ІСТОРИКИ УКРАЇНИ
(матеріали до біобібліографії)


А  Б  В  Г  Д  Е  Є  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Прізвище

ТОМОЗОВ ВАЛЕРІЙ В’ЯЧЕСЛАВОВИЧ
адреса сторінки: http://resource.history.org.ua/person/0000445

Інститут історії України Національної академії наук України


ПРІЗВИЩЕ
ім'я, по-батькові
 Томозов Валерій В’ячеславович
Варіанти імені
Томазов
Відділ, центр (сектор)
ВІДДІЛ СПЕЦІАЛЬНИХ ГАЛУЗЕЙ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ ТА ЕЛЕКТРОННИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ 

Сектор генеалогічних та геральдичних досліджень 
Посада керівник сектору генеалогічних та геральничних досліджень
Науковий ступінькандидат історичних наук
Вчене званнястарший науковий співробітник (2007)
Наукові
зацікавлення
генеалогія, біографістика, просопографія, некрополістика та суміжні дисципліни, етнічна історія України, історія культури та науки
E-mailtomazov.valery@gmail.com
Персональні
веб-ресурси
Телефон+380 44 279 13 89 (служб.)
Дата та місце
народження
27 лютого 1968 р., м. Магдебург, Німеччина
Кандидатська
дисертація
"Генеалогія козацько-старшинських родів: історіографія та джерела (друга половина XVII – початок ХХІ ст.)". Науковий керівник – д.і.н., проф. Ю.А.Пінчук. Захист відбувся в Інституті історії України НАН України 30 вересня 2005 р.
ОсвітаКиївський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, історичний факультет (1991)
Професійна
діяльність
2009–

завідувач сектору генеалогічних та геральдичних досліджень відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів Інституту історії України НАН України

2008–2009

керівник центру спеціальних історичних дисциплін відділу української історіографії та спеціальних історичних дисциплін Інституту історії України НАН України

2006–2008

старший науковий співробітник відділу спеціальних історичних дисциплін Інституту історії України НАН України

2005–2006

науковий співробітник відділу української історіографії Інституту історії України НАН України

1996–2002

директор Інституту проблем народної культури – заступник генерального директора Українського центру культурних досліджень Міністерства культури і мистецтв України

1996–1998

старший викладач Міжнародного Соломонового університету

1994–2005

молодший науковий співробітник відділу української історіографії Інституту історії України НАН України

1991–1994

аспірант Інституту історії України НАН України

Участь у редколегіях та громадських радах
  • 2013–
  • головний редактор наукового збірника «Генеалогія» (Київ)

  • 2011–
  • член редколегії наукового збірника «Сфрагістичний щорічник» (Київ)

  • 2011
  • член редакційної колегії видання "Праці Державного архіву Одеської області"

  • 2009–
  • заст. відповідального редактора наукового збірника «Історико-географічні дослідження в Україні» (Київ)

  • 2007–
  • заступник відповідального редактора наукового збірника «Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики» (Київ)

  • 2006–
  • член Експертної ради з питань дизайну пам’ятних монет при Національному банку України (Київ)

  • 1997–2014
  • член редакції часопису «Дворянский календарь» (Санкт-Петербург)

  • 1997–2006
  • член редколегії альманаху «Записки історико-філологічного товариства Андрія Білецького» (Київ)

    Наукове керівництво
    Кандидатскі дисертації:
  • Кузьміна І. В. "Українська гілка роду Штейнгелів: визначні постаті. Історико-просопографічне дослідження" (захист відбувся в Інституті історії України НАН України 12 січня 2017 р.)
  • Тинченко Я. Ю. "Нагородна справа урядів Української народної республіки, 1917–1992" (захист відбувся в Інституті історії України НАН України 28.10.2016 р.)
  • Дослідницькі стипендії та гранти
  • 2012–2015
  • грант Грецької національної стратегічної реферативної організації, Міністерства освіти Греції та Європейського союзу, проект "Портові міста Чорного моря – інтерактивна історія, 1780–1910-і роки"

  • 2004
  • дослідницька стипендія Міністерства освіти Греції

  • 1998–1999
  • стипендія Фонду державних стипендій Греції

  • 1996–1998
  • стипендія для молодих учених НАН України

    Премії та нагороди
  • 2016
  • Присвоєно почесне звання "Заслужений працівник культури України"

  • 2011
  • Грамота Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом»

  • 2006
  • Медаль і диплом Міністерства культури й туризму України «За вагомий внесок у розвиток музейної справи та охорони культурної спадщини»

