудівна пром-сть (остання проти 1945 зросла в 55 разів). Однак буд-во нових заводів велося без урахування інтересів регіону, надмірно високою була частка підпр-в з обслуговування воєнно-промислового комплексу (військ. електроніка і засоби зв'язку, ремонт танків, ракетно-косміч. вир-во). Разом з тим були збудовані з-ди автобусний, автонавантажувачів, с.-г. машин. Почали діяти з-ди телевізорів і кінескопів, взуттєва фірма "Прогрес", швейне вироб. об-ня "Маяк", трикотажне вироб. об-ня "Промінь", кондитерська фірма "Світоч". Широке пром. буд-во, приплив населення із сіл загострили соціальні проблеми: забезпечення водою, житлом тощо.

Деяка політ. лібералізація, що намітилася з серед. 1950-х рр., створила умови для активізації ролі Л. як центру освіти й науки та осередку творчих ініціатив. Журнал "Жовтень" (з 1990 – "Дзвін") і вид-во "Каменяр", долаючи цензурні обмеження, докладали зусиль для популяризації істор. і культ. спадщини укр. народу. У Л. працювали письменники Р.Братунь, І.Вільде, Р.Іваничук, Р.Лубківський, Д.Павличко, Р.Федорів, художники К.Звіринський, С.Караффа-Корбут, Л.Левицький, Є.Лисик, Р.Сельський, М.Сельський, скульптори Т.Бриж, Є.Дзиндра, Д.Крвавич, Е.Мисько, композитори М.Колесса, С.Людкевич. Популярністю користувалися вистави драм. театру ім. М.Заньковецької (нині Нац. академічний укр. драм. театр ім. М.Заньковецької; провідні актори Л.Кривицька, Б.Романицький, О.Гай, Л.Кадирова, О.Гринько, Ф.Стригун, Б.Ступка); театру опери та балету (нині Львів. держ. академічний театр опери і балету ім. С.Крушельницької; диригент І.Вощак, провідні актори Н.Шевченко, П.Кармалюк, Н.Слободян).

Водночас наприкінці 1950-х рр. і пізніше у Л. виникали розрізнені антирад. підпільні групи. 1957–61 діяв Український національний комітет (1962 його керівники Б.Грицина та І.Коваль були страчені). 1961 у Л. відбувся суд над Л.Лук'яненком та ін. членами Укр. робітничо-сел. спілки. 1963–65 у Л. діяв Клуб творчої молоді "Пролісок" (хоча клуб був легальним, його культурно-освітня діяльність припинилася внаслідок репресій каральних органів).

У місті діяли ун-т, політех. ін-т (з 1993 – Держ. ун-т "Львівська політехніка", з 2000 – Нац. ун-т "Львівська політехніка"), поліграфічний ін-т (заснований 1930 у Харкові, 1945 переведений до Львова, з 1994 – Укр. академія друкарства), лісотех. ін-т (з 1993 – Укр. держ. лісотех. ун-т, з 2005 – Нац. лісотех. ун-т України), мед. ін-т (з 1996 – Львів. держ. мед. ун-т, з 1998 – ім. Данила Галицького, з 2003 – Львів. нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького), зооветеринарний ін-т (1992 повернено попередню назву – Львів. академія ветеринарної медицини, нині – Нац. академія ветеринарної медицини ім. С.Гжицького), с.-г. ін-т (з 1996 – Львів. держ. аграрний ун-т), торгово-екон. ін-т (з 1995 – Львів. комерційна академія), Ін-т ужиткового і декоративного мист-ва (заснований 1946, з 2004 – Нац. академія мист-в), Ін-т фізичної к-ри (заснований 1946), Держ. консерваторія (заснована 1939, з 1992 – Вищий держ. муз. ін-т ім. Лисенка, з 2000 – Львів. держ. муз. академія ім. Лисенка).

1971 засновано Зх. наук. центр АН УРСР (з 2001 – Зх. наук. центр НАН України і Мін-ва освіти України). У різний час у Л. працювали академіки АН УРСР Г.Доленко, Г.Карпенко, Я.Підстригач, Г.Савін та ін. Осередками відповідних галузей наук і центрами їх популяризації були музей етнографії і худож. промислу, Львів. істор. музей, літературно-меморіальний музей І.Франка, держ. природничий музей. Засновано музей нар. к-ри і сільс. побуту, музично-меморіальний музей С.Крушельницької, аптеку-музей. Наук. роботу в галузі архівознавства взяли на себе Центр. держ. істор. архів України у Львові, держ. архів Львів. області.

Л. став одним з головних в УРСР центрів "самвидаву". Звинувачення у "виготовленні, зберіганні і поширенні антирадянської літератури" були головними в політ. процесах, які проходили у Л. На них були засуджені М.Масютко, І.Гель та Я.Менкуш (березень 1966), М.Горинь, Б.Горинь, М.Осадчий та М.Зваричевська (квітень 1966), В.Чорновіл (1967). Жертвами нових засуджень стали в 1972 Ірина Калинець, Ігор Калинець, С.Шабатура, вдруге І.Гель і М.Осадчий, 1973 – В.Чорновіл (за видання самвидавного ж. "Український вісник"), З.Попадюк, Я.Микитко. З роботи були звільнені кілька працівників ун-ту ім. І.Франка, Ін-ту сусп. наук (нині Ін-т українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України). В акцію протесту перетворився похорон В.Івасюка 22 травня 1979; за виступ на похороні зі звинуваченням влади у вбивстві композитора були засуджені члени Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод (УГГ) В.Січко і П.Січко. 1981 за участь у роботі УГГ отрима вирок І.Кандиба і 1982 – у черговий раз М.Горинь.

Від серед. 1980-х років рух за демократизацію стає все більш відкритим. З ініціативи обласної орг.-ції Українського товариства охорони пам'яток історії та культури розпочато збір коштів на побудову пам'ятника Т.Шевченкові. 1987 група священиків УГКЦ вийшла з підпілля й подала заяву до Москви щодо легалізації забороненої церкви (аналогічні вимоги поставила 250-тис. демонстрація 17 вересня 1989). Створене в жовтні 1987 Товариство Лева, офіційно культурологічне, набуло політ. спрямування. Під егідою т-ва у березні 1989 – серпні 1990 виходила як позацензурна газета "Поступ". 13 червня 1988 відбувся перший мітинг, на якому, як і на наступних, висувалися демократ. та нац. Гасла. 21 січня 1989 проголошено відновлення НТШ у Львові, а 26 квітня на мітингу в річницю Чорнобильської катастрофи 1986 піднято нац. Прапори, 7 травня засновано Львів. регіональну орг-цію Народного руху України, 19 жовтня у Л. виникла перша парафія Української автокефальної православної церкви, яка поклала початок відновленню цієї церкви в Україні.

21 січня 1990 відбувся живий ланцюг Івано-Франківськ – Л. – Київ на відзначення дня самостійності і соборності України (див. Акт злуки). У березні 1990 на виборах до обласної і міської рад повну перемогу здобув демократ. блок. Головою обласної ради став В.Чорновіл; голова львів. міськ. виконкому Б.Котик став на демократ. позиції ще до виборів. 3 квітня 1990 над ратушею піднято нац. прапор, 19 вересня демонтовано пам'ятник В.Леніну в центрі міста. 23 січня 1990 собор під кер-вом архієпископа В.Стернюка проголосив легалізацію УГКЦ. 29 березня 1991 до собору св. Юра повернувся голова УГКЦ М.-І.Любачівський. 7 вересня 1992 відбулося перепоховання митрополита і кардинала Й.Сліпого в крипті собору св. Юра.

Спроба держ. перевороту в Москві 19-21 серпня 1991 була засуджена львів. обласною і міською радами, багатотисячними мітингами львів'ян. 26 серпня 1991 у Л. почав діяти штаб для формування Нац. гвардії.

Останні роки напередодні незалежності і перші роки незалежності України позначилися поєднанням процесів національно-культ. відродження і кризових явищ в економіці, у цей же час почала кількісно зростати корупція, розширювався тіньовий сектор. Розпочате ще верхівкою Комуністичної партії України розкрадання приватизованих (див. Приватизація) держ. підпр-в зумовило майже повну загибель у Л. гол. галузей пром-сті (машинобудування, зокрема вир-ва автобусів, приладобудування, електроніки), а це спричинило обвальне зростання безробіття, масову трудову еміграцію, поїздки до Польщі для заробітку на базарах. Дрібний бізнес обмежувався головною сферою обслуговування і роздрібної торгівлі. Ключові ж позиції в економіці захопили представники олігархічного капіталу. Зросла кількість банків, активізувалися їхні міжнар. зв'язки. За рахунок іноз. інвестицій розвивалися конд. ф-ка "Світоч", вир-во алкогольних напоїв. Міський капітал почав інвестувати в розбудову базарів і супермаркетів, ресторанів, мережі гральних автоматів. Від 2000 став став розширюватися обсяг і почала підвищуватися якість буд-ва, модернізувалися засоби телекомунікацій. У ці роки для вищої освіти характерним стало перейменування навч. закладів, збільшення набору на юрид. й екон. спеціальності, зростання частки платного навчання. Були засновані нові вищі навч. заклади. Серед них Український католицький університет, Львів. регіональний ін-т держ. управління Нац. академії держ. управління при Президентові України, Ін-т внутр. справ при Укр. академії внутр. справ, банк. ін-т, фінансовий ін-т, академія дизайну, ін-т менеджменту та ін.

Демократизація політ. життя і ліквідація цензурних обмежень створили сприятливий ґрунт для творчих ініціатив у царині мист-ва, літератури, гуманітарних наук. Виникли нові театральні колективи ("Воскресіння"), рок-групи та вокальні колективи ("Мертвий півень", "Плач Єремії"), літ. об'єднання (АУП, Бу-ба-бу, Лугосад). Від 1994 в місті проводиться Міжнар. фестиваль театрального мист-ва "Золотий Лев". У той же час наростають процеси комерціалізації к-ри, що робить її розвиток однобічним.

Попри значне зростання кількості видань тираж їх зменшився. Активізували роботу вид-ва "Світ" і "Каменяр", виникли нові вид-ва ("Місіонер", "Свічадо", "Піраміда", "Кальварія", "Центр Європи" та ін.). Наук. літературу видають НТШ, вищі навч. заклади, Ін-т українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, Інститут народознавства НАН України, Львівська наукова бібліотека імені В.Стефаника НАН України. Від 1994 щороку проводиться Форум видавців України.

1996 відкрито Палац мист-в. Картинна галерея реорганізована у Львівську галерею мистецтв, нове приміщення отримав Нац. музей. Відкрито Меморіальний музей М.Грушевського у Львові, археол. музей Ін-ту українознавства, музей істор. коштовностей – відділ Львівського істор. музею. Оновлено експозицію Львів. музею історії релігії. 1998 ЮНЕСКО включила центр. частину Л. до списку світ. культ. спадщини.

У травні 1999 у Л. відбулася зустріч президентів держав Центр. та Сх. Європи.

Політичне протистояння набуло особливої гостроти в ході підготовки і проведення президентських виборів 2004. Сотні тисяч львів'ян взяли участь в акціях громадян. непокори у Л. та на Майдані Незалежності в Києві.

