КУК Василь Степанович (псевд. Юрко Леміш, Василь Коваль та ін.; 02.01.1913, с. Красне Золочівського пов., нині – Буський р-н Тернопільської обл.) – політ. та військ. діяч, історик, дослідник історії укр. культури XVIII ст. та аграрної історії поч. XX ст., політич. історії Зах. України 1918–1941 рр. Член «Пласту» (з 1925), «Просвіти» та «Соколу» (з 1928), ОУН (з 1929). Навчався на юрид. фак-ті Люблінського ун-ту в Польщі (з 1932), але 1934 був за- арештований. З травня 1938 до початку війни перебував на нелегальному становищі. Закінчив військову школу ОУН у Кракові (1941). У серпні 1941 арештований гестапо, втік. З 1942 служив в УПА, 1944 кооптований член Укр. гол. визвольної ради, командир групи УПА–Південь (1944–49), 1947 на пропозицію Голови Проводу ОУН Р. Шухевича обраний його заступником, після його загибелі став Головою Проводу, Головним командиром УПА в ранзі полковника та Головою Генерального секретаріату УГВР. 1950–54 керував національно-визвольною боротьбою в Україні. 23.05.1954 захоплений спецвідділом КГБ у полон. На підставі постанови Верховної Ради СРСР від 21.07.1960 звільнений з ув’язнення. 1961–69 – н. с., с. н. с. Центр. держ. іст. архіву УРСР у м. Києві. 1964 закінчив повний курс іст.-філос. фак-ту Київ. держ. ун-ту. 1969–72 – в. о. с. н. с. відділу історіографії та джерелознавства Ін-ту історії АН УРСР. Підготував канд. дис. «Роль Селянського поземельного банку у проведенні аграрної столипінської реформи на Україні», але до захисту не був допущений. Працював над темою «Українське національне питання і українські політичні партії та організації на західних українських землях, 1918–1941» (1971 тему знято, оскільки вчений не мав дозволу для роботи над спецфондами архівів). Разом з Я. Дзирою з січня 1972 почав готувати до друку літопис Г. Граб’янки. У червні 1972 звільнений з роботи (за офіційною версією – не пройшов по конкурсу, фактично за перший розділ монографії «Марксизм-ленінізм про українське національне питання»). 1972–86 працював товарознавцем у пром. об’єднанні «Побутреклама». 1993–95 – н. с. Ін-ту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Нагороджений Золотим хрестом заслуги від Президії бувших вояків українців у Великій Британії (1994) та ін. Володіє пол., англ., нім., лат., грец., старослов’янською та рос. мовами.

Основні праці:
.
Про аутентичність рукописної збірки А. Веделя // Муз. спадщина. – Т. 2. – К., 1996..
А. Л. Ведель: Лекція. – К.: УТОПІК, 1971..
Харківські школи – Колегія та Додаткові класи // УІЖ. – 1970. – № 7..
М. П. Ділецький та його музична спадщина // Наша культура. – Варшава. – 1969. – № 6..
Нові дані про Артема Ведельського–Веделя // Укр. музикознавство. – Вип. 5. – К., 1969..
Про що говорить нам державний бюджет СССР на 1945–1946 рр. (підпільне вид., 1944, під псевд. Василь Лиманич. Передрук: Літопис УПА, Т. 16. Торонто, 1987)..
Пашні буряки (про конспірацію; підпільне вид., 1938, п4ід псевд. Лука Лемішка).

Література:
Українські архівісти: Біобібліогр. довід.: У 3 вип. – Вип. 2: 1940–1960-ті рр. – К., 2002..
Вчені Інституту історії України: Біобібліогр. довід. / Серія «Українські історики». – Вип. 1. – К., 1998..
Коротка автобіографія Василя Кука – полк. УПА Коваля. – К., 1996..
Колянчук О., Литвин М., Науменко К. Генералітет Українських визвольних змагань. – Львів, 1995..
Содоль Петро. Українська Повстанча армія, 1943–1949: Довідник. – Нью-Йорк, 1994..
EoU. – Vol. ІІ. – 1988..

Праці вченого/вченої «КУК В.» в Електронній бібліотеці порталу Інституту історії України

1. (2007) Кук В. УПА в запитаннях і відповідях Головного командира   

Статті вченого/вченої «КУК В.» в періодичних та серійних виданнях Інституту історії України

1. Кук Василь  Артем Ведель-Ведельський (1767-1808 рр.) (арешт та ув'язення:огляд документів) // Спеціальні історичні дисципліни:питанння теорії та методики. - 2002. - 9. - C. 125.

Праці вченого/вченої «КУК В.» в Електронному каталозі Наукової бібліотеки Інституту історії України

1. 2005. Кук В. Колгоспне рабство : монография / В. Кук, 2005. - 264 с.