  • 2004
  • Премія НАН України для молодих учених за цикл праць «Особливості модернізаційних процесів в Україні кінця ХХ століття»

  • 2004
  • Подяка Київського міського голови «За багаторічну сумлінну працю, вагомі досягнення у професійній діяльності та активну участь у громадському житті»

  • 2001
  • Подяка Міністерства культури і мистецтв України «За вагомий особистий внесок у розвиток української культури та високий професіоналізм»

    Праці
    Монографії, брошури

    1. Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. Документи. – Київ: Ін-т історії України НАН України, 2013. – 344 с.: іл. (у співавторстві)

    2. Грецькі сторінки української історії: популярний виклад. – Київ: Либідь, 2013. – 224 с.: іл. (у співавторстві)

    3. Το γένος των Μαυρογορδάτων (Μαυροκορδάτων) στη Ρωσική Αυτοκρατορία. Η ιστορία του γένους μέσα από έγγρφα και γεγονόια. – Χίος: Άλφα Πι, 2010. – 192 σελ.

    4. Греческие страницы украинской истории: популярное изложение. – Киев: Лыбидь, 2009. – 224 с.: ил. (у співавторстві)

    5. Генеалогія козацько-старшинських родів: історіографія та джерела (друга половина XVII – початок XX ст.) – Київ: Видавн. дім «Стилос», 2006. – 282 с.

    6. Греки на українських теренах. Нариси з етнічної історії. Документи, матеріали, карти. – Київ: Либідь, 2000. – 488 с.: іл. (у співавторстві)

    Підручники та посібники

    7. Спеціальні історичні дисципліни: довідник: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Керівник авт. колективу І. Н. Войцехівська. – К.: Либідь, 2008. – 520 с. (у співавторстві)

    8. Родовід. Науково-методичний посібник. – Київ: Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, 2001. – 52 с.

    Документальні публікації

    9. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. Том V. – Київ–СПб.: ВИРД, 2004. – Вип. 5. – 100 с. (Упорядкування).

    10. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. Том V. – Київ–СПб.: ВИРД, 2004. – Вип. 4. – 80 с. (Упорядкування)

    11. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. Том V. – Київ–СПб.: ВИРД, 2004. – Вип. 3. – 80 с. (Упорядкування).

    12. Нірод Ф. Спогади художника, або Записки щасливої людини. – Київ: Либідь, 2003. – 180 с.; іл. (Упорядкування, вступна стаття, коментарі).

    13. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. Том V. – Київ: Інститут українського археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, 1998. – Вип. 2. – 96 c. (Упорядкування).

    Довідники, покажчики, каталоги

    14. Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. – К.: Ін-т іст. України НАН України, 2016. – Вип. 6: Біографічна частина. Н.–Я. – С. 89–91. (у співавт.)

    Статті

    15. Купецький рід Скараманга: штрихи до просопографічного портрета // Українська біографістика. – Київ, 2016. – Вип. 13. – С. 143–157.

    16. Київські князівни на європейських престолах // Українська біографістика. Київ, 2016. – Вип. 13. – С. 143 – 157.

    17. Грецькі купці Севастопуло в Російській імперії // Генеалогія. Зб. наук. праць. – К.: Видавничий дім «Антиквар», 2016. – Вип. ІІ: Генеалогія соціальних, локальних та етнічних груп України: джерела, методи дослідження, зв'язок з соціальною історією. – С. 317–333.

    18. Брати Яннс і Томас Раллі та їхні нащадки: соціальна адаптація й еволюція родини (ХІХ ст.) // Український історичний журнал. – 2016. – № 4. – С. 53–71.

    19. Представники одеського купецтва хіоського походження на російській державній службі: стратегія маневрування (на прикладі клану Маврогордато-Родоканакі-Севастопуло) // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – Київ, 2015. – Число 26–27. – С. 113–124.