Дж.: Czołowski A. Pomniki dziejowe Lwowa z archiwum miasta. Lwów, 1892–1921; Історія Львова в документах і матеріалах. К., 1986; Привілеї міста Львова XIV–XVIII ст.: Збірник документів, т. 1. Львів, 1998; Привілеї національних громад міста Львова XIV–XVIII ст.: Збірник документів, т. 2. Львів, 2000; Album civium Leopoliensium: Rejestry przyjęć do prawa miejskiego we Lwowie 1388–1783, t. 1–2, Poznań–Warszawa, 2005.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Rasp K.W. Beiträge zur Geschichte der Stadt Lemberg. Wien, 1870
  2. Czołowski A. Lwów za ruskich czasów. Lwów, 1891
  3. Finkel L., Starzyński S. Historia Uniwersytetu Lwowskiego. Lwów, 1894
  4. Miasto Lwów w okresie samorządu 1870–1895. Lwów, 1896
  5. Bałaban M. Źydzi lwowscy na przełomie XVI i XVII wieku. Lwów, 1906
  6. Bałaban M. Dzielnica źydowska, jej dzieje i zabytki: Z 40 rycinami w tekście. Lwów, 1909
  7. Крип'якевич І. Львів, його минувшина і теперішність. Львів, 1910
  8. Janusz B. Przewodnik po Lwowie. Lwów, 1922
  9. Львів: Провідник. Львів, 1925
  10. Charewiczowa Ł. Handel średniowiecznego Lwowa. Lwów, 1925
  11. Lwów dawny i dzisiejszy. Lwów, 1928; Charewiczowa Ł. Lwowskie organizacje zawodowe za czasów Polski przedrozbiorowej. Lwów, 1929
  12. Січинський В. Вежа і дім Корнякта у Львові. Львів, 1933
  13. Hoszowski S. Ekonomiczny rozwój Lwowa w latach 1772–1914. Lwów, 1935
  14. Wąsowicz M. Kontrakty Lwowskie 1676–1686
  15. Siegel S. Kontrakty lwowskie w latach 1717–1724. Lwów–Warszawa, 1935
  16. Charewiczowa Ł. Historiografia i miłośnictwo Lwowa. Lwów, 1938
  17. Мудрий В. Український університет у Львові (1921–1925). Нюрнберґ, 1948
  18. Шах С. Львів – місто моєї молодості, т. 1–3. Львів, 1953–56
  19. Львів: Літературно-мистецький збірник (в 700-ті роковини заснування княжого города). Філадельфія, 1954
  20. Нариси історії Львова. Львів, 1956
  21. Lviv: a Symposium on its 700th anniversary. New York, 1962
  22. Бевзо О.А. Львівський літопис і Острозький літописець: Джерелознавче дослідження. К., 1971
  23. Історія Львова. К., 1984
  24. "Руська Трійця" в історії суспільно-політичного руху і культури України. К., 1987
  25. Трегубова Т., Мих Р. Львів: Архітектурно-історичний нарис. К., 1989
  26. Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. Львів, 1991
  27. Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. Львів, 1991
  28. Tyrowicz M. Wspomnienia o zyciu kulturalnym i obyczajowym Lwowa 1918–1939. Wrocław–Warszawa–Kraków, 1991
  29. Степанів О. Сучасний Львів. Львів, 1992
  30. Lemberg–Lwów–Lviv: Eine Stadt im Schnittpunkt europäischer Kulturen. Köln–Weimar–Wien, 1993
  31. Крип'якевич І. Львівська Русь в першій половині XVI віку: Дослідження і матеріали. Львів, 1994
  32. Róźycki E. Ksiąźka polska i księgozbiory we Lwowie w epoce renesansu i baroku. Wrocław, 1994
  33. Львів: Історичні нариси. Львів, 1996
  34. Львів: місто–суспільство–культура, т. 3. Львів, 1999
  35. Lviv: a City in the Crosscurrents of Culture (Harvard Ukrainian Studies, vol. 24). Cambridge, Massachusetts, 2000
  36. Lwów: miasto–społeczeństwo–kultura, t. 4. Kraków, 2002
  37. Капраль М. Національні громади Львова XVI–XVIII ст.: соціально-правові взаємини. Львів, 2003
  38. Ісаєвич Я. Львів: Сторінки історії. Львів, 2005–2006
  39. Isaievych Ia. Voluntary Brotherhood: Confraternities of Laymen in Early Modern Ukraine. Edmonton–Toronto. 2006
  40. Історія Львова, т. 1–3. Львів, 2006.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АКАДЕМІЧНА ГІМНАЗІЯ У ЛЬВОВІ
  • АКТ 30 ЧЕРВНЯ 1941
  • АКТ ЗЛУКИ (1919)
  • АЛЬНПЕК ІОАНН
  • АНТАНТА
  • АНТОНИЧ БОГДАН-ІГОР
  • АНТИФАШИСТСЬКИЙ КОНГРЕС ДІЯЧІВ КУЛЬТУРИ У ЛЬВОВІ 1936
  • АПОСТОЛ ЛЬВІСЬКИЙ 1574
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • БАЛАБАН МАЙЄР
  • БАЛЬЦЕР ОСВАЛЬД-МАР'ЯН
  • БАНДЕРА СТЕПАН АНДРІЙОВИЧ
  • БРАТУНЬ РОСТИСЛАВ АНДРІЙОВИЧ
  • БРОДИ
  • БУКОВИНА
  • БУКВАР ЛЬВІВСЬКИЙ
  • БУРМИСТЕР
  • БУТУРЛІН ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧОЛОВСЬКИЙ-САС ОЛЕКСАНДЕР
  • ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА 1986
  • ЧОРНОВІЛ В'ЯЧЕСЛАВ МАКСИМОВИЧ
  • ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ
  • ДІЛО
  • ДМИТРО ДЕДЬКО
  • ДНІСТЕР
  • ДОЛЕНКО ГРИГОРІЙ НАЗАРОВИЧ
  • ДОМБКОВСЬКИЙ ПШЕМИСЛАВ БОНІФАЦІЙОВИЧ
  • ДОНЦОВ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДОРОШЕНКО ПЕТРО ДОРОФІЙОВИЧ
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ДЗВІН
  • ДЗВОНИ
  • ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ
  • ЄЗУЇТИ
  • ФЕДОРІВ РОМАН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ФЕДОРОВ ІВАН
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГАЛАН ЯРОСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ГАЛИЧ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛИЦЬКА БИТВА 1914
  • ГАЛИЦЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА МИТРОПОЛІЯ
  • ГАЛИЦЬКА ЗЕМЛЯ
  • ГАЛИЦЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО
  • ГАЛИЦЬКИЙ КРАЙОВИЙ СЕЙМ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ГАСИН ОЛЕКСА
  • ГАВРИЛЮК ОЛЕКСАНДР ЯКИМОВИЧ
  • GAZETA LWOWSKA
  • GAZETTE DE LÉOPOL
  • ГЕЛЬ ІВАН АНДРІЙОВИЧ
  • ГЕНЕРАЛЬНА ГУБЕРНІЯ
  • ГЕНЕРАЛЬНЕ КОНСУЛЬСТВО СРСР У ЛЬВОВІ
  • ГЕРБ
  • ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УСРР
  • ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА
  • ГОРДИНСЬКИЙ СВЯТОСЛАВ ЯРОСЛАВОВИЧ
  • ГОРЛИЦЬКА БИТВА 1915
  • ГОРИНЬ БОГДАН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ГОРИНЬ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ГРОМАДСЬКИЙ ДРУГ
  • ГРОШИК РУСЬКИЙ
  • ҐРУНЕВЕҐ МАРТИН ТА ЙОГО ЩОДЕННИКИ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ГАБСБУРГИ
  • ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ, РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ, СРСР, ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ТА ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ, УРСР
  • ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ІМЕНІ І.КРИП'ЯКЕВИЧА НАН УКРАЇНИ
  • ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ МІСТА ЛЬВОВА
  • ІТАЛІЙСЬКА КОЛОНІЗАЦІЯ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • ІВАНИЧУК РОМАН ІВАНОВИЧ
  • ІВАСЮК ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • ЯНУШ БОГДАН
  • КАМЕНЯР
  • КАНДИБА ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КАРЛ XII
  • КАРМАЛЮК ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • КАЗИМИР ІІІ ВЕЛИКИЙ
  • ХАРКІВ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ХОЛМ
  • КЛЬОНОВИЧ СЕБАСТЬЯН-ФАБІАН
  • КОЛЕССА ФІЛАРЕТ МИХАЙЛОВИЧ
  • КОЛЕССА МИКОЛА ФІЛАРЕТОВИЧ
  • КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ ДОБИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ
  • КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ
  • КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ
  • КОРДУБА МИРОН МИХАЙЛОВИЧ
  • КОРНЯКТ КОНСТАНТИН
  • КОРОЛІВСТВО ҐАЛІЦІЇ І ЛОДОМЕРІЇ
  • КОРОЛІВСТВО РУСЬ
  • КОРОНА ПОЛЬСЬКА, ПОНЯТТЯ ТА НАЗВА ДЕРЖАВИ
  • КОСТЕЛЬНИК ГАВРИЇЛ ТЕОДОРОВИЧ
  • КОЗЛАНЮК ПЕТРО СТЕПАНОВИЧ
  • КРАКІВ
  • КРЕВЕЦЬКИЙ ІВАН ІВАНОВИЧ
  • КРИП'ЯКЕВИЧ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КРИВИЦЬКА ЛЕСЯ СЕРГІЇВНА
  • КРИВОНІС МАКСИМ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН ВЛАДИСЛАВОВИЧ
  • КРВАВИЧ ДМИТРО ПЕТРОВИЧ
  • КУБАЛЯ ЛЮДВІК
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КИЇВ
  • ЛАВА
  • ЛАВНИКИ
  • ЛЕНІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
  • ЛЕВ ДАНИЛОВИЧ
  • ЛЕВ ЮРІЙОВИЧ
  • ЛІСКЕ ФРАНЦІШЕК-КСАВЕРИ
  • ЛИСТОПАДОВА НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ В ГАЛИЧИНІ 1918.
  • ЛИТВИНЕНКО СЕРГІЙ
  • ЛОЗІНСЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ
  • ЛУК'ЯНЕНКО ЛЕВКО ГРИГОРОВИЧ
  • ЛЬВІВСЬКА БОГОСЛОВСЬКА АКАДЕМІЯ
  • ЛЬВІВСЬКА БРАТСЬКА ДРУКАРНЯ
  • ЛЬВІВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА
  • ЛЬВІВСЬКА ГАЛЕРЕЯ МИСТЕЦТВ
  • ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМЕНІ В.СТЕФАНИКА НАН УКРАЇНИ (ЛННБУ)
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЛЬВІВСЬКЕ БРАТСТВО, СВЯТО-УСПЕНСЬКЕ СТАВРОПІГІЙСЬКЕ БРАТСТВО У ЛЬВОВІ, ЛЬВІВСЬКА СТАВРОПІГІЯ
  • ЛЬВІВСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1848
  • ЛЬВІВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА
  • ЛЬВІВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
  • ЛЬВІВСЬКИЙ ПРОЦЕС ОУН 1936
  • ЛЬВІВСЬКИЙ ТАЄМНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ЛЮБАЧІВСЬКИЙ МИРОСЛАВ-ІВАН
  • ЛЮБАРТ, ЛЮБАРТ-ДМИТРО ГЕДИМІНОВИЧ
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • ЛЮДКЕВИЧ СТАНІСЛАВ ПИЛИПОВИЧ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МАГІСТРАТ
  • МАГНАТИ
  • МАНУФАКТУРА
  • МЕДВЕДСЬКИЙ (NIEDZWIEDZKI) ЮЛІЯН
  • МЕЗОЛІТ
  • МІЩАНИ
  • МОСКВОФІЛЬСТВО
  • НАРОД
  • НАРОДНІ ЗБОРИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ
  • НАРОДНИЙ РУХ УКРАЇНИ
  • НАРОДОВЦІ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ У ЛЬВОВІ ІМЕНІ АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • НОВАКІВСЬКИЙ ОЛЕКСА ХАРЛАМПІЙОВИЧ
  • НОВІ ШЛЯХИ - ЖУРНАЛ
  • НОВИЙ ЧАС
  • ОДЕСА
  • ОПІЛЛЯ
  • ОПОЛЬСЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ОССОЛІНЕУМ
  • ПАЧОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ
  • ПАНЧИШИН МАРІЯН
  • ПАРТІЯ ПОЛІТИЧНА
  • ПАСТЕРНАК ЯРОСЛАВ ІВАНОВИЧ
  • ПАТРИЦІАТ
  • ПАВЛИЧКО ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПАВЛИК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ПЕЛЕНСЬКИЙ ЄВГЕН-ЮЛІЙ
  • ПЕРЕСТОРОГА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПЕТРАХНОВИЧ (МОРОХОВСЬКИЙ) МИКОЛА
  • ПІДВОЛОЧИСЬК
  • ПІЛСУДСЬКИЙ ЮЗЕФ-КЛЕМЕНС
  • ПЛАСТ, УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАСТОВИЙ УЛАД
  • ПОБОЖЖЯ
  • ПОДОЛЯКИ
  • ПОЛЬСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ДЕМОКРАТІЯ
  • ПОСПІЛЬСТВО
  • ПОТОЦЬКИЙ АНДЖЕЙ
  • ПРАЦА
  • ПРАВО СКЛАДУ
  • ПРОВІНЦІЇ
  • ПРИВАТИЗАЦІЯ
  • РАДА МІСЬКА ЗА МАГДЕБУРЗЬКИМ ПРАВОМ
  • РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКІ ДОГОВОРИ 1939
  • РАТУША
  • РЕВОЛЮЦІЇ В ЄВРОПІ 1848–1849 РОКІВ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РІДНА ШКОЛА
  • РОМАНИЦЬКИЙ БОРИС ВАСИЛЬОВИЧ
  • РУХ ОПОРУ
  • РУСЬКА БЕСІДА
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • САМВИДАВ
  • ЩУРАТ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • СЕЛЬСЬКИЙ РОМАН ЮЛІАНОВИЧ
  • ШАЙНОХА КАРОЛЬ
  • ШАРАНЕВИЧ ІСИДОР
  • ШЕПТИЦЬКИЙ АНДРЕЙ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • ШНАЙДЕР АНТОН
  • ШУХЕВИЧ РОМАН ОСИПОВИЧ
  • СІЧ - ОРГАНІЗАЦІЯ ГАЛИЧИНИ
  • СІЧИНСЬКИЙ МИРОСЛАВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • СІМОВИЧ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
  • СІОНІЗМ
  • СХІДНА ГАЛИЧИНА
  • СЛІПИЙ ЙОСИП ІВАНОВИЧ
  • СЛЬОЗКА МИХАЙЛО
  • СОБОР РУСЬКИХ УЧЕНИХ - З'ЇЗД У ЛЬВОВІ (1848)
  • СОБОР СВЯТОГО ЮРА У ЛЬВОВІ
  • СОКІЛ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТАМБУЛ
  • СТАНЬЧИКИ (КРАКІВСЬКІ КОНСЕРВАТОРИ) - УГРУПУВАННЯ
  • СТАВРОПІГІЯ
  • СТАВРОПІГІЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ У ЛЬВОВІ
  • СТЕРНЮК ВОЛОДИМИР
  • СТЕЦЬКО ЯРОСЛАВА ЙОСИПІВНА
  • СТРИЙ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • STUDIUM RUTHENUM
  • СТУДИНСЬКИЙ КИРИЛО ЙОСИПОВИЧ
  • СТУПКА БОГДАН СИЛЬВЕСТРОВИЧ
  • ТЕРЛЕЦЬКИЙ ОСТАП СТЕПАНОВИЧ
  • ТЕРНОПІЛЬ
  • ТОМАШІВСЬКИЙ СТЕПАН ТЕОДОРОВИЧ
  • ТОТАЛІТАРИЗМ
  • ТОВАРИСТВО ЛЕВА
  • ТРУШ ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ЦЕХИ
  • ЦЕЛЕВИЧ ЮЛІАН АНДРІЙОВИЧ
  • ТУДОР СТЕПАН
  • ТИКТОР ІВАН
  • УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ У ЛЬВОВІ
  • УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА (УАПУ)
  • УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
  • УКРАЇНСЬКА ГРОМАДСЬКА ГРУПА СПРИЯННЯ ВИКОНАННЯ ГЕЛЬСІНК. УГОД
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ТРУДОВА ПАРТІЯ
  • УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ (УВО)
  • УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ (УПА)
  • УКРАЇНСЬКА РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ
  • УКРАЇНСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ
  • УКРАЇНСЬКЕ БОГОСЛОВСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО
  • УКРАЇНСЬКЕ ДЕРЖАВНЕ ПРАВЛІННЯ
  • УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ (1966)
  • УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ (УНДО)
  • УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВІСНИК (1970-1972, 1987-1989)
  • ВЕЧЕРНИЦІ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІЧЕ
  • ВІДЕНЬ
  • ВІЙТ
  • ВІЛЬДЕ ІРИНА
  • ВІРМЕНСЬКА АПОСТОЛЬСЬКА ЦЕРКВА
  • ВІСТНИК, МІСЯЧНИК ЛІТЕРАТУРИ, МИСТЕЦТВА, НАУКИ Й ГРОМАДСЬКОГО ЖИТТЯ
  • ВІЗАНТІЯ
  • ВОЄННО-ПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (ВПК)
  • ЯНІВСЬКИЙ КОНЦЕНТРАЦІЙНИЙ ТАБІР
  • ЙОСИФ II
  • ЮНЕСКО, ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ З ПИТАНЬ ОСВІТИ, НАУКИ І КУЛЬТУРИ
  • ЮРІЙ ЛЬВОВИЧ
  • ЮРИДИКА
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ
  • ЗЕМЛЯ, ЯК ТЕРМІН
  • ЗІМОРОВИЧ ВАРФОЛОМЕЙ
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ
  • ЗОРЯ ГАЛИЦЬКА
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)
  • ЗВІРИНСЬКИЙ КАРЛО ЙОСИПОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АДЕЛФОТЕС ГРАМАТИКА
  • АФЕНДИКИ
  • АКАДЕМІЧНА БЕСІДА
  • АКАДЕМІЧНА ГРОМАДА
  • АКАДЕМІЧНЕ БРАТСТВО
  • АКАДЕМІЧНИЙ КРУЖОК
  • АКАДЕМІЧНИЙ ЛЕГІОН
  • АКАДЕМІЯ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ
  • АКТ 30 ЧЕРВНЯ 1941
  • АКТИ ЗЕМСЬКІ ТА ГРОДСЬКІ
  • АЛЬНПЕК ІОАНН
  • АНАСТАС
  • АНГЕЛЛОВИЧ АНТІН
  • АНТОНОВИЧ ВОЛОДИМИР БОНІФАТІЙОВИЧ
  • АНТОНИЧ БОГДАН-ІГОР
  • АРМІЯ КРАЙОВА
  • АРСЕНІЙ ЕЛАСОНСЬКИЙ
  • АРТИЛЕРІЯ
  • АСОЦІАЦІЯ НЕЗАЛЕЖНИХ УКРАЇНСЬКИХ МИТЦІВ
  • АТЛАС
  • АУЛІХ ВІТОЛЬД ВІТОЛЬДОВИЧ
  • АВРАМЕНКО ВАСИЛЬ КИРИЛОВИЧ
  • АВСТРІЙСЬКА МОНАРХІЯ ТА АВСТРО-УГОРЩИНА
  • БАЧИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
  • БАДАН-ЯВОРЕНКО ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • БАЛАБАН МАЙЄР
  • БАЛЮЗ ЖАН КАЗИМИР
  • БАЛЬЦЕР ОСВАЛЬД-МАР'ЯН
  • БАН
  • БАНКИ
  • БАРАЛЬ АРНОЛЬД ГУСТАВОВИЧ
  • БАРОНЧ САДОК
  • БАРТЕЛЕМІ МІСІЯ
  • БАРВІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ
  • БАРВІНСЬКИЙ ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БАСАРАБ ОЛЬГА
  • БАТАЛЬЙОН РУСЬКИХ
  • БАТЬКІВЩИНА
  • БАЖАНСЬКИЙ МИХАЙЛО
  • БЕНЕДИКТИНЦІ
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1596 Р.
  • БЕРЕЗНЯК ЄВГЕН СТЕПАНОВИЧ
  • БЕРНАРДИНЦІ
  • БЕЖАНОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ ЮЗЕФ
  • БІБЛІЇ ПЕРЕКЛАДИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
  • БІДЛО ЯРОСЛАВ
  • БІЛАС ЛЕВ-РОСТИСЛАВ РОСТИСЛАВОВИЧ
  • БІЛАС ВАСИЛЬ
  • БІЛОРУСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • БІРЧАК ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • БІЗАНЦ АЛЬФРЕД
  • БЛОХ ЙОСИП САМУЇЛ
  • БОБРОК-ВОЛИНСЬКИЙ ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • БОБРИНСЬКИЙ ГЕОРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БОБРИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • БОГОСЛОВІЯ
  • БОЇ ОБОРОННІ 1941
  • БОЯН, НАЗВА МУЗ. Т-ВА
  • БОЇВКА СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ
  • БОЙЧУК МИХАЙЛО ЛЬВОВИЧ
  • БОКОТЕЙ АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • БОЛЕХОВЕР БЕР
  • БОРОТЬБА
  • БОРИСОВЕЦЬ ВАЛЕНТИН ПАВЛОВИЧ
  • БОТЕРО ДЖОВАННІ
  • БОЦЯН ЙОСИФ
  • БОЦЮРКІВ БОГДАН
  • БОТВИН НАФТАЛІ
  • БОТИ КОМІСІЯ
  • БРАТКОВСЬКИЙ ДАНИЛО БОГДАНОВИЧ
  • БРАТУНЬ РОСТИСЛАВ АНДРІЙОВИЧ
  • БРИГІДКИ
  • БУБЕЛА ПЕТРО
  • БУЧАЦЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ
  • БУЧМА АМВРОСІЙ МАКСИМІЛІАНОВИЧ
  • БУДКА НИКИТА
  • БУДЗИНОВСЬКИЙ В'ЯЧЕСЛАВ
