ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

 Дивись також:Енциклопедія історії України (1)
ТУСТАНЬ, НАСКЕЛЬНА ФОРТЕЦЯ

  Бібліографічне посилання: Рожко М.Ф., Миська Р.Г. ТУСТАНЬ, наскельна фортеця [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tustan_fortetsia (останній перегляд: 19.12.2018)
ТУСТАНЬ, НАСКЕЛЬНА ФОРТЕЦЯ

ТУСТАНЬ — середньовічна наскельна фортеця на пн.-сх. околиці с. Урич Сколівського р-ну Львів. обл., у низькогірній частині Карпат. Т. — комплекс наскельної оборонно-житлової забудови, який не має аналогів у Європі. Фортеця виникла на одному зі шляхів, який вів із Галицького князівства до карпатських перевалів. Перші писемні згадки про Т. походять із серед. 14 ст. У "Кафедральній Краківській хроніці" Т. згадана серед фортець, які були відбудовані за ініціативи польс. короля Казимира III Великого. Я.Длугош називає Т. серед міст, захоплених Казимиром III 1340. У документах кінця 14 ст. згадується Тустанська волость. У 16 ст. тут діяла митниця. У 17 ст. Т. занепала.

Систематичні архітектурно- археол. дослідження пам’ятки 1971 розпочала експедиція під кер-вом М.Рожка.

За характером розташування фортеця є мисовим городищем. Укріплена територія на Камені (із 3-ма лініями оборони) займала 3 га. Дитинець здіймається над прилеглою долиною на 51 м, заг. висота скельного масиву майже 80 м. Скельні виступи слугували природними стінами, а проміжки між ними будівничі заповнювали колодами та брусами. У скелі, в місцях прилягання колод та брусів, видовбували пази та вруби. Таким чином, сьогодні на скелях залишилося понад 4 тис. слідів від дерев’яних конструкцій. Вони дають унікальну можливість достовірної об’ємної реконструкції дерев’яної забудови, включно із профілем даху та висотою споруд (висота наземних оборонних стін сягала 13—15 м, суцільної житлової забудови — 17,5 м).

На території пам’ятки виявлено дерев’яні елементи споруд, металеві і шкіряні вироби, кераміку, скло.

Попри багатолітні дослідження пам’ятки залишається велике коло невирішених питань. Зокрема, дискусійною є нижня хронологічна межа (9—11 ст.). Сучасний стан досліджень дає можливість достовірно ствердити присутність археол. матеріалу 12—16 ст. Проведений дендрохронологічний аналіз деревини з криниці та аналіз залишків кам’яної забудови на дитинці дає підстави стверджувати, що останні періоди свого функціонування фортеця була дерев’яно-кам’яною.

Постановою КМ України від 5 жовтня 1994 створено Держ. історико-культ. заповідник "Тустань", який cпочатку діяв як відділ Львівського історичного музею, а з 2005 є самостійною орг-цією, підпорядкованою Управлінню охорони культ. спадщини Львів. обласної держ. адміністрації.


Література:
  1. Рожко М.Ф. Тустань — давньоруська наскельна фортеця. К., 1996
  2. Krąpiec M. O możliwości datowania dendrochronologicznego drewna jodły (Abies alba) z zachodniej Ukrainy na przykładzie badań drewna z miasta-twierdzy Tustań i z osadów aluwialnych Łukawca Wielkiego koło Staruni. В кн.: Фортеця: Збірник заповідника «Тустань» на пошану Михайла Рожка, кн. 1. Львів, 2009
  3. Миська Р. Нові дані до історії наскельної фортеці «Тустань». «Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині», 2012, вип. 16
  4. Миська Р., Погоральський Я. Нові дослідження археологічного комплексу Тустані. В кн.: Фортеця: Збірник заповідника «Тустань», кн. 2. Львів, 2012

Посилання:
  • ДЛУГОШ ЯН
  • ДИТИНЕЦЬ
  • ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • КАЗИМИР ІІІ ВЕЛИКИЙ
  • ЛЬВІВСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ

  • Пов'язані терміни:
  • КАРПАТИ УКРАЇНСЬКІ
  • ПЕТРОГЛІФИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)