ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

 Дивись також:Енциклопедія історії України (1)
КОРОЛЕНКО ПРОКІП ПЕТРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Чумаченко В.К. КОРОЛЕНКО Прокіп Петрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Korolenko_P (останній перегляд: 17.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОРОЛЕНКО ПРОКІП ПЕТРОВИЧ

КОРОЛЕНКО Прокіп Петрович (1834–1913) – історик Кубані, етнограф. Н. на Кубані на сімейному хуторі в юрті Павловського куреня. Через ранню смерть батька зміг одержати лише домашнє виховання; однак постійно займався самоосвітою і став, за влучним висловом історика Кубані Ф.Щербини, орачем, який "один підготував поле" кубанської історії. 1851 вступив рядовим козаком у 6-й кінний полк Чорноморського козацького війська і менш ніж через рік за успіхи в діях проти горців отримав чин урядника. Від берез. 1853 займав посади писаря Чорномор. лікарської управи та військ. правління, столоначальника, пом. старшого ад'ютанта військ. чергування, секретаря цивільної експедиції і старшого діловода військ. госп. правління.

1863–70 на сторінках "Кубанських військових відомостей" опублікував етногр. нариси: "Чорноморські весілля", "Весняні хороводи в Чорноморії", розповіді укр. мовою "Чернець Лаврін, або хутірські бесіди" і "Кара Божа", статті "Про будівлю військового собору в фортеці міста Катеринодара", "Про розкопки стародавностей у Тамані" та ін.

Від 1871 до 1878 працював дільничним приставом повітового поліцейського управління та старшим пом. повітового начальника в Єйську (нині місто Краснодарського краю, РФ). Цей період ознаменувався публікацією книг "Чорноморці" (С.-Петербург, 1874) і "Чорноморські козаки: Історичний нарис політичного і громадського життя з 1775 по 1842 р." (Київ, 1877).

Від 1878 до 1885 – старший діловод Кубанського військ. правління. Після відставки (1885) близько двох років працював в архівах та бібліотеках Харкова. Був обраний членом Харківського історико-філологічного товариства при Харків. ун-ті. У збірниках останнього опублікував статті "Чорноморські змови" (1892), "Матеріали з історії війська Запорозького" (1896), "Церковні старожитності кубанських козаків" (1905), "Довідка, узята з Харківського історичного архіву з історії малоросійських козаків" (1905). Окремим виданням вийшли "Матеріали з історії війська Запорозького з документів Харківського історичного архіву" (1896).

1891 дебютував у "Киевской старине" істор. нарисом "Азовці" (т. 34, № 7). Наприкінці 1880-х та у 1890-ті рр. надрукував у газ. "Кубанські обласні відомості" низку статей з цінними істор. фактами з історії укр. козацтва: "Отаман Осип Гладкий" (1891), "Чорноморське весілля за наказом" (1895), "Огляд історичних відомостей про походження Запорозьких і Хоперських козаків" (1896), "Російські козаки на Кубані під кримським пануванням" (1899), "Козацький монастир на Афоні" (1901). У петерб. газ. "Вісник козачих військ" опублікував матеріали "Картини з історії козаків", "Кошові отамани Чорноморського козачого війська" (обидва 1902) та ін.

1893–1902 працював військ. архіваріусом. 1896 обраний чл. Таврійської губернської вченої архівної комісії. На засіданнях комісії було заслухано 7 його повідомлень, 6 із них були надруковані в її "Відомостях", у т. ч.: "До історії Кубанського війська: Документи Кубанського військового архіву, що стосуються діяльності правителя Таврійської області Жегуліна" (т. 35, 1903) та копія маніфесту імп. Катерини II від 8 квіт. 1783 про приєднання до Росії Криму і Кубані (т. 42, 1908).

Після того як було відкрито Кубанський обласний стат. к-т (1879), що налагодив регулярний випуск "Кубанських збірників", К. публікує в них праці: "Отамани колишнього Чорноморського козачого війська" (1891), "Давні відомості про Межигірський монастир" (1898), "Дві сторінки з історії запорожців" (1901), "Предки кубанських козаків на Дніпрі" (1901), "Предки кубанських козаків на Дністрі" (1902), "Головатий, кошовий отаман Чорноморського козачого війська" (1905), "Турецькі емігранти в Кубанській області" (1905), "Матеріали з історії Кубанського козачого війська" (1908), "Опис прапорів військових частин Кубанського козачого війська" (1908), "Боротьба українських гетьманів з поляками" (1912), "Клейноди Чорноморських козаків" (1912), "Петро Дорошенко: Гетьман Задніпровської України і приєднання всієї України до Московської держави" (1912), "Записки з історії Кубанського козачого війська" (1915) та ін.

У 2-й пол. 1890-х рр. встановив зв'язок з Одеським товариством історії та старожитностей і опублікував кілька матеріалів у його "Записках": "Ачуєв" (т. 19, 1896), "Лист Н.Т. Білого до П.П. Короленка про Сидора Білого" (т. 20, 1898).

Після створення 1899 Т-ва аматорів вивчення Кубанської обл. (рос. – Общество любителей изучения Кубанской области) стає його дійсним чл. Прочитані ним на засіданнях т-ва доповіді були опубліковані у вигляді окремих праць: "Первісне заселення чорноморськими козаками Кубанської землі" (1899). "Некрасовські козаки" (1900) і "Горянські поселенці в Чорноморії" (1902).

1902 вийшов у відставку.

П. і похований у Ставрополі (нині місто в РФ), де пройшли останні роки його життя.

Через те, що під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 Держ. архів Краснодарського краю зазнав непоправних втрат, праці К., насичені документами з історії Кубані, набули нині значення першоджерел.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Щербина Ф.А. Памяти Прокофия Петровича Короленко: Доклад, прочитанный на общем собрании членов ОЛИКО 26 апреля 1913 г. "Известия Общества любителей изучений Кубанской области" (Екатеринодар), 1913, вып. 6
  2. Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії: Державна школа: Історія. Політологія. Право. К., 1996
  3. Чумаченко В.К. Неутомимый и упорный работник (П.П. Короленко). В кн.: Кубань: проблемы культуры и информатизации. Краснодар, 2001.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ЧОРНОМОРСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • ХАРКІВ
  • ХАРКІВСЬКЕ ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • КОЗАК, СЛОВО
  • КУБАНЬ
  • КИЕВСКАЯ СТАРИНА
  • ОДЕСЬКЕ ТОВАРИСТВО ІСТОРІЇ ТА СТАРОЖИТНОСТЕЙ
  • ЩЕРБИНА ФЕДІР АНДРІЙОВИЧ
  • ТАВРІЙСЬКА ВЧЕНА АРХІВНА КОМІСІЯ (1887)

  • Пов'язані терміни:
  • КРАСНОДАР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)