  • БУКАЧІВЦІ
  • БУТУРЛІН ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • БУЯК ФРАНЦІШЕК
  • БУЖА
  • БЖЕЗИНСЬКИЙ ЗБІГНЕВ
  • ЧЕХІЯ, ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ЧЕХОВ АНТОН ПАВЛОВИЧ
  • ЧЕХИ В УКРАЇНІ
  • ЧЕРКАСЬКИЙ ПОЛК
  • ЧЕРКАВСЬКИЙ ЄВЗЕБІЙ
  • ЧЕРВНЕВИЙ НАСТУП 1917
  • ЧЕРВОНА КАЛИНА, ВИДАВНИЦТВО
  • ЧОЛОВСЬКИЙ-САС ОЛЕКСАНДЕР
  • ЧОРНОВІЛ В'ЯЧЕСЛАВ МАКСИМОВИЧ
  • ЧОРНИЙ ШЛЯХ
  • ЧОРТОМЛИЦЬКА СІЧ
  • ЧУДНІВСЬКА КАМПАНІЯ 1660
  • ЧИКАЛЕНКО ЄВГЕН ХАРЛАМПОВИЧ
  • ДАЛЬСЬКИЙ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • ДАШКЕВИЧ ЯРОСЛАВ РОМАНОВИЧ
  • ДАШИНСЬКИЙ ІГНАЦИ
  • ДЕМБОВСЬКИЙ ЕДВАРД
  • ДЕНАРІЙ
  • ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРІАТ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ДІДУШИЦЬКИЙ ВОЙЦЕХ
  • ДІДУШИЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР
  • ДІДИЦЬКИЙ БОГДАН (ФЕОДОСІЙ) АНДРІЙОВИЧ
  • ДІЛО
  • ДМИТРО ДЕДЬКО
  • ДНІСТЕР
  • ДНІСТРЯНСЬКИЙ СТАНІСЛАВ СЕВЕРИНОВИЧ
  • ДОБРА НОВИНА
  • ДОБРЯНСЬКИЙ АДОЛЬФ
  • ДОЦЕНКО ОЛЕКСАНДР
  • ДОЛЕНКО ГРИГОРІЙ НАЗАРОВИЧ
  • ДОЛІШНІЙ МАР'ЯН ІВАНОВИЧ
  • ДОЛУД АНДРІЙ
  • ДОМБКОВСЬКИЙ ПШЕМИСЛАВ БОНІФАЦІЙОВИЧ
  • ДОМБРОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДЕР
  • ДОНЦОВ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДОРОШЕНКО ГРИГОРІЙ ДОРОФІЙОВИЧ
  • ДОРОШЕНКО ПЕТРО ДОРОФІЙОВИЧ
  • ДОРОШЕНКО ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ
  • ДРАЙ-ХМАРА МИХАЙЛО ОПАНАСОВИЧ
  • ДРОГОБИЧ
  • ДРОГОБИЧ ЮРІЙ
  • ДРУГ
  • ДРУКАРСТВО І КНИГОВИДАННЯ В УКРАЇНІ
  • ДРУЖНІЙ ЛИХВАР
  • ДУКА ГЕОРГЕ
  • ДУДКО ФЕДІР
  • ДУХОВНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ
  • ДУМКА МИКИТА САВИЧ
  • ДВАДЦЯТЬ ШОСТА АРМІЯ
  • ДИДИК ГАЛИНА
  • ДИКАРІВ МИТРОФАН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ДИМИТРІЙ
  • ДИРЕКТИВА РНК СРСР ТА ЦК ВКП(Б) ВІД 29 ЧЕРВНЯ 1941
  • ДЗЕРОВИЧ ЮЛІАН
  • ДЖЕНОККІ ДЖОВАННІ
  • ДЖИДЖОРА ІВАН
  • ДЗВІН
  • ДЗВОНИ
  • ЕНЦИКЛОПЕДІЯ УКРАЇНОЗНАВСТВА (ЕУ)
  • ЄНДИК РОСТИСЛАВ-РОМАН
  • ЕНГЕЛЬС (ENGELS) ФРІДРІХ
  • ЄПИСКОПСТВА ІНСТИТУТ У КАТОЛИЦЬКІЙ ЦЕРКВІ
  • ЕРДЕЛІ АДАЛЬБЕРТ МИХАЙЛОВИЧ
  • ЕВЛІЯ ЧЕЛЕБІ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ЄВШАН МИКОЛА
  • ЄВШАН-ЗІЛЛЯ
  • ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ
  • ЄЗУЇТИ
  • ФЕДАК СТЕПАН
  • ФЕДЕНКО ПАНАС ВАСИЛЬОВИЧ
  • ФЕДОРІВ РОМАН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ФЕДОРОВ ІВАН
  • ФІЛАРЕТ, ДЕНИСЕНКО МИХАЙЛО АНТОНОВИЧ
  • ФІЛАТЕЛІЯ
  • ФІЛІГРАНОЛОГІЯ, ФІЛІГРАНОЗНАВСТВО
  • ФІНКЕЛЬ ЛЮДВІК
  • ФІОЛЬ ШВАЙПОЛЬТ
  • ФОМИЧОВ МИХАЙЛО ГЕОРГІЙОВИЧ
  • ФОНД-МУЗЕЙ ДЕРЖАВНІ СКАРБИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
  • ФОСТУН СВЯТОМИР-МИХАЙЛО
  • ФРАНКА ІВАНА НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ У ЛЬВОВІ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1789–1804
  • ФРАНЦИСКАНЦІ
  • ФРОНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ
  • ГАДЖЕГА ЮЛІЙ ПЕТРОВИЧ
  • ГАЙВОРОНСЬКИЙ МИХАЙЛО-ОРЕСТ
  • ГАЛАН ЯРОСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ГАЛКИН ОЛЕКСІЙ СЕМЕНОВИЧ
  • ГАЛЛЕР ЮЗЕФ
  • ГАЛУЩИНСЬКИЙ МИХАЙЛО
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛИЧИНА, ДИСТРИКТ
  • ГАЛИЦЬКА БИТВА 1914
  • ГАЛИЦЬКА КАМПАНІЯ ТУРЕЦЬКО-ТАТАРСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬК
  • ГАЛИЦЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО
  • ГАЛИЦЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ГАЛИЦЬКИЙ КРАЙОВИЙ СЕЙМ
  • ГАЛИЦЬКИЙ ПОХІД ТАТАРСЬКО-НОГАЙСЬКОГО ВІЙСЬКА 1695
  • ГАЛИЦЬКИЙ СТАНОВИЙ СЕЙМ
  • ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ
  • ГАРАСЕВИЧ МИХАЙЛО ГРИГОРОВИЧ
  • ГАСЛО
  • ГАСИН ОЛЕКСА
  • ГАВАТОВИЧ ЯКУБ
  • ГАВРИЛЮК ОЛЕКСАНДР ЯКИМОВИЧ
  • ГАЛИЦЬКА КРАЙОВА ВИСТАВКА 1894.
  • ГАЛИЦКИЙ ИСТОРИЧЕСКИЙ СБОРНИК
  • ГУРТОК ДІЯЧІВ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА (ГДУМ)
  • ГЕ (ҐЕ) МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • ҐЕЦ ЛЕВ ЛЬВОВИЧ
  • ҐЕДРОЙЦ ЄЖИ
  • ГЕЛЬ ІВАН АНДРІЙОВИЧ
  • ҐЕЛЬБЕР НАТАН МІХАЕЛЬ
  • ГЕНОЦИД
  • ГЕРАЛЬДИКА
  • ГЕРАСИМЧУК ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
  • ГЕРАСИМЕНКО МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ГЕРИНОВИЧ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ГЛИНЯНСЬКИЙ ТРАКТ
  • ГНАТЮК ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • ГОЛІНСЬКИЙ МАРЦІН
  • ГОЛОГІРСЬКЕ БРАТСТВО
  • ГОЛОС НАРОДНИЙ
  • ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН ФЕДОРОВИЧ
  • ГОЛОВАЦЬКИЙ ЯКІВ ФЕДОРОВИЧ
  • ГОЛОВІНСЬКИЙ ЮЛІАН
  • ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА
  • ГОЛОВНА УКРАЇНСЬКА РАДА
  • ГОЛУБЕЦЬ МИКОЛА
  • ГОЛИНСЬКИЙ МИХАЙЛО ТЕОДОРОВИЧ
  • ҐОНҐАДЗЕ ГЕОРГІЙ РУСЛАНОВИЧ
  • ГОРБАЧ ОЛЕКСІЙ ТЕОДОРОВИЧ
  • ГОРБОВИЙ ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ
  • ГОРДИНСЬКИЙ СВЯТОСЛАВ ЯРОСЛАВОВИЧ
  • ГОРДИНСЬКИЙ ЯРОСЛАВ АНТОНОВИЧ
  • ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ
  • ГОРЛИЦЬКА БИТВА 1915
  • ГОРНО
  • ГОРОДОЦЬКА БИТВА 1655
  • ГОРСЬКА АЛЛА ОЛЕКСАНДРІВНА
  • ҐОРУК СЕНЬ
  • ГОРИНЬ БОГДАН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ГОРИНЬ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ГОЩАНСЬКИЙ ПОЛК
  • ГОЩИНСЬКИЙ CЕВЕРИН
  • ГОШОВСЬКИЙ БОГДАН
  • ГРЕЦІЯ, ГРЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГРЕКИ В УКРАЇНІ
  • ГРІНЧЕНКО АНАСТАСІЯ БОРИСІВНА
  • ГРОМАДСЬКИЙ ДРУГ
  • ГРОМАДСЬКИЙ ГОЛОС
  • ГРОМАДИ
  • ГРОМНИЦЬКИЙ СИДІР
  • ГРОНДСЬКИЙ САМУЇЛ
  • ГРОШОВИЙ ОБІГ В УКРАЇНІ 14–19 СТОЛІТЬ
  • ГРОШИК РУСЬКИЙ
  • ҐРУНЕВЕҐ МАРТИН ТА ЙОГО ЩОДЕННИКИ
  • ГРУШЕВСЬКА КАТЕРИНА МИХАЙЛІВНА
  • ГРУШЕВСЬКОГО МИХАЙЛА МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ
  • ГРУШЕВСЬКОМУ МИХАЙЛОВІ ПАМ'ЯТНИКИ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МАРКО ФЕДОРОВИЧ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • ГРИЦАЙ ДМИТРО
  • ГРИНЕВИЧЕВА КАТРЯ
  • ГУБКА ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ГУЦУЛЬЩИНА
  • ГУШАЛЕВИЧ ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ГУЗАР ЛЮБОМИР
  • ГЖИЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР ЗЕНОНОВИЧ
  • ГАБСБУРГИ
  • ІБРАГІМА ШИШМАН-ПАШІ КАМПАНІЯ 1675
  • ІКОНИ, УКРАЇНСЬКІ ІКОНИ
  • ІЛЮСТРОВАНА УКРАЇНА
  • ІЛЛЯ
  • ІЛЬНИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ
  • ІМПЕРІЯ
  • ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ, РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ, СРСР, ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ТА ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ, УРСР
  • ІНЛЕНДЕР ЛЮДВІК
  • ІНОЗЕМНИЙ КАПІТАЛ В УКРАЇНІ В 18 – НА ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТЬ
  • ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ІМЕНІ І.КРИП'ЯКЕВИЧА НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ
  • ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ УКРАЇНСЬКА
  • ІРЧАН МИРОСЛАВ
  • ІСАЇВ ПЕТРО-МАРКІЯН ІВАНОВИЧ
  • ІСКРІВСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ
  • ІСЛАМ
  • ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО ПРИ ІМПЕРАТОРСЬКОМУ НОВОРОСІЙСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
  • ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ МІСТА ЛЬВОВА
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ ТА В УКРАЇНСЬКІЙ ДІАСПОРІ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ В 19 СТОЛІТТІ
  • ІСТОРИЧНІ НАУКОВІ ТОВАРИСТВА
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
  • ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЗАПОВІДНИКИ
  • ІТАЛІЙСЬКА КОЛОНІЗАЦІЯ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я
  • ІУДАЇЗМ В УКРАЇНІ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • ІВАНО-ФРАНКОВЕ
  • ІВАНИЧУК РОМАН ІВАНОВИЧ
  • ІВАСЮК ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • ІВАСЮТА МИХАЙЛО КИРИЛОВИЧ
  • ЯЗЛОВЕЦЬ