    20. Одеські Родоканакі: історико-генеалогічна розвідка // Архіви України. – 2015. – Вип. 5–6 (299). – С. 250–266

    21. А.Г. Халмурадов як представник української школи біохімії вітамінів // Українська біографістика. – Київ, 2015. – Вип. 12. – С. 194–220 (у співавторстві)

    22. Одеські Севастопуло: соціальний статус родини // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – Київ, 2014. – Число 24. – С. 109–122

    23. Греки-хіосці в Російській імперії: соціальна адаптація та національна самоідентифікація // Український історичний журнал. – 2014. – № 4. – С. 100–108

    24. Destinul principilor moldoveni Mavrocordat in Imperiul Rus // Studii de arhondologie şi genealogie. – Chişinău, 2014. – P. 176–193

    25. Українська актриса Єфросинія Зарницька з роду Азгуріді // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – Київ, 2013. – С. 130 – 136. (у співавторстві)

    26. Соціальний статус купців-хіосців Маврогордато в Російській імперії: пошуки дворянства // Генеалогія. – Київ, 2013. – Вип. 1. – С. 287–301

    27. Рід та родинне оточення академіка Володимира Івановича Вернадського // Україна ХХ століття: культура, ідеологія, політика. – Київ, 2013. – Вип. 18. – С. 35–44

    28. Генеалогія В.І. Вернадського: походження та родинні зв’язки // Наука та наукознавство. – 2013. – № 2. – С. 87–94

    29. Соціальний статус Родоканакі у Російській імперії // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – Київ, 2012. – Вип. 20. – С. 201–209.

    30. Меценати та благодійники з роду Маврогордато // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – Київ, 2012. – Число 20. – С. 47–60

    31. Рід Маврогордато: проблема соціальної адаптації та національної самоідентифікації // Державотворчі та цивілізаційні здобутки українського народу. Національна та історична пам'ять. – Київ, 2011. – Вип. 1. – С. 304–322

    32. Скарлат Стефанович Маврокордато, князь молдавський // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – Київ, 2010. – Вип. 17. – С. 130–139

    33. Рід Маврогордато (гілка Нікола) на Півдні Російської імперії: історико-просопографічне дослідження // Український історичний журнал. – 2010. - № 2. – С. 235–245

    34. Рід Маврогордато (гілка Лакана) в Одесі: історико-генеалогічна розвідка // Архіви України. – 2010. – Вип. 3–4 (269). – С. 72–86

    35. Пантелій Амвросійович Маврогордато та його родина: до історії роду Маворогордато на Півдні України (генеалогічний нарис) // Студії з архівної справи та документознавства. – Київ, 2010. – Т. 18. – С. 142–149

    36. Між Оттоманською Портою і Російською імперією: історія династії Маврокордато // Українська орієнталістика. – Київ, 2009-2010. – № 4–5. – С. 117–127

    37. Прибутковий будинок баронів Ікскюль-Гільденбандів: Шовковична, 19 // Київський альбом. – Київ, 2009 – С. 64 – 71 (у співавторстві)

    38. Матеріали до генеалогії Патонів // Український історичний журнал. – 2008. – № 6. – С. 183–195 (у співавторстві)

    39. Рід князів Маврокордато в історії Придунайських князівств та України // Румунсько-українські відносини: Історія та сучасність. – Cluj-Napoca–Satu Mare, 2007. – С. 131–140

    40. Матвій Феодорович Маврокордато: меценатська діяльність // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. – Київ, 2007. – Вип. 16. – С. 50–58

    41. Князі Маврокордато в Російській імперії: Георгій Димитрійович Маврокордато та його родина // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – Київ, 2007. – Число 14. – С. 94–113

    42. Внесок Вадима Модзалевського у розвиток генеалогії // Студії з архівної справи та документознавстава. – Київ, 2007. – Т. 15. – С. 193–196

    43. Практично-утилітарна доба генеалогії козацько-старшинських родів (друга половина XVII – перша половина XIX ст.) // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – Київ, 2006. – Число 13. – Част. 1. – С. 128–143

    Науково-популярні публікації

    44. Україна. – Київ: Мистецтво, 2007. – 432 с.: іл. (у співавторстві)

    45. Україна. Віхи історії. – Київ: Мистецтво, 2001. – 432 с.: іл. (у співавторстві)

    Тези наукових доповідей та повідомлень

    46. Сестри-благодійниці з роду Маврогордато // Архів. Історія. Сучасність. Матеріали ІІ міжнародної конференції, присвяченої 95-річчю Державного архіву Одеської області (1920–2015). Одеса, 3–4 вересня 2015. – Одеса: Бондаренко М.О., 2016. – Вип. 2. – С. 331–334.

    Література
    1. Указ Президента України №492/2016 від 8 листопада 2016 р. "Про нагородження працівників Інституту історії України Національної академії наук України"
    2. Члены российских генеалогических обществ. – Москва: Старая Басманная, 2009. – С. 80, 125.
    3. Інститут історії України НАН України. 1936–2006. – Київ: Інститут історії України НАН України, 2006. – С.662.
    4. Український центр культурних досліджень. – Київ: УЦКД, 2002. – С. 37–38
    5. Русское генеалогическое общество. Краткий биобиблиографический справочник. – СПб.: ВИРД, 1997. – С. 72–73

    ТОМОЗОВ (ТОМАЗОВ) Валерій В’ячеславович (27 лютого 1968 р., м. Магдебург, Німеччина) – дослідник проблем генеалогії, некрополістики, просопографії, етнічної історії України та історії української культури.