  • КАЧКОВСЬКИЙ МИХАЙЛО ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КАФЕДРА
  • КАЛЕНДАР ПРОСВІТИ
  • КАЛІНКА ВАЛЕРІЯН
  • КАЛУСЬКИЙ ПОЛК
  • КАЛИНОВИЧ ІВАН ТИТОВИЧ
  • КАМЕНЯР
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАМ'ЯНКА-БУЗЬКА
  • КАНДИБА ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КАНІВ
  • КАПУСТЯНСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КАРАДЖИЧ ВУК СТЕФАНОВИЧ
  • КАРЛОВИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ПРАЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • КАРМАЛЮК ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • КАРМАНСЬКИЙ ПЕТРО СИЛЬВЕСТРОВИЧ
  • КАРПАТО-РУССКИЙ ОСВОБОДИТЕЛЬНЫЙ КОМИТЕТ
  • КАРПАТСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1915
  • КАРПИНЕЦЬ ІВАН
  • КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА В УКРАЇНІ
  • КЕДРИН-РУДНИЦЬКИЙ ІВАН
  • КЕЙВАН ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ХОДОРІВ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ХОЛОДНИЙ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • ХОМИШИН ГРИГОРІЙ
  • ХОТКЕВИЧ ГНАТ МАРТИНОВИЧ
  • ХРОНІКА ЮЗЕФОВИЧА
  • ХРОНОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА
  • ХВОСТЕНКО-ХВОСТОВ ОЛЕКСАНДР ВЕНІАМІНОВИЧ
  • КЛАСИЦИЗМ
  • КЛЬОНОВИЧ СЕБАСТЬЯН-ФАБІАН
  • КЛУБОВ ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ
  • КЛУБИ ТВОРЧОЇ МОЛОДІ В УРСР У 1960-Х РР.
  • КЛЯЧКІВСЬКИЙ РОМАН-ДМИТРО
  • КЛИМІВ ІВАН
  • КЛИМКЕВИЧ РОМАН
  • КНИШ ЗИНОВІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КОБРИНСЬКИЙ ЙОСАФАТ МИКОЛАЙОВИЧ
  • КОХ ГАНС
  • КОЛЬБЕРГ ОСКАР
  • КОЛЕССА ФІЛАРЕТ МИХАЙЛОВИЧ
  • КОЛЕССА ЛЮБКА ОЛЕКСАНДРІВНА
  • КОЛЕССА МИКОЛА ФІЛАРЕТОВИЧ
  • КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ
  • КОМАРНО
  • КОМАРОВ МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ
  • КОМОРОВСЬКИЙ ТАДЕУШ
  • КОМУНІСТИЧНА СПІЛКА МОЛОДІ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ
  • КОНАРСЬКИЙ ШИМОН
  • КОНЦЕНТРАЦІЙНІ ТАБОРИ БІЛЬШОВИЦЬКОГО ТА НАЦИСТСЬКОГО ТОТАЛІТАРНИХ РЕЖИМІВ НА ТЕРИТОРІЇ УСРР–УРСР
  • КОНИК КЛИМ ЙОСИПОВИЧ
  • КОНОНОВИЧ-ГОРБАЦЬКИЙ (ГОРБАЦЬКИЙ) ОСИП
  • КОНОВАЛЕЦЬ ЄВГЕН
  • КОНРАД ДЖОЗЕФ
  • КОНСТИТУЦІЇ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОНВЕНЦІЯ ПРО ОХОРОНУ ВСЕСВІТНЬОЇ КУЛЬТУРНОЇ ТА ПРИРОДНОЇ СПАДЩИНИ 1972
  • КОПЕРНИЦЬКИЙ ІЗИДОР (СИДІР, ІСИДОР) СТАНІСЛАВОВИЧ
  • КОРАБЛЬОВ ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ
  • КОРБУТЯК ВАСИЛЬ ЮЛІЙОВИЧ
  • КОРДОНИ ДЕРЖАВНІ УКРАЇНИ, ПРИНЦИПИ ТА ІСТОРИЧНА ПРАКТИКА ЇХ ВИЗНАЧЕНЬ
  • КОРДУБА МИРОН МИХАЙЛОВИЧ
  • КОРНЯКТ КОНСТАНТИН
  • КОРОННИЙ КРАЙ
  • КОС-АНАТОЛЬСЬКИЙ АНАТОЛІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • КОСАЧ-КРИВИНЮК ОЛЬГА ПЕТРІВНА
  • КОССАК ГРИЦЬ
  • КОСТЕЛЬНИК ГАВРИЇЛ ТЕОДОРОВИЧ
  • КОСТЕНКО ВАЛЕНТИН ГРИГОРОВИЧ
  • КОСТРУБА ТЕОФІЛ
  • КОСЦЮШКО ТАДЕЙ
  • КОСТЮК ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОТКО ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОЦЬ МАРІЯН-ПАВЛО
  • КОВАЧ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • КОВАЛЬЧАК ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • КОВАЛІВ ІВАН
  • КОВАЛЬСЬКИЙ МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • КОВАЛЬСЬКИЙ ВАСИЛЬ
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ
  • КОЗАК ЕДВАРД ТЕОДОРОВИЧ
  • КОЗЛАНЮК ПЕТРО СТЕПАНОВИЧ
  • КРАЄЗНАВСТВО, КРАЄЗНАВСТВО ТА КРАЄНАВСТВО ІСТОРИЧНЕ
  • КРАЙОВИЙ ВИДІЛ
  • КРАКІВСЬКА ДОРОГА
  • КРАКІВСЬКІ ВІСТІ
  • КРАКОВЕЦЬ
  • КРАЛИЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • КРАШЕВСЬКИЙ (KRASZEWSKI) ЮЗЕФ-ІГНАЦИ
  • КРАСІВСЬКИЙ ЗІНОВІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КРАТОХВИЛЯ-ВІДИМСЬКА ЮЗЕФА БОГУСЛАВІВНА
  • КРАВЧЕНКО УЛЯНА
  • КРАВЧЕНКО ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • КРАВЧУК МИХАЙЛО ПИЛИПОВИЧ
  • КРАВЦІВ БОГДАН-ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • КРИЧЕВСЬКИЙ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • КРИЧЕВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • КРИЧИНСЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • КРІЛИК ЙОСИП ВАСИЛЬОВИЧ
  • КРИЛОС
  • КРИМСЬКІ ТАТАРИ
  • КРИП'ЯКЕВИЧ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КРИСА ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КРИВИЦЬКА ЛЕСЯ СЕРГІЇВНА
  • КРИВИЦЬКИЙ ВАЛЬТЕР ГЕРМАНОВИЧ
  • КРИВОНІС МАКСИМ
  • КРИВОНОСЕНКО
  • КРИЖАНИЧ ЮРІЙ
  • КРОХМАЛЬ НАХМАН
  • КРОХМАЛЮК ЮРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • КРУПНИЦЬКИЙ БОРИС ДМИТРОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА ЛАРИСА ІВАНІВНА
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА МАРІЯ СТЕПАНІВНА
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА МАРІЯ ТАРАСІВНА
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА СОЛОМІЯ АМВРОСІЇВНА
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА ВОЛОДИМИРА АНТОНІВНА
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКІ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН ВЛАДИСЛАВОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ ІВАН АНТОНОВИЧ
  • КРВАВИЧ ДМИТРО ПЕТРОВИЧ
  • КРЮКОВ БОРИС ІВАНОВИЧ
  • КШИЖАНОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
  • КУБАЛЯ ЛЮДВІК
  • КУБІЙОВИЧ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • КУДРЯ ДАНИЛО ЄВМЕНОВИЧ
  • КУХАР ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • КУЇЛОВСЬКИЙ-САС ЮЛІЯН
  • КУК ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ
  • КУЛЬЧИЦЬКА ОЛЕНА ЛЬВІВНА
  • КУЛЬЧИЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР
  • КУЛИКІВ
  • КУЛІШ МИКОЛА ГУРОВИЧ
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КУПЧИНСЬКИЙ ОЛЕГ АНТОНОВИЧ
  • КУПЕЦТВО
  • КУРБАС ЛЕСЬ
  • КУРОНЬ ЯЦЕК
  • КУРЯЧА ВІЙНА 1537
  • КУТЕПОВ ОЛЕКСАНДР ПАВЛОВИЧ
  • КУЗЕМСЬКИЙ МИХАЙЛО
  • КУЗНЕЦОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КВАРТНИК
  • КВІТКОВСЬКИЙ ДЕНИС ВАСИЛЬОВИЧ
  • КИЇВСЬКИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ ЦЕРКОВНИЙ СОБОР 1629
  • КИЇВСЬКИЙ КОНТРАКТОВИЙ ЯРМАРОК
  • КИВЕЛЮК ІВАН
  • ЛАБА ВАСИЛЬ
  • ЛАБУНЬКА МИРОСЛАВ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ЛАКОТА ГРИГОРІЙ
  • ЛАПЧИНСЬКИЙ ГЕОРГІЙ (ЮРІЙ) ФЕДОРОВИЧ
  • ЛАЩЕНКО РОСТИСЛАВ МИТРОФАНОВИЧ
  • ЛАВА
  • ЛАВРІВСЬКИЙ ІВАН (ІОАНН) АНДРІЙОВИЧ
  • ЛАВРІВСЬКИЙ ІВАН (ІОАНН) ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛАВРІВСЬКИЙ ЮЛІАН ГРИГОРОВИЧ
  • ЛАЗАРЕНКО ЄВГЕН КОСТЬОВИЧ
  • ЛЕ ІВАН
  • ЛЕГІОН УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
  • ЛЕГІОНИ ПОЛЬСЬКІ
  • ЛЕМКІВЩИНА
  • ЛЕНІНА ОРДЕН
  • ЛЕНКАВСЬКИЙ СТЕПАН
  • ЛЕПКИЙ БОГДАН СИЛЬВЕСТРОВИЧ
  • ЛЕПКИЙ ЛЕВ СИЛЬВЕСТРОВИЧ
  • ЛЕСЕВИЧ ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ
  • ЛЄСКОВ МИКОЛА СЕМЕНОВИЧ
  • ЛЕВИНСЬКИЙ ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ЛЕВИЦЬКА (ЛЕВИЦЬКА-КРУШЕЛЬНИЦЬКА) ГАЛИНА ЛЬВІВНА
  • ЛЕВИЦЬКИЙ АНАТОЛЬ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ БОРИС ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ ДМИТРО ПАВЛОВИЧ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН ОМЕЛЯНОВИЧ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ КОСТЬ АНТОНОВИЧ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ МИХАЇЛ (МИХАЙЛО)
  • ЛЕВИЦЬКИЙ ВЕНЕДИКТ
  • ЛИЧАКІВСЬКИЙ ЦВИНТАР
  • ЛИННИЧЕНКО ІВАН АНДРІЙОВИЧ
  • ЛИПА ІВАН ЛЬВОВИЧ
  • ЛИПА ЮРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЛИПИНСЬКИЙ В'ЯЧЕСЛАВ (ВАЦЛАВ-ВІКЕНТІЙ) КАЗИМИРОВИЧ
  • ЛІСКЕ ФРАНЦІШЕК-КСАВЕРИ
  • ЛИСЬКО ЗІНОВІЙ
  • ЛІСОВСЬКИЙ РОБЕРТ АНТОНОВИЧ
  • ЛІСТ (LIST) ФЕРЕНЦ
  • ЛИСТОПАДОВА НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ В ГАЛИЧИНІ 1918.
  • ЛІТЕРАТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХІДНЯ УКРАЇНА, СПІЛКА РЕВОЛЮЦІЙНИХ ПИСЬМЕННИКІВ ЗАХІДНЯ УКРАЇНА, ЛІТЕРАТУРНО-АРТИСТИЧНЕ ТОВАРИСТВО У КИЄВІ
  • ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК
  • ЛІТОПИС “ЧЕРВОНОЇ КАЛИНИ”
  • ЛИТОВЦІ В УКРАЇНІ
  • ЛИТВИНЕНКО ІВАН ДАНИЛОВИЧ
  • ЛИТВИНЕНКО СЕРГІЙ
  • ЛИТВИНОВА (ЛИТВИНОВА-БАРТОШ) ПЕЛАГЕЯ (ПОЛІНА) ЯКІВНА
  • ЛИТВИНОВИЧ СПИРИДОН
  • ЛИЗОГУБІВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ЛОДІЙ ПЕТРО ДМИТРОВИЧ
  • ЛОКАЦІЯ
  • ЛОПАТИНСЬКА ФІЛОМЕНА МИКОЛАЇВНА
  • ЛОСЬ ЯН-СТАНІСЛАВ
  • ЛОЗИНСЬКИЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛОЗІНСЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ
  • ЛУКАСЕВИЧ ЄВМЕН
  • ЛУКІЯНОВИЧ ДЕНИС ЯКОВИЧ
  • ЛУПУ (ЛУПУЛ) ВАСИЛЬ
  • ЛУЦIВ ЛУКА
  • ЛУЦЬКИЙ ОСТАП МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛУЖАНИ
  • ЛЬВІВСЬКА БРАТСЬКА ДРУКАРНЯ
  • ЛЬВІВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА
  • ЛЬВІВСЬКА ДОРОГА
  • ЛЬВІВСЬКА ГАЛЕРЕЯ МИСТЕЦТВ
  • ЛЬВІВСЬКА ІСТОРИЧНА ШКОЛА
  • ЛЬВІВСЬКА МАЇВКА 1890
  • ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМЕНІ В.СТЕФАНИКА НАН УКРАЇНИ (ЛННБУ)
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЛЬВІВСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1920
  • ЛЬВІВСЬКЕ БРАТСТВО, СВЯТО-УСПЕНСЬКЕ СТАВРОПІГІЙСЬКЕ БРАТСТВО У ЛЬВОВІ, ЛЬВІВСЬКА СТАВРОПІГІЯ
  • ЛЬВІВСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1848
  • ЛЬВІВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА
  • ЛЬВІВСЬКІ ОБЛОГИ 1648, 1655, 1672
  • ЛЬВІВСЬКО-CАНДОМИРСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • ЛЬВІВСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ
  • ЛЬВІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ
  • ЛЬВІВСЬКИЙ ПРАВОСЛАВНО-УНІЙНИЙ ЦЕРКОВНИЙ СОБОР 1629
  • ЛЬВІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПРОМИСЛОВИЙ МУЗЕЙ
  • ЛЬВІВСЬКИЙ ПРОЦЕС ОУН 1936
  • ЛЬВІВСЬКИЙ СОБОР 1946
  • ЛЬВІВСЬКИЙ ТАЄМНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ЛЯШ КАРЛ ФОН
  • ЛЯСОТА (ЛАСОТА) ФОН СТЕБЛАУ
  • ЛИСЕНКО МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ
  • ЛИСИЙ АНАТОЛІЙ
  • ЛИСИЙ ВОЛОДИМИР ДАНИЛОВИЧ
  • ЛЮБАЧІВСЬКИЙ МИРОСЛАВ-ІВАН
  • ЛЮБЛІНСЬКИЙ ТРИБУНАЛ
  • ЛЮДКЕВИЧ СТАНІСЛАВ ПИЛИПОВИЧ
  • ЛЮТЕРАНСТВО
  • МАДЗІНІ (MAZZINI) ДЖУЗЕППЕ
  • МАЄВСЬКИЙ КАЗИМИР-ВЛАДИСЛАВ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МАКАРІЙ ІІ
  • МАКІВКА СТЕПАН АДАМОВИЧ
  • МАКОВЕЙ ОСИП СТЕПАНОВИЧ
  • МАКСИМЕНКО ФЕДІР ПИЛИПОВИЧ
  • МАКУХ ІВАН ІЛЛІЧ
  • МАЛИЦЬКА КОСТЯНТИНА ІВАНІВНА
  • МАНДРІВНІ ДРУКАРНІ
  • МАНЬДЖУРСЬКИЙ ВІСТНИК
  • МАНЬКОВСЬКИЙ ПЙОТР-ЯН
  • МАРИНОВИЧ МИКОЛА
  • МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
  • МАРКІНА ВАЛЕНТИНА ОЛЕКСІЇВНА
  • МАРКОВ ДМИТРО АНДРІЙОВИЧ
  • МАРКОВ ОСИП АНДРІЙОВИЧ
  • МАРКОВИЧ ЯКІВ АНДРІЙОВИЧ
  • МАРКС КАРЛ ТА УКРАЇНА
  • МАРТИНЕЦЬ ВОЛОДИМИР ЄВГЕНОВИЧ
  • МАРУНЧАК МИХАЙЛО ГРИГОРОВИЧ
  • МАСОНСТВО, ФРАНКМАСОНСТВО
  • МАТЧАК МИХАЙЛО
  • МАТЛА ЗИНОВІЙ
  • МАЦЕЙКО ГРИГОРІЙ
  • МАЦЮК ОРЕСТ-НЕСТОР ЯРОСЛАВОВИЧ
  • МАЗАРАКІ
  • МАЗЕПА ІСААК ПРОХОРОВИЧ
  • МАЗЕПИНСТВО
  • МЕДВЕДСЬКИЙ (NIEDZWIEDZKI) ЮЛІЯН
  • МЕДВІДЬ ЛЮБОМИР МИРОСЛАВОВИЧ
  • МЕДЖИБІЖ
  • МЕЛЕНЕВСЬКИЙ МАРКІЯН (МАР'ЯН, ЮЛІЙ) МАР'ЯНОВИЧ
  • МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС
  • МЕНЦИНСЬКИЙ МОДЕСТ ОМЕЛЯНОВИЧ
  • МІГРАЦІЯ ВНУТРІШНЯ
  • МІХАЛ-КОРИБУТ ВИШНЕВЕЦЬКИЙ, МІХАЛ-ТОМАШ-КОРИБУТ ВИШНЕВЕЦЬКИЙ
  • МІЩАНИ
  • МІСТО
  • МІЦКЕВИЧ АДАМ
  • МІЯКОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВАРЛАМОВИЧ
  • МІЗЕС ЛЮДВІГ ФОН
  • МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНІСТІВ ТА МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ УКРАЇНІСТІВ
  • МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ ІСТОРИКІВ
  • МІЖНАРОДНИЙ КОМІТЕТ ІСТОРИЧНИХ НАУК (МКІН)
  • МІЖПАРТІЙНА РАДА
  • МОГИЛА ПЕТРО СИМЕОНОВИЧ
  • МОГИЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН
  • МОКРСЬКИЙ-ГОЦЕЛЬ АНДРІЙ
  • МОЛДАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • МОЛДОВСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ШЛЯХ
  • МОЛОДА МУЗА
  • МОНЕТНИЙ ДВІР
  • МОРДЕХАЙ
  • МОРОЗ ОСИП ГРИГОРОВИЧ
  • МОРОЗ ВАЛЕНТИН ЯКОВИЧ
  • МОРШИН
  • МОСКВОФІЛЬСТВО
  • МОСТИСЬКА
  • МОЗАЛЕВСЬКИЙ ІВАН ІВАНОВИЧ
  • МСТИСЛАВ
  • МУДРИЙ ВАСИЛЬ
  • МУКАЧЕВЕ
  • МУХИ ПОВСТАННЯ 1490–1492
  • МУЛИК-ЛУЦИК ЮРІЙ
  • МУЗЕЇ ІСТОРИЧНІ
  • МУЗЕЙ СТАВРОПІГІЙСЬКОГО ІНСТИТУТУ
  • МУЗЕЙНА СПРАВА В УКРАЇНІ
  • МУЗИКА ЯРОСЛАВА ЛЬВІВНА
  • МИХАЛЬЧУК КОСТЯНТИН ПЕТРОВИЧ
  • МИКОЛАЇВ
  • МИКИТЕЙ ГРИГОРІЙ
  • МИКИТКА ОСИП
  • МИР
  • МИРОН ДМИТРО
  • МИШУГА ЛУКА
  • МИШУГА ОЛЕКСАНДР ПИЛИПОВИЧ
  • МИТНА КОМОРА
  • МИТНА СИСТЕМА
  • МИТО ГОЛОВНЕ
  • НАДСЯННЯ
  • НАЛЕПИНСЬКА-БОЙЧУК СОФІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
  • НАНКЕ ЧЕСЛАВ
  • НАРБУТ ГЕОРГІЙ (ЮРІЙ) ІВАНОВИЧ
  • НАРОД
  • НАРОДНА РАДА
  • НАРОДНИЙ ДІМ У ЛЬВОВІ
  • НАРОДНИЙ РУХ УКРАЇНИ
  • НАРОДОВЦІ
  • НАША КУЛЬТУРА
  • НАШІ ДНІ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНОЗНАВЦІВ
  • НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ
  • НАЦІОНАЛЬНА ПРЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ У ЛЬВОВІ ІМЕНІ АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ІМ. КОРОЛЯ ЯНА ІІІ У ЛЬВОВІ
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • НАВРОЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР
  • НАЗАРКО ІРИНЕЙ
  • НАЗАРУК ОСИП ТАДЕЙОВИЧ
  • НЕБАБА МАРТИН
  • НЕКРОПОЛІСТИКА
  • НЕМ'ЄР ЛУЇС
  • НЕРОНОВИЧ ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ
  • НЄСЄЦЬКИЙ КАСПЕР
  • НІМЕЦЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА 1939
  • НОЛЬДЕ БОРИС ЕМАНУЇЛОВИЧ
  • НОВА ЕРА
  • НОВА ЗОРЯ
  • НОВАКІВСЬКИЙ ОЛЕКСА ХАРЛАМПІЙОВИЧ
  • НОВІ МАТЕРІАЛИ З АРХЕОЛОГІЇ ПРИКАРПАТТЯ І ВОЛИНІ
  • НОВІ ШЛЯХИ - ЖУРНАЛ
  • НОВИЙ ЧАС
  • НИЖАНКІВСЬКИЙ ОСТАП ЙОСИПОВИЧ
  • НИЖАНКОВИЧІ
  • ОБЕРТИН
  • ОДЕСЬКЕ АРХЕОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • ОГЛОБЛИН ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
  • ОГОНОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • ОГОНОВСЬКИЙ ОМЕЛЯН МИХАЙЛОВИЧ
  • ОГОНОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ
  • ОЙСТРАХ ДАВИД ФЕДОРОВИЧ
  • ОХМАТІВСЬКА БИТВА 1655
  • ОХОРОНА ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ
  • ОХРИМОВИЧ (ОХРІМОВИЧ) ВОЛОДИМИР ЮЛІАНОВИЧ
  • ОХРИМОВИЧ ВАСИЛЬ ОСТАПОВИЧ
  • О'КОННОР-ВІЛІНСЬКА ВАЛЕРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
  • ОКУНЕВСЬКА-МОРАЧЕВСЬКА СОФІЯ
  • ОЛЕКСЮК МИРОСЛАВ МИРОНОВИЧ
  • ОЛЕСЬКО
  • ОЛЕСНИЦЬКИЙ ЄВГЕН
  • ОЛЬХОВСЬКИЙ АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ОЛЬЖИЧ О.
  • ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО ІВАН ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ОПІЛЬСЬКИЙ ЮЛІАН
  • ОРДЕНИ УКРАЇНИ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ОСЬМАК КИРИЛО ІВАНОВИЧ
  • ОСНОВА - ГАЗЕТА
  • ОССОЛІНЕУМ
  • ОССОЛІНСЬКИЙ ЮЗЕФ-МАКСИМІЛІАН
  • ОСТРОВЕРХА МИХАЙЛО
  • ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ
  • ОСВІТА ЖІНОЧА В УКРАЇНІ
  • ОСВІТНІ ТОВАРИСТВА В УКРАЇНІ
  • ОТМАРШТАЙН ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ОУНІВСЬКЕ ПІДПІЛЛЯ НА ТЕРИТОРІЇ НІМЕЧЧИНИ 1941 –1943
  • ОЗАРКЕВИЧ ІВАН
  • ПАЧОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ
  • ПАЛІЇВ ДМИТРО
  • ПАЛІЙ АНДРІЙ
  • ПАНЧ ПЕТРО ЙОСИПОВИЧ
  • ПАНЕЙКО ВАСИЛЬ
  • ПАНЬКЕВИЧ ІВАН
  • ПАНТЕЛЕЙМОНА ЦЕРКВА
  • ПАПЕ ФРИДРИХ
  • ПАПРОЦЬКИЙ БАРТОШ
  • ПАРАЩУК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ПАРТИЦЬКИЙ ОМЕЛЯН
  • ПАСТЕРНАК ЄВГЕН ІВАНОВИЧ
  • ПАТОН БОРИС ЄВГЕНОВИЧ
  • ПАТРІОТИЧНІ РУХИ В УКРАЇНІ 1941–1945
  • ПАТРИЦІАТ
  • ПАВЛИК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ПАВЛИК ОСТАП ЯКОВИЧ
  • ПЧІЛКА ОЛЕНА
  • ПЕКАЛІД СИМОН
  • ПЕЛЕНСЬКИЙ ЙОСИП ГАВРИЛОВИЧ
  • ПЕЛЕНСЬКИЙ ЄВГЕН-ЮЛІЙ
  • ПЕЛЕНСЬКИЙ ЗЕНОН ПАВЛОВИЧ
  • ПЕЛЕНСЬКИЙ ЗИНОВІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • ПЕРЕМИШЛЬ
  • ПЕРЕМИШЛЯНИ
  • ПЕРЕСАДА-СУХОДОЛЬСЬКИЙ МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ
  • ПЕРЕТЦ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПЕРФЕЦЬКИЙ РОМАН