    Лауреат премії НАН України для молодих учених (2004), за професійні досягнення відзначений подяками Міністерства культури і мистецтв України (2001), Київського міського голови (2004) та Посольства України в Грецькій Республіці (2001, 2003, 2004), медаллю і дипломом Міністерства культури й туризму України «За вагомий внесок у розвиток музейної справи та охорони культурної спадщини» (2006), медаллю 2-го ст. Російської генеалогічної федерації «За вклад в развитие генеалогии и прочих специальных исторических дисциплин» (2011), Грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом» (2011).

    1991 р. закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. 1991–1994 рр. – аспірант Інституту історії України НАН України, з листопаду 1994 р. – молодший науковий, з вересня 2005 р. – науковий співробітник відділу української історіографії Інституту історії України НАН України, з 1 січня 2006 р. – науковий, а з 1 лютого 2006 р. – старший науковий співробітник відділу спеціальних історичних дисциплін Інституту історії України НАН України, з 1 лютого 2008 р. – керівник центру спеціальних історичних дисциплін відділу української історіографії та спеціальних історичних дисциплін, з травня 2008 р. – керівник Центру, а з березня 2009 р. – зав. сектору генеалогічних та геральдичних досліджень відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів.

    1996–2002 рр. – директор Інституту проблем народної культури – заступник генерального директора Українського центру культурних досліджень Міністерства культури і мистецтв України.

    Кандидатська дисертація «Генеалогія козацько-старшинських родів: історіографія та джерела (друга половина XVII – початок ХХІ ст.)» (2005, науковий керівник. – док. іст. наук, професор Ю.А. Пінчук). Наукове звання – старший науковий співробітник (2007).

    У 1996–1998 рр. – здобув стипендію для молодих учених НАН України, 1998–1999 рр. – стипендіат Фонду державних стипендій Грецької Республіки, 2004 р. – стипендіат-дослідник Міністерства освіти та релігійних культів Грецької Республіки.

    Дійсний член «Русского генеалогического общества» у Санкт-Петербурзі (з 1995 р.), «Историко-Родословного общества в Москве» (з 1995 р.), член-кореспондент Міжнародної академії генеалогії (з 2011 р.), член Ради Київського наукового історико-філологічного товариства Андрія Білецького (з 1996 р.), член Президії Київського відділення Товариства Данте Алігієрі (з 2001 р.), член колегії Київського (з 2005 р.) та Українського (з 2011 р.) товариства охорони пам’яток історії і культури, член Експертної ради з питань дизайну пам’ятних монет України при Національному банку України (з 2006 р.), член Українського комітету за возз’єднання мармурових скульптур Парфенону ( з 2009 р.), науковий керівник секції «Історія України» Київської малої академії наук (з 2010 р.).

    Член редколегії часописів «Записки історико-філологічного товариства Андрія Білецького», «Дворянский календар» (Санкт-Петербург), «Сфрагістичний щорічник», заст. відповідального редактора наукових збірників «Історико-географічні дослідження в Україні» та «Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики». Автор понад 300 наукових та науково-популярних праць.


    ДОТИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ПОРТАЛУ ІНСТИТУТУ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
    (перелік генерується автоматично)

      Статті вченого/вченої в періодичних та серійних виданнях Інституту історії України

    1. Дмитрієнко Марія , Томозов Валерій "Armis et labore". ("Зброєю та працею") Армія і держава: чини та почесті // Спеціальні історичні дисципліни. - 1998. - 2. - C. 128-155.

      Праці вченого/вченої в Електронному каталозі Наукової бібліотеки Інституту історії України

    1. 2005. Томозов В.В. Генеалогія козацько-старшинських родів: історіографія та джерела (друга половина ХVII - початок ХХІ ст.) : Автореф. дис... канд. іст. наук № 07.00.06 / В.В. Томозов , 2005. - 20 с.
    2. 2005. Томозов В.В. Генеалогія козацько-старшинських родів: історіографія та джерела (друга половина ХVІІ - початок ХХІ ст.) : Дис... канд. іст. наук № 07.00.06 / В.В. Томозов, 2005. - 243 с.