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПЕТЛЮРА СИМОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПЕТРАХНОВИЧ (МОРОХОВСЬКИЙ) МИКОЛА
  • ПЕТРУШЕВИЧ АНТІН СТЕПАНОВИЧ
  • ПЕТРУШЕВИЧ ЄВГЕН ОМЕЛЯНОВИЧ
  • ПЕТРИЦІЙ ЯН-ІННОЦЕНТІЙ
  • ПФІСТЕР ЙОГАН
  • ПІДГАЙЦІ
  • ПІДКОВА ІВАН
  • ПІДЛЯШШЯ
  • ПІДПІЛЛЯ АНТИФАШИСТСЬКЕ
  • ПІДПІЛЛЯ ЛЕГЕНДОВАНЕ
  • ПІДПІЛЛЯ НАЦІОНАЛІСТИЧНЕ В УКРАЇНІ
  • ПІЛСУДСЬКИЙ ЮЗЕФ-КЛЕМЕНС
  • ПІНЗЕЛЬ ЙОГАН-ГЕОРГ
  • ПІВДЕНЬ, ГРУПА АРМІЙ
  • ПІВДЕННО-СХІДНИЙ НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ У ПЕРЕМИШЛІ
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • ПІВГРІШ
  • ПІВНІЧНА ВІЙНА 1700–1721, ВЕЛИКА ПІВНІЧНА ВІЙНА, ТРЕТЯ ПІВНІЧНА ВІЙНА
  • ПІВТОРАК
  • ПЛАЙ
  • ПЛАСТ, УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАСТОВИЙ УЛАД
  • ПЛЕТЕНЕЦЬКИЙ ЄЛИСЕЙ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОДОЛИНСЬКИЙ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
  • ПОХІДНІ ГРУПИ ОУН
  • ПОЛЯЧКУВНА ХЕЛЕНА
  • ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ
  • ПОЛОНСЬКА-ВАСИЛЕНКО НАТАЛІЯ ДМИТРІВНА
  • ПОЛЬСЬКА ЛІКВІДАЦІЙНА КОМІСІЯ
  • ПОЛЬСЬКА ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ
  • ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1939
  • ПОЛТАВА ПЕТРО
  • ПОЛТАВСЬКИЙ ПОЛК
  • ПОНЯТЕНКО ПРОКІП ДМИТРОВИЧ
  • ПОНЯТОВСЬКИЙ ЮЗЕФ-АНТОНІ
  • ПОПОВ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • ПОПОВИЧ ОМЕЛЯН
  • ПОРШ МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ПОСТОЛЮК ПЕТРО
  • ПОТІЧНИЙ ПЕТРО-ЙОСИФ
  • ПОТОЦЬКА СОФІЯ КОСТЯНТИНІВНА
  • ПОТОЦЬКИЙ АНДЖЕЙ
  • ПОТОЦЬКИЙ ПАВЛО ПЛАТОНОВИЧ
  • ПОТУЛЬНИЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР АРНОЛЬДОВИЧ
  • ПОВСТАНСЬКО-ПАРТИЗАНСЬКИЙ ШТАБ
  • ПОЗЕН ЛЕОНІД ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ПОЗИЧАНЮК ЙОСИП
  • ПРАЦА
  • ПРАВЕДНИКИ НАРОДІВ СВІТУ
  • ПРАВО СКЛАДУ
  • ПРАВОЗАХИСНИЙ РУХ В УРСР В 1960–1980-ТІ РОКИ
  • ПРАВИЛА ПУБЛІКАЦІЇ АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВ
  • ПРОХАСКА АНТОНІЙ
  • ПРОСВІТА, ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • ПРОСВІТА (1941–1943)
  • ПРОСВІТА (1868–1939)
  • ПРОЦЕС 59-ТИ 1941
  • ПРИКАРПАТСКАЯ РУСЬ
  • ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
  • ПШИЛЕНЦЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • ПТАСЬНІК ЯН
  • ПУЛЮЙ ІВАН ПАВЛОВИЧ
  • ПИЛЯВЕЦЬКА БИТВА 1648
  • ПИЛИПЧУК ПИЛИП КАЛЕНИКОВИЧ
  • РАЧИНСЬКИЙ АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • РАДЗИМІНСЬКИЙ ЛЮБА ЗИГМУНД
  • РАДЗИМОВСЬКА ВАЛЕНТИНА ВАСИЛІВНА
  • РАЄВСЬКИЙ МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ
  • РАХМАННИЙ РОМАН
  • РАРЕШ ПЕТРО ІV
  • РАТУША
  • РАВА-РУСЬКА
  • РЕБЕТ ЛЕВ
  • РЕФОРМАТСЬКІ ЦЕРКВИ
  • РЕСТИТУЦІЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ
  • РЕВОЛЮЦІЇ В ЄВРОПІ 1848–1849 РОКІВ
  • РЕВОЛЮЦІЙНА УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ
  • РЯБКОВ ПАВЛО ЗАХАРОВИЧ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РІДНА ШКОЛА
  • РОГАЛЯ САМІЙЛО
  • РОГАТИНЕЦЬ ІВАН КУЗЬМИЧ
  • РОГАТИНЕЦЬ ЮРІЙ КУЗЬМИЧ
  • РАГОЗА МИХАЇЛ
  • РОЛАНД
  • РОЛЛЄ ЮЗЕФ-АНТОНІЙ
  • РОМАНЧУК ЮЛІЯН
  • РОМАНІВ ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ
  • РОСІЯНИ В УКРАЇНІ
  • РОСІЙСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА 1654–1667
  • РОЗДОЛЬСЬКИЙ РОМАН
  • РОЖАНКОВСЬКИЙ ТЕОДОР
  • РУДЮК ДИМИТРІЙ
  • РУДКИ
  • РУДНИЦЬКА МІЛЕНА
  • РУДНИЦЬКИЙ АНТІН
  • РУДНИЦЬКИЙ ІВАН
  • РУДНИЦЬКИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • РУДНИЦЬКИЙ СТЕПАН ЛЬВОВИЧ
  • РУДОМИЧ ВАСИЛЬ
  • РУКОПИСНА КНИГА
  • РУСАЛКА ДНІСТРОВАЯ - АЛЬМАНАХ (1837)
  • РУСЬКА БЕСІДА
  • РУСЬКА ІСТОРИЧНА БІБЛІОТЕКА
  • РУСЬКЕ ГЕНЕРАЛЬНЕ СТАРОСТВО
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • РУСЬКІ РАДИ В ГАЛИЧИНІ
  • РУСЬКО-УКРАЇНСЬКА РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ (РУРП)
  • РУСЬКИЙ СОБОР
  • РУССКОЕ СЛОВО
  • РУСТИКАЛЬНИЙ БАНК
  • РУТКОВИЧ ІВАН
  • РИНОК, АНСАМБЛЬ ПЛОЩІ У ЛЬВОВІ
  • РЖЕГОРЖ ФРАНТІШЕК
  • САДОВСЬКИЙ МИКОЛА КАРПОВИЧ
  • САМБІР
  • САМІЙЛЕНКО ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • САМОЙЛОВИЧА І. ТА РОМОДАНОВСЬКОГО Г. ПРАВОБЕРЕЖНА КАМПАНІЯ 1674
  • САМОСТІЙНА УКРАЇНА - ПРАЦЯ М. МІХНОВСЬКОГО (1900)
  • САМВИДАВ
  • САНГУШКО РОМАН ДАМІАН
  • САНОК
  • САПІГА ЛЕВ 1803–1878
  • САВЧЕНКО ФЕДІР ЯКОВИЧ
  • ЩЕРБАКІВСЬКИЙ ВАДИМ МИХАЙЛОВИЧ
  • ЩУРАТ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • ЩИРЕЦЬ, СМТ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СЕЙБР-СВІТЛО – УКРАЇНСЬКО-АМЕР. ДОБРОЧИННИЙ ФОНД
  • СЕЛЬСЬКИЙ РОМАН ЮЛІАНОВИЧ
  • СЕМБРАТОВИЧ ЙОСИФ
  • СЕМБРАТОВИЧ СИЛЬВЕСТР
  • СЕМКОВИЧ ВЛАДИСЛАВ
  • СЕНЯВСЬКІ
  • СЕРЕДНІ ВІКИ ПЕРІОД
  • СЕЦЕСІЯ
  • СФРАГІСТИКА
  • ШАЙНОХА КАРОЛЬ
  • ШАНДРУК ПАВЛО ФЕОФАНОВИЧ
  • ШАРАНЕВИЧ ІСИДОР
  • ШАШКЕВИЧ МАРКІЯН
  • ШАШКЕВИЧІАНА - ЖУРНАЛ
  • ШЕЛІГА ЯН
  • ШЕМЕТ МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • ШЕПТИЦЬКИЙ АНДРЕЙ
  • ШЕВЧЕНКА ТАРАСА НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ, НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • ШЕВЕЛЬОВ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ШЛЕМКЕВИЧ МИКОЛА
  • ШЛЯХ ПЕРЕМОГИ, ТИЖНЕВИК
  • ШЛЯХЕТСЬКІ ПРАВА МІСТ
  • ШНАЙДЕР АНТОН
  • ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ
  • ШОРР МОЙЖЕШ
  • ШОСТАК, МОНЕТА
  • ШРАГ МИКОЛА ІЛЛІЧ
  • ШТЕФАН III ВЕЛИКИЙ
  • ШТОКАЛО ЙОСИП ЗАХАРОВИЧ
  • ШУХЕВИЧ РОМАН ОСИПОВИЧ
  • ШУХЕВИЧ ВОЛОДИМИР ОСИПОВИЧ
  • ШУЛЬЦ БРУНО
  • ШУМЛЯНСЬКИЙ ЙОСИП
  • ШВЕЙЦАРІЯ
  • СІЧ ЛЬВІВСЬКА
  • СІЧ - ОРГАНІЗАЦІЯ ГАЛИЧИНИ
  • СІЧИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ЮХИМОВИЧ
  • СІКОРСЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ-ЕВГЕНІУШ
  • СІМОВИЧ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
  • СІНГАЛЕВИЧ ВОЛОДИМИР
  • СІОН РУСЬКИЙ
  • СІТОН-ВОТСОН РОБЕРТ ВІЛЬЯМ
  • СХОДОЗНАВСТВО, ОРІЄНТАЛІСТИКА
  • СКОЛЬСЬКИЙ (СКУЛЬСЬКИЙ) АНДРІЙ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ДАНИЛО
  • СКОРОПИС-ЙОЛТУХОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ФІЛАРЕТОВИЧ
  • СКОРИК МИРОСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
  • СКРУТЕНЬ ІВАН-ЙОСАФАТ
  • СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО Г. М.)
  • СЛЄПЧЕНКО ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО
  • СЛОВАКИ В УКРАЇНІ
  • СЛОВ'ЯНСЬКИЙ ІНСТИТУТ У ПРАЗІ
  • СЛОВО - ЧАСОПИС
  • СЛЬОЗКА МИХАЙЛО
  • СЛУЖБА БЕЗПЕКИ ОУН
  • СМОЛЬКА ФРАНЦІШЕК
  • СМОЛЬКА СТАНІСЛАВ
  • СМОЛОСКИПИ УКР. ЧАСОПИС (1927-1929)
  • СМИРНОВ МИХАЙЛО ПАВЛОВИЧ
  • СНЯТИН, МІСТО ІВАНО-ФРАНКОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СОБЄСЬКИЙ ВАЦЛАВ
  • СОБОР РУСЬКИХ УЧЕНИХ - З'ЇЗД У ЛЬВОВІ (1848)
  • СОЮЗ ДРУЗІВ НАРОДУ
  • СОЮЗ УКРАЇНСЬКИХ СТУДЕНТСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ПІД ПОЛЬЩЕЮ (СУСОП)
  • СОЮЗ ВІЛЬНИХ ГАЛИЧАН
  • СОЮЗ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ (СВУ)
  • СОЮЗ МІСТ - ГРОМАДСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ
  • СОКАЛЬ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СОХАНЕВИЧ СТЕФАН
  • СОЛІКОВСЬКИЙ ЯН-ДИМІТР
  • СОНЕВИЦЬКИЙ ЛЕОНІД МИХАЙЛОВИЧ
  • СОСЕНКО МОДЕСТ ДАНИЛОВИЧ
  • СПІЛКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА 1904
  • СПІВДРУЖНІСТЬ ПОЛЬСЬКОГО НАРОДУ
  • СТАДНИК ЙОСИП ДМИТРОВИЧ
  • СТАХІВ МАТВІЙ ІВАНОВИЧ
  • СТАНІСЛАВСЬКИЙ ЯН
  • СТАНИЦЯ
  • СТАРЧУК ІВАН ДАНИЛОВИЧ
  • СТАРОСОЛЬСЬКИЙ ВОЛОДИМИР
  • СТАРОСТВО
  • СТАРОУКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
  • СТАРУХ ЯРОСЛАВ
  • СТАРИЙ САМБІР, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРІНОВ ІЛЛЯ ГРИГОРОВИЧ
  • СТАВНИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ
  • СТАВРОПІГІЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ У ЛЬВОВІ
  • СТЕФАНІВ ГНАТ ПЕТРОВИЧ
  • СТЕФАНИК ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ
  • СТЕФАНИК ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • СТЕПАНЕНКО ІВАН НИКИФОРОВИЧ
  • СТЕПАНІВ-ДАШКЕВИЧ ОЛЕНА
  • СТЕЦЬКО ЯРОСЛАВА ЙОСИПІВНА
  • СТЕЦЬКО ЯРОСЛАВ СЕМЕНОВИЧ
  • СТРОНЬСКИЙ СТАНІСЛАВ
  • СТРУК ДАНИЛО ЄВСТАХІЙОВИЧ
  • СТРИЙ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТРИПСЬКИЙ ГІАДОР (ЯДОР)
  • СТУДЕНТСЬКИЙ ПРАПОР, ЖУРНАЛ 1943-1944
  • СТУДИНСЬКИЙ КИРИЛО ЙОСИПОВИЧ
  • СУЧАСНИК, КЛУБ ТВОРЧОЇ МОЛОДІ
  • СУЛІМІРСЬКИЙ ТАДЕУШ
  • СУШКО РОМАН
  • СВЄНЦІЦЬКИЙ ІЛАРІОН СЕМЕНОВИЧ
  • СВІДКИ ЄГОВИ
  • СВІДЗИНСЬКИЙ МИХАЙЛО
  • СВЄНЦІЦЬКА ВІРА ІЛАРІОНІВНА
  • СВІТ, ЩОМІСЯЧНИК (1881-1882)
  • СВОБОДА - ТИЖНЕВИК, ЛЬВІВ (1897-1938)
  • СИМОНЕНКО РЕМ ГЕОРГІЙОВИЧ
  • СИСИН ФРАНК-ЕДВАРД
  • ТАБОРИ ДЛЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ НА ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ 1941–1944
  • ТАБОРИ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
  • ТАЛМУД
  • ТАНЮК ЛЕСЬ
  • ТАРНАВСЬКИЙ МИРОН ОМЕЛЯНОВИЧ
  • ТАРНОВСЬКИЙ ЯН
  • ТЕКСТОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА
  • ТЕЛІГА ОЛЕНА
  • ТЕМНИЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
  • ТЕОЛОГІЯ
  • ТЕРЕЛЯ ЙОСИП МИХАЙЛОВИЧ
  • ТЕРЛЕЦЬКИЙ ІПОЛІТ
  • ТЕРЛЕЦЬКИЙ ОМЕЛЯН АНТОНОВИЧ
  • ТЕРЛЕЦЬКИЙ ОСТАП СТЕПАНОВИЧ
  • ТЕРНОПІЛЬ
  • ТЕВТОНСЬКИЙ ОРДЕН
  • ТЯГНО БОРИС ХОМИЧ
  • ТИЩЕНКО ЮРІЙ ПИЛИПОВИЧ
  • ТЮТЮННИК ГРИГОРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ТЮТЮННИК ЮРІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • ТЮРМА НА ЛОНЦЬКОГО, НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ-МЕМОРІАЛ ЖЕРТВ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
  • ТОМАШІВСЬКИЙ СТЕПАН ТЕОДОРОВИЧ
  • ТОРГИ
  • ТОВАРИСТВО ЛЕВА
  • ТОВАРИСТВО ПРИХИЛЬНИКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
  • ТОВАРИСТВО ПРИЯТЕЛІВ РУСІ
  • ТОВАРИСТВО ДЛЯ РОЗВОЮ РУСЬКОЇ ШТУКИ
  • ТОВСТЕ, СМТ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТРЕБНИК ПЕТРА МОГИЛИ
  • ТРУШ ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ТРИЛЬОВСЬКИЙ КИРИЛО ЙОСИПОВИЧ
  • ЦЕГЕЛЬСЬКИЙ ЛОНГИН МИХАЙЛОВИЧ
  • ЦЕЛЕВИЧ ЮЛІАН АНДРІЙОВИЧ
  • ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ (ЦДВР)
  • ЦЕНТРАЛЬНА РАДА НАРОДОВА
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У ЛЬВОВІ
  • ЦЯПКА ІВАН
  • ЦІЛИННИХ ЗЕМЕЛЬ ОСВОЄННЯ
  • ЦЮЦЮРА ТЕОДОР БОГДАН
  • ТУГАЙ-БЕЙ
  • ТУЛА-БУКА, ХАН
  • ТУРКА, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТИКТОР ІВАН
  • ТИМЧАСОВІ УПРАВЛІННЯ
  • ТИМФ, МОНЕТА
  • ТИСАРОВСЬКИЙ ЄРЕМІЯ
  • ТИШКЕВИЧ МИХАЙЛО
  • ТИСМЕНИЦЯ, МІСТО
  • ТИСОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР
  • УНІЙНИЙ ЦЕРКОВНИЙ СОБОР 1629
  • УНІВСЬКА ДРУКАРНЯ
  • УРБАНІСТИКА ІСТОРИЧНА
  • УСТИЯНОВИЧ МИКОЛА ЛЕОНТІЙОВИЧ
  • ВАГИЛЕВИЧ ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ВАХНЯНИН АНАТОЛЬ
  • ВАЛЛІ
  • ВАЛЬНИЙ СЕЙМ
  • ВАРИНСЬКИЙ ЛЮДВИК СЕВЕРИНОВИЧ
  • ВАСИЛЕВСЬКА ВАНДА ЛЬВІВНА
  • ВАСИЛІАНСЬКІ ШКОЛИ
  • ВАВРИСЕВИЧ МИКОЛА
  • ВЧЕНИЙ ГУРТОК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ
  • ВЕЧЕРНИЦІ
  • ВЕЙЦКІВСЬКИЙ ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ВЕХТЕР ОТТО
  • ВЕЛИЧКІВСЬКИЙ МИКОЛА
  • ВЕЛИКА ДОРОГА
  • ВЕНЯВСЬКИЙ ГЕНРИК
  • ВЕРЕЩИНСЬКИЙ МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • ВЕРГУН ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • ВЕРХОВИНЕЦЬ ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ВЕРЛАН
  • ВЕСЕЛОВСЬКИЙ ЯРОСЛАВ ІВАНОВИЧ
  • ВЕТУХІВ МИХАЙЛО ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ВІДРОДЖЕННЯ І УКРАЇНА
  • ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНІ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ В ГІТЛЕРІВСЬКИХ СПЕЦТАБОРАХ
  • ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ
  • ВІКНА
  • ВІЛЬДЕ ІРИНА
  • ВІЛЬНЮС
  • ВІЛЬНЮСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ВІРМЕНО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
  • ВІСНИК ДЛЯ РУСИНІВ АВСТРІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
  • ВІСТНИК, МІСЯЧНИК ЛІТЕРАТУРИ, МИСТЕЦТВА, НАУКИ Й ГРОМАДСЬКОГО ЖИТТЯ
  • ВІТГЕНШТЕЙН ПЕТРО ХРИСТИЯНОВИЧ
  • ВІТОШИНСЬКИЙ-ДОБРОВОЛЯ ЙОСИП-МИХАЙЛО
  • ВІЖЕНЕР БЛЕЗ ДЕ
  • ВОЙНИЧ ЕТЕЛЬ ЛІЛІАН
  • ВОЛОСЬКИЙ ШЛЯХ
  • ВОРОБКЕВИЧ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ВОВЧУХІВСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1919
  • ВОЗНЯК МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ
  • ВРОЦЛАВСЬКА ДОРОГА
  • ВСЕУКРАЇНСЬКІ З'ЇЗДИ СТУДЕНТІВ
  • ВИГОВСЬКИЙ ІВАН ОСТАПОВИЧ
  • ВИНАР ЛЮБОМИР РОМАН
  • ВИЩА ОСВІТА В УКРАЇНІ
  • ВИШНЕВЕЦЬКИЙ ЯРЕМА (ІЄРЕМІЯ)
  • ВИСЛОУХ БОЛЕСЛАВ
  • ВИТАНОВИЧ ІЛЛЯ
  • ВИТВИЦЬКИЙ СТЕПАН
  • ВИТВИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ВИЗВОЛЕННЯ ПРАЦІ
  • ЯБЛОНОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ-ЯН
  • ЯГАЙЛО, ВЕЛ. КНЯЗЬ ЛИТОВ.
  • ЯН ІІІ СОБЄСЬКИЙ
  • ЯНІВ ВОЛОДИМИР-МИХАЙЛО ОСИПОВИЧ
  • ЯНІВСЬКИЙ КОНЦЕНТРАЦІЙНИЙ ТАБІР
  • ЯПОНІЯ. УКРАЇНСЬКО-ЯПОНСЬКІ ЗВ’ЯЗКИ
  • ЯРМАРОК
  • ЯВОРСЬКИЙ МАР'ЯН
  • ЯВОРСЬКИЙ МАТВІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЯВОРСЬКИЙ СТЕФАН
  • ЙОСИФ II
  • ЙОСИФИНСЬКА МЕТРИКА
  • ЮХНОВСЬКИЙ ІГОР РАФАЇЛОВИЧ
  • ЮНЕСКО, ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ З ПИТАНЬ ОСВІТИ, НАУКИ І КУЛЬТУРИ
  • ЮРА ГНАТ ПЕТРОВИЧ
  • ЮРА СВЯТОГО СОБОР У ЛЬВОВІ
  • ЮРКЕВИЧ ЛЕВ ЙОСИПОВИЧ
  • ЮЗЕФОВИЧ ЯН-ТОМАШ
  • З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
  • З ІСТОРІЇ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
  • ЗАГАЛЬНА УКРАЇНСЬКА РАДА
  • ЗАГАРОВ ОЛЕКСАНДР ЛЕОНІДОВИЧ
  • ЗАЇКІН В'ЯЧЕСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
  • ЗАХАРКО ІВАН
  • ЗАХАРУК ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЗАХЕР–МАЗОХ ЛЕОПОЛЬД ФОН
  • ЗАХІДНИЙ ПОХІД УКРАЇНСЬКОГО ТА РОСІЙСЬКОГО ВІЙСЬК 1655
  • ЗАХІДНИЙ ПОХІД УКРАЇНСЬКОГО ТА ТАТАРСЬКОГО ВІЙСЬК 1667
  • ЗАКЛИНСЬКИЙ БОГДАН РОМАНОВИЧ
  • ЗАКЛИНСЬКИЙ КОРНИЛО ГНАТОВИЧ
  • ЗАКЛИНСЬКИЙ КОРНИЛО РОМАНОВИЧ
  • ЗАКЛИНСЬКИЙ РОМАН ГНАТОВИЧ
  • ЗАКЛИНСЬКИЙ РОСТИСЛАВ РОМАНОВИЧ
  • ЗАКОН БОЖИЙ
  • ЗАКОРДОННА ГРУПА УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛ–ДЕМОКРАТИЧНОЇ РОБІТНИЧОЇ ПАРТІЇ
  • ЗАЛЄСЬКИЙ ВАЦЛАВ–МІХАЛ
  • ЗАЛІЗНЯК МИКОЛА КІНДРАТОВИЧ
  • ЗАЛІЗНЯК ОЛЕНА ЮЛІАНІВНА
  • ЗАЛІЗНИЦІ, ЗАЛІЗНИЧНІ ШЛЯХИ НА УКРАЇНСЬКИХ ТЕРИТОРІЯХ В 19–20 СТ.
  • ЗАЛОЗЕЦЬКИЙ–САС ВОЛОДИМИР РОМАНОВИЧ
  • ЗАЛУЦЬКИЙ ТЕОДОР–БОГДАН
  • ЗАМОЙСЬКИЙ ЯН
  • ЗАНЬКОВЕЦЬКА МАРІЯ КОСТЯНТИНІВНА
  • ЗАП КАРЕЛ–ФРАНТІШЕК-ВЛАДІСЛАВ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ
  • ЗАПИСКИ ЧИНА СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО
  • ЗАПИСКИ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА
  • ЗАСТИРЕЦЬ ЙОСИП ЯКОВИЧ
  • ЗБІРНИК ІСТОРИЧНО-ФІЛОСОФІЧНОЇ СЕКЦІЇ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА
  • ЗЕЛЕНИЙ КЛИН
  • ЗЕМЯЛКОВСЬКИЙ ФЛОРІАН
  • ЖАНДАРМЕРІЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ЖАТКОВИЧ ЮРІЙ-КАЛЬМАН
  • ЖДАХА АМВРОСІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • ЖЕРЕЛА ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНИ-РУСИ
  • ЖІНОЧИЙ РУХ В УКРАЇНІ
  • ЖОЛКЕВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • ЖОЛТОВСЬКИЙ ПАВЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЖОВКВА
  • ЖУК АНДРІЙ ІЛЛІЧ
  • ЖИДАЧІВ
  • ЖИТОМИРСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА
  • ЖИТТЯ І ЗНАННЯ
  • ЖИВОТОВСЬКИЙ ПОЛК
  • ЗІМОРОВИЧ ВАРФОЛОМЕЙ
  • ЗНАК
  • ЗОЛОЧІВ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
  • ЗОЛОТА КНИГА УКРАЇНСЬКОГО ЛИЦАРСТВА
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ
  • ЗОЛОТОВ ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЗОРЯ
  • ЗОРЯ ГАЛИЦЬКА
  • ЗУБРИЦЬКИЙ ДЕНИС ІВАНОВИЧ
  • ЗУБРИЦЬКИЙ НИКОДИМ
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)
  • ЗВІРИНСЬКИЙ КАРЛО ЙОСИПОВИЧ
  • ЗИБЛІКЕВИЧ ЄВГЕН
  • ЗИЗАНІЙ ЛАВРЕНТІЙ ІВАНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)